Рішення № 93262127, 24.11.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/240/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Кулешір Ксенії Ярославівни

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Карпатська"

про зобов`язання виконати в натурі п. 1 договору про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903 та підключити юридичного споживача ФОП Кулешір К. Я. в електромережу на опорі (сектор 42) до об`єкту кафе-бар "Лісова Казка",

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Кулешір О. М.,

представника відповідача Оліградського М. В.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Фізична особа-підприємець Кулешір Ксенія Ярославівна звернулась з позовом до АТ «Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Карпатська" про зобов`язання виконати в натурі п. 1 договору про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903 та підключити юридичного споживача ФОП Кулешір К. Я. в електромережу на опорі (сектор 42) до об`єкту кафе-бар "Лісова Казка».

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Щодо форми господарського судочинства.

Суд згідно з ухвалою від 16.04.2020 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачка подала клопотання (вх.№7302/20 від 16.06.2020) про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки вказана справа потребує ретельного дослідження і для повного та всебічного з`ясування обставин необхідна участь представників сторін. Вказала, що ця справа має велике значення для неї.

Суд відповідно до ухвали від 26.06.2020 перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

2.2 Щодо строків розгляду справи та відкладення (оголошення перерви) в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів (протокольна ухвала від 25.08.2020).

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України судове засідання щодо розгляду справи по суті, призначене на 19.10.2020, відкладалось на 04.11.2020.

В судовому засіданні 04.11.2020 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України суд оголосив перерву до 24.11.2020.

2.3 Вирішення клопотань стосовно подання (збирання) доказів.

Суд згідно з приписами ст. 119 ГПК України, враховуючи карантинні заходи, визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання доказів, поновив відповідний строк та ухвалив приєднати до матеріалів справи докази, долучені до заяви від 21.08.2020 № 00000098/341 (протокольна ухвала від 25.08.2020).

Ухвалою від 25.08.2020 суд витребовував у позивачки оригінали письмових доказів, а саме договір про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903, рахунок-фактуру №2017/280/55903 від 31.05.2017, акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №2017/280/55903 від 07.06.2017 (ч. 6 ст. 91 ГПК України). Позивачка представила оригінали цих доказів. В судовому засіданні 22.09.2020 суд оглянув їх і встановив відповідність поданим копіям.

В судовому засіданні 22.09.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання доказів, так як за приписами ч. 2 ст. 119 ГПК України строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

В судовому засіданні 04.11.2020 згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України суд відмовив в задоволенні клопотання позивачки від 04.11.2020 про приєднання до матеріалів справи доказів, оскільки вона подала ці докази з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 80 ГПК України, не обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, не подала клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку. Водночас суд зауважив, що частина вказаних доказів вже була подана позивачкою і прийнята до розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 80, ч. 1 ст. 119 ГПК України в судовому засіданні 24.11.2020 суд задовольнив клопотання позивачки про поновлення пропущеного з поважних причин строку на подання доказів та долучив їх. Оригінали доказів були оглянуті в судовому засіданні та встановлена відповідність поданих копій оригіналу.

2.4 Щодо зупинення провадження у справі.

Відповідач подав заяву від 03.11.2020 про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 909/1294/19 за позовом ФОП Кулешір К. Я. до АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконними дій щодо відключення електропостачання до кафе "Лісова Казка". В судовому засіданні в задоволенні цього клопотання було відмовлено з огляду на те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України).

2.5 Розгляд заяви про відвід.

В судовому засіданні 24.11.2020 позивачка подала заяву про відвід судді, мотивовану тим, що суд відмовив у задоволенні її клопотання. Згідно з ухвалою від 24.11.2020 в задоволенні відводу відмовлено.

2.6. Розгляд інших заяв (клопотань).

Позивачка подала клопотання від 24.11.2020, в якому просила повернутись на стадію судового розгляду справи по суті для розгляду клопотання про витребування доказів у відповідача. В судовому засіданні 24.11.2020 суд відмовив у задоволенні цього клопотання з огляду на те, що закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами та перехід до судових дебатів здійснюються в межах розгляду справи по суті (§3, 4 глави 6 ГПК України). А тому суд об`єктивно не може повернутись на стадію розгляду справи, яка ще триває.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 06.04.2020.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка для відновлення електропостачання до кафе-бару "Лісова Казка" уклала з відповідачем договір про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903. Вказує на те, що сторони підписали акт прийому-здачі виконаних робіт від 07.06.2017 за N 2017/280/55903, проте відповідач електропостачання не відновив. Зазначає, що відповідач безпідставно вимагає у неї погашення заборгованості за електроенергію попереднього орендаря вказаного об`єкта. Просить застосувати ч. 2 ст. 16, ст. 525, 526, 629 ЦК України, ч. 2 ст. 20, ст. 193 ГК України.

3.2 Відзив від 06.05.2020.

