Рішення № 93260539, 02.12.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1730/20

№ провадження 2/647/389/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Налиснік І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Біла Тетяна Володимирівна, до Зміївської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

встановив:

У липні 2020 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано. Спір між позивачем та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 щодо місця проживання дитини відсутній. ОСОБА_1 разом із дочкою проживають за місцем її реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . З метою реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації матері, позивач звернулася до Зміївської сільської ради, проте їй було відмовлено через відсутність дозволу батька. У зв`язку з чим позивач просила суд зобов`язати Зміївську сільську раду, як орган реєстрації, зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10.07.2020 року зазначений позов було залишено без руху через порушення вимог ч.4 ст. 175 ЦПК України та надано можливість усунути його недоліки.

15.07.2020 року ОСОБА_1 надала до суду заяву про виправлення зазначених судом недоліків, а саме надала квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року, за клопотанням представника позивача в порядку ст.51 ЦПК України до участі у справі залучено в якості співвідповідача батька дитини - ОСОБА_2 .

13.10.2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року було постановлено перейти від розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.11.2020 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено судовий розгляд.

Судове засідання від 18.11.2020 року було відкладено через перебування судді на лікарняному.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, заявою від 13.10.2020 року просила розглянути справу за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали.

Представник Зміївської сільської ради в засідання не з`явився, заявою від 10.11.2020 року просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, про що свідчать поштові конверти, що повернулися на адресу суду із позначкою «відсутній за вказаною адресою». Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, заявою від 13.10.2020 року просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони по справі, перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м.Люденштайн Федеративної республіки Німеччина, що підтверджується офіційним перекладом свідоцтва про народження дитини.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 05.09.2019 року, шлюб розірвано.

Відповідно до довідки Зміївської сільської ради від 10.02.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.12.2007 року, власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивача.

Заявами про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 24.01.2019 року та 01.04.2020 року ОСОБА_1 просила зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Зміївської сільської ради від 10.02.2020 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрована за місцем реєстрації батька ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 .

Зміївською сільською радою листами від 24.1.2019 року та 01.04.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю згоди батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоди про проживання дитини із матір`ю і спору, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами немає.

Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», зняття із реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання.

Відповідно до пункту 11 вказаних Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення в заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

За положеннями пункту 18 Правил, реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону, Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Люденштайн Федеративної республіки Німеччина, проте з 20.07.2018 року проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за вказаною адресою з 07.03.2000 року по теперішній час. Зазначене домоволодіння належить на праві власності матері позивача - ОСОБА_6 .

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , проте фактично у с.Зміївка не проживає, оскільки виїхав до Федеративної республіки Німеччина.

Позивач позбавлена можливості отримати згоду батька на реєстрацію місця проживання дитини за своїм місцем проживання через неприязні відносини, що склалися між сторонами.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що проживання малолітньої дитини без реєстрації за місцем фактичного проживання та реєстрації її матері ОСОБА_1 в будинку батьків останньої суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, виходячи з пріоритету інтересів дитини, їх найкращого забезпечення, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Біла Тетяна Володимирівна, - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Біла Тетяна Володимирівна, адреса АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків/паспортні дані невідомі.

Відповідач Зміївська сільська рада Бериславського району Херсонської області, адреса 74372, Херсонська область, Бериславський район, с.Зміївка, вул.Набережна, 16, код ЄДРПОУ 04401256.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків/паспортні дані невідомі.

Третя особа служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, адреса 74300, Херсонська область, м.Берислав, вул.Успенська, 10, код ЄДРПОУ 34174716.

Суддя О.О.Корсаненкова