Ухвала суду № 93261015, 26.11.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4696/20

Провадження № 2-з/456/46/2020

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 листопада 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Стрийська міська рада Львівської області, Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а» про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією,

в с т а н о в и в :

16.11.2020 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та прибудинковою територією (земельною ділянкою) житлового будинку АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно встановленої дерев`яної вбиральні та знесення самочинно побудованої будівлі та приведення земельної ділянки на прибудинкових територіях АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 до попереднього стану.

16.11.2020 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ОСОБА_2 , а також іншим фізичним та/або юридичним особам проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 , а також експлуатувати самочинно побудовану будівлю на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 . В обґрунтування заяви заявник покликається на те, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , прибудинкова територія якої межує із прибудинковою територією будинку АДРЕСА_3 . 09 вересня 2020 року ОСОБА_2 на земельній ділянці по АДРЕСА_3 розпочав роботи по демонтажу цегляної дворової вбиральні, а також спорудив дерев`яну вбиральню з вигрібною ямою, яку встановлено біля стіни будинку АДРЕСА_2 . Дерев`яна вбиральня споруджена на земельній ділянці, яка відведена для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 та в безпосередній близькості від вікон належної йому квартири. 28 вересня 2020 року на згаданій земельній ділянці по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 розпочато будівельні роботи, які проводяться самочинно, без будь-яких дозвільних документів. При цьому в безпосередній близькосі (менше двох метрів) до вікон належної йому квартири зводиться будівля, чим порушена інсоляція кімнати, а також обмежується доступ до стін квартири. На його вимоги щодо припинення незаконних будівельних робі та звільнення земельної ділянки загального користування від самовільно спорудженої вбиральні та самочинного будівництва, ОСОБА_2 не реагує. На даний час зведені стіни будівлі та продовжуються будівельні роботи, внаслідок яких порушується його право на користування земельною ділянкою, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , оскільки перешкоджає вільному доступу до житлового будинку через проїзд зменшується необхідна ширина спільного проїзду до будинку АДРЕСА_4 , визначена будівельними нормами для проїзду пожежних машин; призводить до зниження рівня природного освітлення, погіршення інсоляції кімнати належної йому квартири. Зазначив, що частина житлового будинку АДРЕСА_4 , в якій розташована належна йому квартира, перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_3 проводяться частково на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , в безпосередній близькості до стін належної йому квартири, а тому можуть спричинити руйнування стін та конструктивних елементів квартири. У зв`язку з наведеним, зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених його прав та інтересів.

26.11.2020 ОСОБА_2 подав на адресу суду заперечення на заяву про забезпечення позову, в якому вказав, що дана заява є необгрунтованою та просить в задоволенні такої відмовити, оскільки відповідачем за позовною заявою та заявою про забезпечення позову зазначено фізичну особу ОСОБА_2 , проте не надано жодних доказів вчинення вказаною фізичною особою дій, що на думку позивача порушують його права. Зазначив, що заходи забезпечення позову не можуть стосуватися осіб, які не є стороною у справі (учасником спору) та відповідно питання про права і обов`язки котрих не буде вирішуватись судом при розгляді справи по суті. Окрім того, ухвала суду про заборону вчинення дій невизначеному колу суб`єктів фактично буде неможливою до виконання, а відтак і надаватиме позивачу можливоість зловживання процесуальними правами. Також зазначив, що в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 покликається на та, що проведенням будівельних робіт порушується право позивача на користування земельною ділянкою, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , проте, не надано жодних доказів наявності прав позивача на земельну ділянку та самого факту наявності такої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Звернув увагу, що позивач визнає факт перебування на праві постійного користування третьої особи ОСББ «Валова 7» земельної ділянки площею 0,0674 га, кадастровий номер 4611200000:06:007:0009 за цільовим призначенням 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, проте, не надано відомостей про конфігурацію і розміри «прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 », як і про підприємство, установу, організацію що здійснює управління таким будинком, а відтак і особу наділену суб`єктивним правом на звернення до суду за захистом прав і інтересів щодо такої земельної ділянки. Зазначив, що доводи позивача щодо зменшення ширини спільного проїзду до будинку АДРЕСА_4 , що перешкоджає вільному доступу до житлового будинку, спостовуються графічною частиною детального плану обмеженої АДРЕСА_5 , оскільки з останнього чітко вбачається використання проїзду з вул.Валової виключно для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_6 , котрий фасадом та входом забезпечений з АДРЕСА_5 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Горзов О.О. заяву підтримали, покликаючись на обставини зазначені у ній та просять її задоволити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на доводи, викладені в запереченні.

