Рішення № 93262116, 01.12.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/922/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунальне некомерційне підприємство "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", вул. Євгена Коновальця, буд.132,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Фізична особа-підприємець Андруськів Володимир Іванович АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 6 954 грн 34 к.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне некомерційне підприємство "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Андруськів Володимира Івановича про стягнення заборгованості.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2020, суд залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків при її поданні.

30.10.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява № 1816 від 30.10.2020 (вх.24801/20) про усунення недоліків та копії доданих до заяви документів.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову 6954,34 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.11.2020року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощенного позовного провадження, та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.12.2020 об 11:00год..

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У судове засідання представники сторін не з`явилися. В матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27 лютого 2020р. між Комунальним некомерпійним підприємством «Івано-| Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (далі - КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР»), як балансоутримувачем та фізичною особою-підприємцем Андруськів В. І. (далі - ФОП Андруськів В.І.), як споживачем, було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання приміщення № 388/1 від 27.02.2020 р. на підставі Договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області № 388 від 27 лютого 2020 року, укладеного між Івано-Франківською обласною радою, КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР» та ФОП Андруськів В.І.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 388/1 від 27.02.2020 р. та Додатку 1 до Договору № 388\1 від 27.02.2020р. споживач (Андруськів В.І.) зобов`язується компенсувати балансоутримувачу (КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР») витрати на утримання приміщення, а саме проводити розрахунок за спожиту електроенергію згідно показів лічильника.

Згідно п.3.1. та п.4.1 Договору про відшкодування витрат на утримання приміщення № 388/1 від 27.02.2020 р. споживач (ФОП Андруськів В.І.) зобов`язується терміном до кінця наступного за звітним місяця здійснювати оплату за надані комунальні та інші послуги по утриманню нежитлового приміщення згідно фактичних витрат по виставлених балансоутримувачем (КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР») рахунках.

Станом на 01.09.2020 р. ФОП Андруськів В.І. не відшкодував КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР» комунальні витрати за лютий, квітень, травень, червень та липень 2020 року в сумі 3849,40 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується рахунком № 30 від 18 березня 2020 року за комунальні послуги за лютий 2020 р., рахунком № 70 від 18 травня 2020 р., рахунком № 89 від 10 червня 2020 р., актом-розрахунком на відшкодування експлуатаційних витрат № 108 від 13.07.2020 року за комунальні послуги за червень 2020 р., актом-розрахунком на відшкодування експлуатаційних витрат № 126 від 14.08.2020 року за комунальні послуги за липень 2020 р., меморіальним ордером № 4 за 01.02.20 - 30.09.20рр.

На підставі Акту ревізії від 15.09.2020 р. № 04-21/07, ФОП Андруськів зобов`язаний відшкодувати різницю тарифу на комунальні послуги, що не було враховано при нарахуванні за попередні роки в сумі 3104,99грн., що підтверджується Актом-розрахунком на відшкодування експлуатаційних витрат від 08.09.2020 р.

Таким чином, загальна сума боргу складає 6954,39 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сторони доказів припинення дії Договору про відшкодування витрат на утримання приміщення № 388/1 від 27.02.2020 або його розірвання у встановленому порядку не надали, отже договір є чинним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання Договору про відшкодування витрат на утримання приміщення № 388/1 від 27.02.2020 недійсним сторони суду не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до преамбули Закону України Про житлово-комунальні послуги цей закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат на утримання приміщення № 388/1 від 27.02.2020 предметом договору є компенсація споживачем балансоутримувачу витрат на утримання приміщення та інших послуг утримання нежитлового приміщення по вул. Є.Коновальця,132 в Івано-Франківську загальною площею 19,20м.кв., а саме: централізоване холодне водопостачання; централізоване опалення; централізоване водовідведення; електропостачання; вивіз твердих побутових відходів.

Відповідно до умов договору (п.3.1) балансоутримувач зобов`язується надавати споживачеві комунальні та інші послуги утримання нежитлового приміщення по вул. Є. Коновальця, 132 в м. Івано-Франківську загальною площею 2 м. кв.

Відповідно до п.3.2 Договору споживач зобов`язується вчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані йому комунальні та інші послуги по утриманню нежитлового приміщення.

Споживач зобов`язується терміном до 15 числа наступного за звітним місяця здійснювати оплату за надані комунальні та інші послуги по утриманню нежитлового приміщення згідно фактичних витрат по виставлених балансоутримувачем рахунках.

Відповідно до рахунків та Акту ревізії від 15.09.2020 заборгованість відповідача становить 6954,34грн.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Андруськів Володимира Івановича АДРЕСА_2 , (код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", вул. Євгена Коновальця, буд.132,м. Івано-Франківськ, ( код 37951998) - основний борг у розмірі 6954,39грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 02.12.2020.

Суддя Шкіндер П.А.