
Єдиний унікальний номер № 752/13136/20
Провадження № 2/752/973/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
за участі:
секретаря судового засідання Борисенко Д.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» 107557,72 грн., з яких: вартість виплаченого відшкодування – 71606,61 грн. в порядку зворотної вимоги; завдана шкода у розмірі 35951,11 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.06.2019, приблизно о 17 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TEMSA Safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , на 87 кілометрі автошляху Київ-Харків, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки FIAT модель DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12,1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Власником транспортного засобу TEMSA Safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , гаражний номер НОМЕР_3 , є ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс». Водій транспортного засобу TEMSA Safari HD 12 ОСОБА_1 вчинив ДТП під час виконання трудових обов`язків та перебування у трудових відносинах з ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» та на момент ДТП виконував свої посадові обов`язки, здійснюючи пасажирські перевезення за рейсом Київ-Запоріжжя.
Власником автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП був ОСОБА_2 . Цивільна відповідальність власника транспортного особу TEMSA Safari HD 12 була застрахована у ПрАТ «АСК «Інго Україна». ПрАТ «АСК «Інго Україна» 24.09.2019 здійснило страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі страхової суми – 100000,00 грн.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу та вартості утилізації транспортного засобу № 370/19 від 22.10.2019 вартість утилізації автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , становила 22500, 00 грн.
Згідно розрахунку № 1998395 від 18.07.2019, складеного оцінювачем ОСОБА_3 для ПрАТ «АСК «Інго Україна», вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , становить 194106,61 грн.
Таким чином, невідшкодованою ОСОБА_2 залишилась частина вартості матеріального збитку у розмірі 71606,61 грн.: розмір збитку 194106,61 грн. за мінусом вартості утилізації транспортного засобу 22500,00 грн. та за мінусом суми виплаченого страхового відшкодування за страховим випадком 100000,00 грн.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 26.07.2019 у справі № 382/1158/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
Шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з TOB «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», відповідальність за шкоду, завдану ним, понесло ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», яке 25.02.2020 перерахувало ОСОБА_2 71606,61 грн.
Обов`язок по відшкодуванню завданої ОСОБА_2 шкоди ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» виконано, а тому на підставі статті 1191 ЦК України позивач має право регресної вимоги відшкодування з відповідача ОСОБА_1
Між TOB «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» та ОСОБА_1 при прийнятті на роботу було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Згідно умов вказаного договору працівник, який займає посаду водія або виконує роботу з обслуговування міжнародних рейсів безпосередньо пов`язану з отриманням, перевезенням, зберіганням і здачею товарно-матеріальних цінностей (із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих йому цінностей) бере на себе повну відповідальність зі забезпечення збереження довірених йому Товариством матеріальних цінностей, і в зв`язку з викладеним зобов`язується:
а) обережно поводитися з переданими йому для перевезення, зберігання або для інших цілей матеріальними цінностями і вживати заходи щодо запобігання шкоди;
б) своєчасно повідомляти адміністрацію Товариства про всі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених йому матеріальних цінностей;
в) вести облік, складати і надавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей;
г) брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.
За п. 5 цього договору його дія поширюється на весь час роботи з довіреними працівнику матеріальними цінностями.
ОСОБА_1 24.09.2020 добровільно було написано заяву до ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» щодо покриття шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, а саме шляхом вирахування з нього 3000,00 грн. протягом п`яти місяців для покриття збитків, нанесених ним внаслідок ДТП з автобусом, гаражний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки № 3 від 28.01.2020 розмір шкоди, заподіяної водієм ОСОБА_1 внаслідок ДТП автобусу TEMSA Safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», становить 35951,11 грн., в т.ч. згідно Акту калькуляції № 1 від 24.06.2019: виконані роботи – 11071,76 грн. та матеріали – 24879,35 грн.
ОСОБА_1 був звільнений з посади водія автотранспортного засобу ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» за прогули за п. 4 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 223-К «Про припинення трудового договору (контракту) від 29.11.2019, тому зазначена шкода не була вирахувана з нього та відшкодована підприємству.