Суд, заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи в частині забезпечення позову, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Стрийська міська рада Львівської області, Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а» про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією, підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вказана правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року„Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч.6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі відомостей, викладених в позовній заяві та доданих до неї документів, суд дійшов до висновку про наявність реального спору між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Слід зазначити, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 456/4696/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Стрийська міська рада Львівської області, Об`єднання свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а» про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією. Провадження у справі не відкрито, 18.11.2020 надіслано запит у Відділ АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І. від 21.03.2014 та зареєстрованого в реєстрі за № 903, ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 /а.с.6-7/.

Відповідно до відповіді в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Максим А. від 16.09.2020 за вих. № 1013-6/2627-20 на запит адвоката Горзова О.О., згідно даних Єдиного реєстру, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру, на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером: 4611200000:06:007:0009, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.9/.

Відповідно до відповіді першого заступника міського голови Маланій Р. від 22.09.2020 за вих. № 3.17/1994 на запит адвоката Горзова О.О., дозвіл на встановлення вбиральні на прибудинковій території будинку АДРЕСА_4 , міськвиконкомом не видавався /а.с.13/.

Відповідно до відповіді в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Максим А. від 05.10.2020 за вих. № 1013-6/27617-20 на звернення ОСОБА_1 , згідно даних реєстру, відсутня інформація щодо реєстрації документів щодо будівництва об`єктів, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.24/.

Відповідно до відповіді першого заступника міського голови Маланій Р. від 30.09.2020 за вих. №3.13/1969 на звернення ОСОБА_1 , посадовою особою виконавчого комітету проведено огляд прибудинкових територій житлового будинку АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . За результатами огляду встановлено, що на земельній ділянці, яка належить до земель міста і не передана у користування чи приватну власність, поблизу житлового будинку АДРЕСА_4 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Валова7А» самочинно розміщено дерев`яну вбиральню /а.с.28/.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що такий вид забезпечення позову як заборона проводити будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_4 , є співмірним із заявленими позовними вимогами. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або здійснення ефективного захисту прав позивача.

Обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів полягає у наявності прямого зв`язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Вищезгаданий захід забезпечення позову є адекватним і відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, ураховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких заявник просить, із тими майновими наслідками для заявника у разі відмови у його задоволенні.

Обраний захід забезпечення не може мати наслідком настання збитків для відповідача, які могли б бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) у випадку відмови у позові, оскільки заборона проведення будівельних робіт на прибудинковій території не може спричинити будь-яких за ознаками ст. 22 ЦК України збитків. У свою чергу, така заборона не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Оскільки вищезгаданий захід забезпечення позову співвідносяться з предметом позову та між ними існує конкретний зв`язок, даний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, і навпаки, відмова у забезпеченні позову може призвести до негативних наслідків у виді порушення прав заявника на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Щодо доводів ОСОБА_2 , викладених у запереченні на заяву про забезпечення позову, про те що позивач не довів, що проведенням будівельних робіт порушується його право на користування земельною ділянкою, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , та самого факту наявності такої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, а також що зменшення ширини спільного проїзду до будинку АДРЕСА_4 , не перешкоджає вільному доступу до житлового будинку позивача, оскільки використовується проїзд з АДРЕСА_5 виключно для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 , а ніяк не будинку АДРЕСА_4 , котрий фасадом та входом забезпечений з АДРЕСА_5 , суд звертає увагу, що в даному випадку між сторонами є спір, який підлягає розгляду в судовому порядку, відповідно наявна підстава звернення до суду позивача із заявою про забезпечення позову.

Таким чином, частково дослідивши матеріали цивільної справи, пересвідчившись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у разі, якщо позовні вимоги будуть задоволенні, з`ясувавши обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково в частині заборони фізичним та/або юридичним особам проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 .

В задоволенні вимог заявника щодо заборони ОСОБА_2 проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 та заборони експлуатації самочинно побудованої будівлі на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 слід відмовити, оскільки даний захід забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України та може порушити права відповідача у випадку відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.149-152,353 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Заборонити фізичним та/або юридичним особам проводити /здійснювати/ будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали для виконання направити Стрийській міській раді Львівської області, Об`єднанню свіввласників багатоквартирного будинку «Валова 7а», Стрийському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), Стрийському ВП ГУНП у Львівській області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено

03.12.2020

Головуючий суддя В. Л. Бучківська