- Позов не визнав, оскільки згідно зі ст. 1, 26 Закону "Про електроенергетику", який був чинний до 01.07.2019, та п. 1.2, 1.3 Правилах користування електричною енергією споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Проте між позивачкою та відповідачем ніколи не укладався договір про постачання електричної енергії до об`єкту кафе-бар "Лісова Казка". Тому не міг бути укладений і договір про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 за № 55903 та не міг складатись акт прийому-здачі виконаних робіт від 07.06.2017 за N 2017/280/55903.

- Заперечує можливість укладення позивачкою у грудні 2015 договору на постачання електроенергії та додаткового правочину від 16.12.2015 до орендованого нею кафе-бару «Лісова Казка», оскільки вона була недієздатною, що підтверджується рішеннями Косівського районного суду від 20.12.2011 у справі № 2-0-65/11 та від 27.01.2016 у справі № 347/2426/14-ц.

- Водночас до 24.11.2015 електропостачання кафе-бару «Лісова Казка» здійснювалось згідно з договором про постачання електричної енергії № 01013 від 01.10.2010, укладеним з підприємцем Кулешір Світланою Орестівною. 24.11.2015 таке електропостачання було припинено за несплату рахунків. Вказаний договір було розірвано 20.03.2016, що підтверджується додатковим правочином від 20.03.2014. А 31.05.2017 ОСОБА_2 (дочка позивачки) звернулася із заявою про підключення зазначеного об`єкта до електропостачання. На підставі цієї заяви ОСОБА_2 було видано договір про виконання робіт (надання послуг) та рахунок-фактура № 2017/280/55903 від 31.05.2017. Однак цей рахунок-фактура залишився неоплаченим та як наслідок був розірваний згідно з п. 7 договору про виконання робіт (надання послуг). Вважає, що відповідно до ст. 15, 16 ЦК України відповідач не порушив будь-яких прав позивачки.

- Пояснює, що 11.06.2017 прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», яким змінено засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії з електропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії. Учасниками роздрібного ринку, зокрема, є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, споживач. Відповідач є оператор системи розподілу у розумінні п. 56 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідач не заперечує щодо приєднання вказаного об`єкта до мереж оператора системи розподілу та укладення з позивачкою договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та Правилами. Проте, враховуючи розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім орендарем об`єкта 20.03.2016 та фактичне його від`єднання від електричних мереж енергопостачапьника, забезпечення електричною енергією вказаного об`єкта можливо після звернення до нього нового власника або користувача цього об`єкта та отримання ним послуги з приєднання в порядку, визначеному Кодексом систем розподілу.

3.3 Відповідь на відзив від 14.06.2020.

- Позивачка не погоджується з твердженнями відповідача, який ставить під сумнів договір від 31.05.2017 за № 55903 та акт прийому-здачі від 07.06.2017 за N 2017/280/55903. Відмічає, що ці документи містять підписи керівних і відповідальних осіб та печатки філії відповідача, і звинувачення у їх підробці є безпідставними.

- Заперечує твердження відповідача про відсутність договору на постачання електроенергії, укладеному з нею, і вказує на наявність двох таких договорів.

- Описані відповідачем правовідносини з підприємцем Кулешір С. О. в 2017 році ставить під сумнів з огляду на те, що Кулешір С. О. припинила свою підприємницьку діяльність ще 09.02.2017, а договір оренди, який було укладено МПП «ІСКО» з ФОП Кулешір С. О., з 20.03.2016 вже було розірвано.

3.4 Заперечення.

- Вказує, що позивачка посилається на наявність у неї договорів на постачання електроенергії, проте таких договорів суду не представила.

- Щодо правовідносин з ОСОБА_2 в 2017 році відмічає, що філії відповідача не було відомо, що ФОП Кулешір С. О. припинила свою діяльність 09.02.2017, оскільки витяг з ЄДР остання не надавала.

- Вважає, що відповідно до ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України позивачка не довела ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Для вирішення даного спору мають значення обставини, з приводу яких між сторонами існує спір.

1) Щодо існування договірних правовідносин.

Позивачка посилається на те, що між сторонами був укладений договір про підключення до електропостачання кафе-бару "Лісова Казка" (надалі - Об`єкт). Відповідач цей факт заперечує.

2) Щодо виконання договірних зобов`язань.

Позивачка стверджує, що недивлячись на підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, відповідач не відновив електропостачання до Об`єкта, в зв`язку з чим заявила позов про виконання обов`язку в натурі. Відповідач не визнає існування такого обов`язку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Факт існування між сторонами договірних правовідносин не доведений з огляду на вимоги ГПК України щодо вірогідності доказів.