Таким чином, вартість матеріального збитку, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача становить 107557,72 грн., в т.ч. в порядку зворотної вимоги – 71606,61 грн., а також 35951,11 грн. – розмір шкоди, завданої позивачу.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у клопотання від 12.10.2020 просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 21.10.2020 зазначив, що позов визнає частково, а саме у сумі 30000,00 грн. За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено у зв`язку з необхідністю залучення відповідачем представника. У подальшому відповідач участі у розгляді у справі не брав.
02.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що у разі завдання шкоди водієм юридичної особи на автомобілі, що цій юридичній особі належить, шкода третім особам відшкодовуватиметься саме юридичною особою. Вважає, що матеріальна шкода покладається лише в межах середнього місячного заробітку. Укладений договір про повну матеріальну відповідальність не поширює свою дію на випадки спричинення шкоди у ДТП, і не може бути підставою для покладення на водія обов`язку з відшкодування збитків у повному розмірі.
У заяві від 17.11.2020 відповідач ОСОБА_1 просив розглянути справу за його відсутності, врахувавши правову позицію Верховного суду у справі № 264/2076/17.
У відповіді на відзив від 13.11.2020 ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» не погодилось із доводами відзиву та зазначило, що посада водія хоча і відсутня у Переліку посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва, проте відповідач виконував роботи, безпосередньо пов`язані зі зберіганням, перевезенням ввірених йому матеріальних цінностей, їх супроводу на транспорті, тому згідно ст. 1351 КЗпП України наявні правові підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність.
У рейс Київ-Запоріжжя 21.06.2019 водій ОСОБА_1 поїхав згідно наказу № 55уат «Про направлення у відрядження», йому було ввірено матеріальну цінність – автобус. Умовами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадової інструкції передбачено повну матеріальну відповідальність.
Крім того, відповідач погодився відшкодовувати збитки, нанесені внаслідок ДТП, шляхом вирахування з нього 3000,00 грн. протягом 5 місяців, про що 24.09.2019 добровільно написав заяву. Згодом відповідач перестав з`являтись на роботу та 29.11.2019 був звільнений за прогули.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно наказу № 70-К від 16.04.2019 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» водієм автотранспортного засобу з 16.04.2019.
Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 16.04.2019, укладеним між ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» та ОСОБА_1 , водій транспортного засобу бере на себе повну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому Товариством матеріальних цінностей та у разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитку, заподіяного підприємству, установі, організації, його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 26.07.2019 у справі № 382/1158/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За змістом вказаної постанови, 21.06.2019, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Temsa safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , на 97 км автошляху Київ-Харків, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення із автомобілем Fiat, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Як встановлено судом, з 21.06.2019 по 22.06.2019 водія ОСОБА_1 з метою вирішення виробничих питань направлено у відрядження до АС «Привокзальна», м. Харків (наказ № 55/уат від 01.06.2019 «Про направлення у відрядження»), тобто він виконував трудові обов`язки.
Як видно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автобус Temsa safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс».
За змістом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , автомобіль FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу та вартості утилізації транспортного засобу № 370/19 від 22.10.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 21.06.2019, станом на дату проведення дослідження становить 207040 грн. 00 коп. Вартість утилізації автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , станом на дату проведення дослідження становить 22500 грн. 00 коп.
Відповідно до розрахунку № 1998395 від 18.07.2019, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП становить 194106,61 грн.
Згідно калькуляції вартості відновлюваного ремонту автомобіля FIAT DOBLO, н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлюваного ремонту складає 342103 грн. 77 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 2775239 від 26.02.2020 ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» перерахувало ОСОБА_2 суму у розмірі 72375,01 грн. як відшкодування матеріальної шкоди по рішенню суду № 752/24769/19 від 03.02.2020.
24.09.2019 ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» подав заяву про відрахування із його заробітної плати 3000,00 грн. протягом 5 місяців в рахунок збитків, нанесених ним внаслідок ДТП.
