Рішення № 93261991, 19.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/126/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 Справа № 908/1589/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 26, оф. 505, код ЄДРПОУ 00153117)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБРЕСУРС XXI” (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд. 8, код ЄДРПОУ 34676864)

про стягнення 175 454,26 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Додонов П.О., довіреність № б/н від 22.04.2020;

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1589/20 за позовом Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБРЕСУРС XXI” про стягнення збитків у розмірі 175 454,26 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020 № 908/1589/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.11.2020 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

10.11.2020 на адресу суду від Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” надійшло клопотання № б/н, б/д (вх. № 21998/08-08/20 від 10.11.2020) про проведення судового засідання, призначеного на 19.11.2020 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у зв`язку з неможливістю явки повноважного представника у призначене судове засідання. Однак зазначає, що зацікавлений в тому щоб судове засідання відбулось та просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Також, позивачем запропоновані декілька найближчих судів, до яких може прибути представник позивача.

Ухвалою від 10.11.2020 № 908/1589/20 задоволено клопотання Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” № б/н, б/д про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, доручено Печерському районному суду м. Києва (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15) забезпечити проведення відеоконференції у справі №908/1589/20, розгляд якої відбудеться 19.11.2020 о 10 год. 00 хв. в приміщенні Господарського суду Запорізької області в залі судового засідання №200 (корпус 1). Доручено Печерському районному суду м. Києва забезпечити уповноважену особу для перевірки повноважень представника Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ”, для участі в режимі відеоконференції.

Судове засідання 19.11.2020 в режимі відеоконференції не відбулось внаслідок відсутності з`єднання з Печерським районним судом м. Києва, про що складено відповідний Акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.11.2020 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 позов задоволено, стягнуто з ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» - 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат, 1 116,33 грн. 3 % річних та 3 509,10 грн. судового збору за подання позовної заяви. Мотивувальною частиною рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 у справі №910/17941/14 зазначається, що спірні відносини серед іншого виникли на підставі Договору позики від 11.10.2013 № 924 та Договору поставки від 03.12.2013 №1041 між ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ”, як замовником, та ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI», як постачальником щодо поставленого товару на суму 937 119,28 грн. В мотивувальній частині рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 зазначено, що між ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” та ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» укладено Угоду № 1102 від 19.12.2013 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої Сторони погашають зарахуванням зустрічних однорідних вимог в частині поставки та повернення товару. Згідно п. 2 Угоди № 1102 від 19.12.2013 товар на суму 407 782,14 грн., в тому числі ПДВ, переданий від ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» по Договору позики № 924 від 11.10.2013 визнано товаром, поставленим по Договору поставки № 1041 від 03.12.2013. Обставина щодо утворення у ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” незаконної кредиторської заборгованості за недійсним Договором позики від 11.10.2013 № 924 у розмірі 175 454,26 грн., підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 у справі № 910/17941/14. На підставі викладеного, посилаючись на вказані рішення Господарського суду м. Києва, ст. ст. 16, 22, 215, 236, 1166 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 175 464,26 грн. збитків.

У судовому засіданні 19.11.2020 представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву зазначивши, що згідно видаткової накладної ПС-0000004 від 04.02.2014 позивачу поставлено товар на суму 171 924,42 грн. Факт отримання товару підтверджується Актом приймання-передачі товару від 04.02.2014 та довіреністю 30/643 від 03.02.2014, проте оплата за поставлений товар позивачем не здійснена. Рішення суду щодо стягнення вказаної суми не виконано. Листом № 20-796 від 19.09.2014 ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» підтвердило зупинення господарської діяльності на території АР Крим та неможливість виконання контрактів. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

19.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про стягнення 175 454, 26 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» - 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат, 1 116,33 грн. 3 % річних та 3 509,10 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015 № 910/17941/14 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року № 910/17941/14 - без змін.

Як зазначено в рішенні Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, « 11.10.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики № 924. Відповідно до п. 2.1 Договору на підставі Акту приймання - передачі товару від 17.10.2013 та видаткової накладної № ПС -0000200 від 17.10.2013 товар був переданий ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на суму 423 955,76 грн. Згідно з п. 2.2 Договору строк повернення позики складає 40 календарних днів з моменту підписання Сторонам акту приймання - передачі товару. 26.11.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1/1024/1 до Договору позики № 924 від 11.10.2013, згідно якого сторони знизили вартість товару, що була передана відповідачу і визначили її у розмірі 411 292, 80 грн. та визначили строк повернення товару до 09.12.2013. 03.12.2013 між ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" (далі - Постачальник) та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (Покупець) укладено договір поставки № 1041. Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" зобов`язано поставити товар на суму 937 119,28 грн. 17.12.2013 у ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» настав термін повернення товару Позивачу згідно договору позики № 924, а у ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" виникли зобов`язання по поставці товару Відповідачу згідно договору поставки від 03.12.2013 № 1041. 19.12.2013 сторонами укладено угоду № 1102 від 19.12.2013 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої Сторони погашають зарахуванням зустрічних однорідних вимог в частині поставці та повернення товару. Відповідно до п. 2 Угоди № 1102 від 19.12.2013 товар на суму 407 782, 14 грн. в тому числі ПДВ, переданий Позивачем Відповідачу по Договору позики № 924 від 11.10.2013 вважати товаром, поставленим по Договору поставки № 1041 від 03.12.2013. 21.01.2014 ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» перерахувало кошти на рахунок виставлений ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" у розмірі 407 782,14 грн. Згідно акту приймання-передачі від 04.02.2014 та видаткової накладної № ПС-0000004 від 04.02.2014 ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" здійснено поставку товару на суму 171 924,42 грн. Товар був прийнятий відповідальною особою ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» що підтверджується довіреностями № 275/634 від 15.10.2013 та № 30/634 від 03.02.2014 на отримання товару. Отже, у відповідності до вищенаведених положень Договору, ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» повинно спалити на користь ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" грошові кошти за поставлений товар. Як вбачається з матеріалів справи, свого обов`язку щодо здійснення оплати за поставлений товар ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» виконано частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 171 924, 42 грн. З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору поставки, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов`язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав. 01.04.2014 на адресу Відповідача направлено вимогу №28 щодо погашення суми боргу в розмірі 171 924, 42 грн. Але відповіді та оплати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на момент подачі позову не здійснило, у зв`язку з чим ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" нарахувало 2 413,81 грн. інфляційних втрат та 1 116,33 грн. 3 % річних».

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 зазначено, що спірні відносини виникли на підставі:

- договору позики № 924 від 11.10.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” (далі - ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ”) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» (далі - ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI») (далі - Договір позики від 11.10.2013 № 924);

- акту приймання - передачі товару від 17.10.2013 та видаткової накладної № ПС - 0000200 від 17.10.2013 на суму 423 955,76 грн., що переданий на виконання Договору позики від 11.10.2013 № 924;

- додаткової угоди № 1/1024/1 від 26.11.2013 до Договору позики №924 від 11.10.2013 (щодо зменшення вартості позики до суми 411 292,80 грн., строку повернення товару у строк до 09.12.2013);

- договору поставки №1041 від 03.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI», як постачальником (далі - Договір поставки № 1041 від 03.12.2013) щодо поставленого товару на суму 937 119,28 грн.;

- здійснення 21.01.2014 оплати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» авансового платежу за Договором поставки № 1041 від 03.12.2013 на суму 407 782,14 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі №910/820/19 відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» до ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про стягнення 99 056,99 грн., з яких: 19 062,00 грн. 3% річних та 79 994,99 грн. інфляційних витрат та задоволено зустрічний позов ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» до ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» про визнання недійсним з моменту укладення договору позики № 924 від 11.10.2013 та визнання недійсною з моменту укладення угоди між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102.

Як зазначено в рішенні Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі №910/820/19, «відповідно до Угоди № 1102 (п. 2), сторони домовились вважати товар на суму 407 782,14 грн., який ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» передало ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» за договором позики № 924 від 11.10.2013, товаром за договором поставки № 1041 від 03.12.2013. Тобто, фактично Угодою № 1102 сторони здійснили заміну зобов`язання, що виникли з надання позики, в зобов`язання з постачання товару, внаслідок якого обов`язок з повернення позики припинився. Ці правовідносини не пов`язані з припиненням зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а є новацією - припинення зобов`язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (ст. 604 ЦК України). Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже, недійсність договору позики № 924 свідчить про відсутність такого правового наслідку, який ним встановлений, як повернення Публічним акціонерним товариством «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до 09.12.2013 позиченого товару на суму 407 782,14 грн., що, відповідно, унеможливлює здійснення заміни неіснуючого зобов`язання. Таким чином, Угода № 1102 також не може створювати правових наслідків, та її зміст не узгоджується з порядком припинення зобов`язань новацією (ст. 604 ЦК України), тобто суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є свідченням її недійсності. ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» поставило ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» товар на суму 171 924,42 грн., товар на суму 235 857,72 грн. не поставлено. З огляду на викладене, відсутні підстави вважати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» таким, що прострочив виконання своїх обов`язків за договором поставки, а тому позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають».

На підставі вищевикладеного, посилаючись на рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі № 910/820/19 позивач просить суд стягнути з відповідача 175 454,26 грн. збитків спричинених внаслідок визнання недійсним договору позики № 924 від 11.10.2013 та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1102 від 19.12.2013.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1589/20 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно було набуто, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом положень глав 82 і 83 цього Кодексу для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат — він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

При цьому на відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Як встановлено Господарським судом м. Києва в рішенні від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, заборгованість Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБРЕСУРС XXI” у розмірі 171 924,42 грн. виникла саме за договором поставки № 1041 від 03.12.2013. У зв`язку з простроченням оплати вказаної заборгованості, з АТ «ДАТ “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” на користь ТОВ “ПРОМСНАБРЕСУРС XXI” стягнуто 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат та 1 116,33 грн. 3 % річних, а загалом – 175 454,26 грн. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаний договір поставки № 1041 від 03.12.2013 у судовому порядку не дійсним не визнавався.

Посилання заявника на рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі № 910/820/19, яким визнані недійсними з моменту укладення договір позики № 924 від 11.10.2013 та угода між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102, та як наслідок спричинення ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» збитків у розмірі 175 454,26 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки вказана сума стягнута за окремим договором поставки № 1041 від 03.12.2013, який жодним чином не пов`язаний з укладенням договору позики № 924 від 11.10.2013 та угоди № 1102 від 19.12.2013.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа “Руїс Торіха проти Іспанії”).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також підстави та предмет позову, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 175 454,26 грн. є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСНАБРЕСУРС XXI” на позовну заяву, викладені у відзиві щодо закриття провадження у справі внаслідок наявності рішень між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав а також про відмову у задоволенні позовних вимог внаслідок застосування строків позовної давності до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, в тому числі по сплаті судового збору у розмірі 2 631,96 грн. покладаються на позивача

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.11.2020

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.