Позивачка представила договір про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903 (надалі - Договір), рахунок-фактуру від 31.05.2017 N 2017/280/55903 (надалі - Рахунок) та акт прийому-здачі виконаних робіт від 07.06.2017 за N 2017/280/55903 (надалі - Акт). Дійсно, ці документи містять підписи посадових осіб і печатки філії відповідача. Підроблення цих реквізитів документа не встановлено. Водночас слід взяти до уваги, що ці документи виконані друкарським способом і в них замовником вказана підприємець Кулешір Світлана Орестівна, наведені її дані, зокрема, код ЄДРПОУ. У всіх документах від руки внесенні виправлення, а саме закреслено « ОСОБА_3 » та її код ЄДРПОУ, зверху дописано « ОСОБА_4 » та ідентифікаційний код позивачки. Ці виправлення сторонами не засвідчені. В Договорі та в Акті від руки написаний їх номер та дата. Суд зауважує, що зміст послуги визначено як «повторне підключення з врахуванням відключення юридичного споживача в електромережу на опорі (за заявою споживача)».

Також подано додатковий правочин до Договору постачання електричної енергії від 22.03.2016 № 01013/1 (надалі - Додатковий правочин), в якому номер договору, дата та прізвище, ім`я, по-батькові споживача ОСОБА_1 написані від руки, рік укладення додаткового правочину та його підписання виправлено з 2012 на 2016, відсутні дані щодо договірної величини (обсягів) постачання електричної енергії споживачу.

Відповідач представив договір на постачання електроенергії № 01013 від 01.10.2010, укладений з підприємцем Кулешір Світланою Орестівною, яким передбачено постачання електричної енергії до Об`єкта та додатковий правочин до цього договору від 20.03.2014 про його дію до 20.03.2016. Також подана заява ОСОБА_2 до позивача про відновлення електропостачання до Об`єкта від 27.05.2017, зареєстрована 29.05.2017 за вх. №028/1408. Те, що станом на 27.05.2017 ОСОБА_2 не була зареєстрована як підприємець не спростовує сам факт подання такої заяви.

Отже, подані відповідачем докази свідчать про те, що з 01.10.2010 до 20.03.2016 договірні відносини щодо електропостачання до Об`єкта існували з ОСОБА_2 , електропостачання було припинено і в кінці травня 2017 вона мала намір його відновити. З огляду на викладене зрозумілим є те, що в Договорі, Рахунку та Акті надруковано в якості споживача саме ОСОБА_2 . Внесення виправлень в ці документи не узгоджується з іншими доказами.

Позивачка не представила доказів укладення з нею договору на постачання електроенергії до Об`єкта. Додатковий правочин при відсутності основного договору та доказів погодження істотних умов договору не дає можливості встановити факт укладення з позивачкою договору про електропостачання і те, що таке електропостачання здійснювалось саме до Об`єкта. А тому суд не встановив правових підстав для здійснення повторного підключення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2 Внаслідок недоведеності факту існування між сторонами договірних правовідносин відсутні підстави досліджувати обставини виконання договірних зобов`язань.

4.3 Інші подані сторонами докази суд не розглядає, так як вони стосуються обставин, що не мають значення для вирішення спору. Такі докази є неналежними (ст. 76 ГПК України).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до ст. 173, 174 ГК України господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, на підставі господарського договору.

Одним із видів господарських договорів є договір енергопостачання. За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В ст. 26 Закону "Про електроенергетику", який був чинний до 01.07.2019, було передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

В п. 1.2 Правил користування електричною енергією було визначено, що договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» та в п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

За приписами ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Суд встановив, що позивачка не довела факту існування договірних відносин з відповідачем та виникнення у нього договірних зобов`язань.

5.2 З огляду на викладене, відповідно до ст. 20 ГК України, ч. 2 ст. 4 ГПК України не встановлено порушення відповідачем прав та законних інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду.

6. Висновки суду.

6.1 В задоволенні позову слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У даній справі позивачка від сплати судового збору звільнена.

Відповідач заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 800 грн.

7.2 Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав договір про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2020 № 2020/22, додатковий правочин від 28.08.2020, акт приймання-передачі від 28.08.2020, платіжне доручення від 31.08.2020 №34907, які відповідно до наведених вимог підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

7.3 Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Під час розгляду справи по суті позивачка заперечила щодо розміру судових витрат. Звернула увагу на те, що є інвалідом та має мізерну пенсію.

Суд вважає, що відповідач неспівмірно до складності справи та обсягу виконаних робіт визначив час, витрачений адвокатом на виконання окремих робіт. Тому суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 7 000 грн (проведення попереднього аналізу справи, ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів - 1 год - 700 грн, складання відзиву на позовну заяву - 2 год - 1 400 грн, cкладання заперечення - 2 год - 1 400 грн, cкладання клопотань та заяв з процесуальних питань - 1 год - 700 грн, участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції - 4 год - 2 800 грн).

7.4 Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Кулешір Ксенії Ярославівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Карпатська" (вул. Індустріальна, б. 34, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 00131564) про зобов`язання виконати в натурі п. 1 договору про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903 та підключити юридичного споживача ФОП Кулешір К. Я. в електромережу на опорі (сектор 42) до об`єкту кафе-бар "Лісова Казка".

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кулешір Ксенії Ярославівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Карпатська") (вул. Індустріальна, б. 34, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 00131564) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн (сім тисяч гривень).

Відмовити в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 800 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.12.2020.

Суддя О. В. Малєєва