Відповідно до наказу № 223-К від 29.11.2019 ОСОБА_1 29.11.2019 звільнений з посади водія автотранспортного засобу ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули.
Відповідно до довідки № 3 від 28.01.2020, виданої ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», розмір збитків транспортному засобу марки TEMSA, модель Safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , нанесених водієм ОСОБА_1 при здійсненні рейсу Київ-Запоріжжя внаслідок ДТП 21.06.2019, визначений за фактичними витратами на підставі бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей і становить 35951 грн. 11 коп.
Згідно акту калькуляції № 1 від 24.06.2019 по транспортному засобу TEMSA Safari HD 12, н.з. НОМЕР_1 , по акту калькуляції від 24.06.2019 виконані роботи на суму 11071,76 грн.
За змістом видаткової накладеної до акту калькуляції № 1 від 24.06.2019, вартість матеріалів складає 24879,35 грн.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
За приписами статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності
Згідно диспозиції ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
Приписами ст. 132 КЗпП України визначено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Статтею 133 КЗпП України передбачено, що у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть, зокрема, працівники – за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
У відповідності до ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків;
7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;
8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Згідно зі ст. 1351 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затв. постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС № 447/24 від 28.12.1977, посада водія не входить до цього Переліку.
Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 роз`яснив, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.01.2018 у справі № 743/1641/15-ц та від 29.10.2020 у справі № 264/2076/17.
Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.
Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.
Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано копію посадової інструкції водія автотранспортного засобу (автобуса) з якою ознайомлений ОСОБА_1 .
За змістом п.п. 3.6.4 вказаної посадової інструкції водії несуть матеріальну відповідальність за довірений їм транспортний засіб, в тому числі за шкоду, завдану ДТП.
Підпунктом 4.4 цієї ж посадової інструкції визначено, що водій автотранспортного засобу несе відповідальність за матеріальні збитки, заподіяні дією (бездіяльністю), некомпетентністю, внаслідок ДТП, що сталася з вини водія, або невжиття необхідних заходів, спрямованих на запобігання можливості заподіяння шкоди.
Вказівки на те, що водій має нести повну матеріальну відповідальність посадова інструкція не містить.
Трудові функції водія не передбачають забезпечення збереження цінностей, які були передані працівнику для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва. Сам лише факт надання транспортного засобу для виконання водієм своїх обов`язків не можна вважати покладенням на працівника обов`язку зі збереження цінностей.
Оскільки однією з умов укладення договору про повну матеріальну відповідальність є виконання працівником роботи, безпосередньо пов`язаної зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва цінностей, ОСОБА_1 таких обов`язків не виконував, то відповідач не належить до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 1351 КЗпП України може бути укладений такий договір.
Отже, ОСОБА_1 не може нести повну матеріальну відповідальність за завдання шкоди за договором про повну матеріальну відповідальність, як це передбачено п. 1 ч.1 ст. 134 КЗпП України.
Окремо підлягає урахуванню й те, що позивач помилково ототожнив матеріальну відповідальність за ввірені матеріальні цінності з відповідальністю за пошкодження майна третіх осіб унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Урахувавши встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 може бути покладено відповідальність лише у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку.
За змістом довідки № 62 від 02.11.2020 ОСОБА_1 у листопаді 2019 року працював неповний місяць, а у жовтні 2019 року заробітної плати не отримував. Таким чином, середній місячний заробіток має розраховуватись виходячи із показників заробітної плати за серпень та вересень 2019 року.
Середній місячний заробіток ОСОБА_1 складає: 10187,53 + 12544,74 / 2 = 11366,14 грн.
Таким чином, сума у розмірі 11366,14 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» (ЄДРПОУ 40784911, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» (ЄДРПОУ 40784911, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11366 грн. 14 коп. (одинадцять тисяч триста шістдесят шість грн. 14 коп.)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» (ЄДРПОУ 40784911, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3) судовий збір у розмірі 222 грн. 13 коп. (двісті двадцять дві грн. 13 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Д.І. Сакоян
Судове рішення № 93260888, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/13136/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: