Рішення № 93262249, 02.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/13924/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5)

про стягнення 199 483,01 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 199 483,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням Акціонерним товариством "Українська залізниця" збереженості вантажу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" під час перевезень, відповідач зобов`язаний відшкодувати останньому збитки у розмірі 199 483,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13924/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

30.10.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить зменшити розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на загальну суму 10 900,00 грн, зокрема, по накладних №34677443 та №42666578 у графі 49 яких зазначено про складення Актів про відчеплення вагону внаслідок технічних несправностей. Також відповідач просить відмовити у заявлених позивачем витратах на професійну правничу допомогу та розглянути заяву про зменшення розміру штрафу до 5% від обґрунтованої ціни позову.

Цією ж датою надійшла заява відповідача про поновлення строку для надання відзиву, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з введення на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" ухвала суду була несвоєчасно отримана регіональною філією "Донецька залізниця". Крім того, регіональна філія працює на автономній (віддаленій) роботі, у зв`язку з чим докази надаються із запізненням. Разом з вказаною заявою позивачем було надано відзив для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 суд поновив Акціонерному товариству "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк для подання відзиву у справі №910/13924/20 та прийняв до розгляду відзив Акціонерного товариства "Українська залізниця".

25.11.2020 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що залізничні накладні не містять відмітки про причини затримки вантажу, яка б давала право залізниці на збільшення терміну доставки. Позивач також заперечує щодо зменшення розміру штрафу та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в межах строку встановленого ухвалою суду від 18.09.2020 своїх заперечень щодо відповіді на відзив не надав.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Протягом квітня 2020 року AT "Укрзалізниця" (далі - відповідач) здійснило на адресу ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" (далі - позивач) доставку вантажів (сировини для металургійного виробництва) по наступним залізничним накладним: №№ 34566661, 34576231, 34576306, 34592360, 34592451, 34605238, 34653014, 34677443, 34738856, 34745356, осн.39106349 дос.34730317, 41558966, 42080200, 42337352, 42666578, 42779058, 42916742, 45010774, 45010824, 45010857, 45011087, 45034014, 45034048, 45034055, осн.45073392 дос.45085925, осн.45073392 дос.45085933, осн.45073392 дос.45085941, осн.45169463 дос.45179157, 45170636, осн.45193059 дос.45229309, осн.45194784 дос.45281045, осн.45228475 дос.45241627, 45230364, осн.45249265 дос.45260916, осн.45249265 дос.45260858, осн.45249265 дос.45260866, осн.45249265 дос.45260874, осн.45249265 дос.45260882, осн.45249265 дос.45260908, осн.45273927 дос.45293669, осн.45275013 дос.45293222, осн.45300852 дос.45306057, 45370657, осн.45387818 дос.45429271 дос.45433448, 45415262, 45418118, 45418142, осн.47578430 дос.47585526, осн.47700992 дос.47716915, 47705397, осн.47708029 дос.47723234, осн.47731393 дос.47749791, осн47731427 дос.47749809, 47733266, осн.47807839 дос.47828033, осн.47807839, дос.47828074, осн.47807839 дос.47828090, осн.47807839 дос.47828082, осн.47858956 дос.47869102, осн.47858956 дос.47869110, осн.47859962 дос.47898044, осн,47859962 дос.47898051, осн.47882840 дос.47891619, 47926894, 47926910, 47926928, оснГ47933072 дос.47942198, осн.47934773 дос.47953567, осн.47934799 дос.47953575 дос.47997879, 48717169, осн.48880223 дос.45444775.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, судом встановлено, що безпосереднє перевезення товару відповідачем позивачу, що підтверджується залізничними накладними, свідчить про виникнення між сторонами прав та обов`язків за договором перевезення.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Крім того, обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 457, відповідно до п. 1 якого залізничний транспорт загального користування (далі - залізничний транспорт) є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях.

Відповідно до пункту 3 Статуту, його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під`їзні колії).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 41 Статуту передбачено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як зазначає позивач, вантаж за вищевказаними залізничними накладними надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на 2 доби, на 3 доби, на 4 і більше діб, що підтверджується календарним штемпелем прибуття вантажу у графі 51 накладних.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу складає 199 483,01 грн.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем було дійсно доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 865/5086, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Згідно з п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

За змістом п. 116 Статуту штраф за несвоєчасну доставку вантажів розраховується у певному відсотковому відношенні (в залежності від строків прострочення доставки) до провізної плати, яка згідно закріплених в додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Пояснень щодо заповнення накладної визначається залізницею в графі 31 відповідної накладної.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу за затримку вантажу підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі 199 483,01 грн.

При цьому посилання відповідача на необхідність зменшення розміру штрафу на 10 900,00 грн по накладних №34677443 та №42666578 не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

За приписами п. 2.9 Правил, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що за залізничними накладними №34677443 та №42666578 не відбулось прострочення доставки та відсутні підстави для нарахування штрафу, оскільки у графі 49 вказаних накладних міститься відмітка про складення Акту №8449 від 12.05.2020 про відчеплення вагону з технічних причин (Акт №8493 від 18.05.2020 про усунення технічних несправностей 15 год. 50 хв.) та Акту №1863 від 18.05.2020 про продовження строку доставки вантажу. Відчеплення з технічних причин.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, згідно ч. 1. ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу, що станом на момент розгляду справи по суті у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що затримка вантажу сталась не з вини відповідача, зокрема, останнім не надано складених Актів про відчеплення вагону з технічних причин та про продовження строку доставки вантажу, з яких можливо було б встановити точну тривалість затримки вагонів та чим було обумовлене усунення технічних несправностей вагонів.

При цьому, судом також прийнято до уваги, що обов`язок утримувати свою власність, а саме залізничні вагони, які згідно відомостей накладних №34677443 та №42666578 перебувають у власності залізниці, повністю покладено на його власника.

В силу приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності підстав для збільшення терміну доставки вантажу згідно накладних №34677443 та №42666578, а також відсутності підстав для нарахування штрафу за ними.

Що стосується поданого відповідачем клопотання про зменшення суми штрафу до 5% від обґрунтованої ціни позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення порушень щодо несвоєчасної доставки вантажу, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку.

Отже, з огляду на викладені критерій обставини даної справі та мотивування поданого відповідачем клопотання не вбачає правових підставі для його задоволення та зменшення заявленого до стягнення штрафу до 5% від обґрунтованої ціни позову.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Разом з цим, у позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 091,28 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» долучено до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, який укладений з Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога», Додаткову угоду № 4 від 03.12.20218, Додаткову угоду № 26 від 09.12.2019, Додаткову угоду №194 від 20.08.2020, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 21.08.2020 та розрахунок розміру винагороди від 21.08.2020.

Судом встановлено, що 30.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (пункти 1.1, 1.2).

За змістом п. 5.3 вказаного договору оплата послуг адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг) оформлюється адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» було складено акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 21.08.2020 на суму 2091,28 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Судом досліджено, що адвокатом Івченко С.П. було надано послуги з надання усної консультації клієнту, узгодження правової позиції, складання позовної заяви, розрахунку суми штрафу. Всього адвокатом було надано послуг на загальну суму 2091,28 грн, яка включає в себе гонорар за складність справи майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, що відображено у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Повноваження адвоката Івченка С.П. підтвердженні довідкою Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога» від 24.10.2019, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 3055 від 08.10.2019.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2992,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2091,28 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікацій код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 23269555) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 199 483 (сто дев`яносто дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн 01 коп., судовий збір у розмірі 2 992 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 25 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 091 (дві тисячі дев`яносто одна) грн 28 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.12.2020

Суддя Л. Г. Пукшин