Постанова № 93259553, 26.11.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/618/20

В справі № 760/4590/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову відповідача від 31 жовтня 2019 року в справі про порушення митних правил № 0676/100000/19 і справу про порушення митних правил закрити.

Посилається в позові на те, що працює ТОВ «АДЕПТ-А» особою, уповноваженою на роботу з митницею.

На виконання договору про надання послуг із декларування товарів від 28 грудня 2012 року № 20, укладеного між ТОВ «АДЕПТ-А» та ТОВ «АЛЬТЕР», ним було подано до Київської міської митниці ДФС митні декларації, зареєстровані 13 грудня 2016 року за № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581.

Вказані декларації були подані з метою декларуванняна підставі митної декларації № 100270002/2016/611580 таких товарів загальною вартістю 163 199, 54 гр. (5 346 євро):

-мийні засоби та допоміжні мийні засоби у вигляді рідини, що містять ПАР та мило, не містять абразивних порошків, розфасовані для роздрібної торгівлі у пластикові пляшки по 1 л, запаковано по 9 флаконів в коробці (серія товарів LAMI): А LMBUC1-LAMIBUCATO/SAPOBUCATO;

-миючий засіб для пральних машин, який замінює пральний порошок, 1л - 495 шт;

На підставі митної декларації № 100270002/2016/611581 товарів загальною вартістю 51 239,42 гр. (1 737,75 євро):

- продукт, що являє собою мийний засіб та засіб для чищення на основі поверхнево-активних речовин (неіонногенні ПАР 30-50%, аніонні ПАР 5-15%), з високими антистатичними властивостями для запобігання електростатичним зарядам та пом`якшуючим ефектом при хімчищенні, не в аерозольному пакуванні, розфасований для пралень та хімчисток, не для роздрібногопродажу.

Товари надійшли на адресу ТОВ «АЛЬТЕР» від RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U. (Італія).

Товари, що ним декларувались, класифіковано у графі 33 митної декларації № 100270002/2016/611580 за кодом 34022090 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а митної декларації № 100270002/2016/611581 - за кодом 34029090 УКТЗЕД.

Торговельною країною в графі 11 вказаних декларацій зазначено Італію (ІТ), країною походження товару в графі 34 - Європейський Союз (EU).

З огляду на визначені коди товарів за УКТЗЕД та країну походження товару під час нарахування митних платежів була застосована пільга щодо сплати ввізного мита відповідно до абзацу першого частини першої статті 29, додатку 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейські Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами іншої сторони.

У графі 36 «Преференція» митних декларацій був зазначений код пільги в обкладенні товарів ввізним митом «410», а ввізне мито було нараховано умовно за повною ставкою 6,5%. Суми умовно нарахованого мита склали за митною деклараціє № 100270002/2016/611580 - 10 607,97 гр., за митною декларацією№ 100270002/2016/611581 - 3 330,56 гр.

Як підтвердження країни походження товару для митного оформлення товарів були представлені надані експортером до інвойсів декларації № 16-FVS001617 та № 16-FVS001618 від 25 листопада 2016 року, які відповідно до пункту (b) статті 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії їхніми державами-членами, з іншої сторони іменуються декларації інвойс.

13 грудня 2016 року на підставі поданих митних декларацій товари були оформлені відповідачем та випущені у вільний обіг.

21 серпня 2019 року відповідачем було отримано Акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬТЕР» від 02 серпня 2019 року, проведеної на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 15 липня 2019 року № 10070.

Питанням, що вивчалось під час документальної невиїзної перевірки, було дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості і законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581 від 13 грудня 2016 року.

Зазначає, що під час перевірки було встановлено, що декларації інвойс, надані ним під час митного оформлення товарів за митними деклараціями, не могли бути підтвердженням країн походження товарів.

Товари, митне оформлення яких було здійснено на підставі митних декларацій № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581 від 13 грудня 2016 року, переміщувались від одного експортера на адресу одного підприємства в одному транспортному засобі на підставі міжнародної автомобільної накладної CMR № 181800 від 02 грудня 2016 року і їх сукупна вартість складала 7 083,75 євро.

Зазначене вище стало підставою для висновку про те, що застосування пільги в сплаті ввізного мита було безпідставним, оскільки надані декларації інвойс № 16-FVS001617 та № 16-FVS001618 від 25 листопада 2016 року не могли в даній справі підтверджувати країну походження товару.

Як наслідок, митне оформлення товарів на підставі митних декларацій призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 16 726,24 гр., а саме:

- щодо сплати ввізного мита на суму 13 938,53 гр.;

- щодо сплати податку на додану вартість на суму 2 787,71 гр.

На підставі отриманого Акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬТЕР» від 02 серпня 2019 року відповідачем був зроблений висновок про вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, у зв`язку з чим 18 вересня 2019 року було розпочато провадження в справі про порушення митних правил № 0676/10000/19.

31 жовтня 2019 року заступником начальника Київської міської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0676/10000/19, якою його визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 50 178,72 гр.

У постанові митниці надані декларації інвойс № 16-FV8001617 № 16-FV8001618 від 25 листопада 2016 року не були визнані такими, що містять неправдиві відомості чи підробленими, чи отриманими незаконним шляхом.

Вважає, що застосована в абзаці 8-му постанови митниці характеристика декларацій - «недійсні застосування преференції по сплаті мита», є незрозумілою і такою, що не передбачена митним законодавством.

Таким чином, походження товарів, саме з Європейського Союзу, митницею не спростовується.

Зазначає, що йому не було відомо не тільки про винесення відносно нього оскаржуваної постанови, але й навіть про порушення відповідної справи, оскільки всі повідомлення, що стосуються цієї справи, направлялись митницею за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в його паспорті, а ТОВ «АДЕПТ-А» знаходиться за адресою: вул. Шепелева Миколи, буд. 6, м. Київ, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, а також наявною в розпорядженні митниці інформацією з АСМО «Інспектор», копія якої є в матеріалах справи про порушення митних правил № 0676/10000/19.

У зв`язку з цим він був позбавлений митницею можливості вчасно дізнатись про притягнення його до адміністративної відповідальності та оскаржити відповідну постанову.

Про зміст оскаржуваної постанови та наявність підстав для її оскарження дізнався лише 13 лютого 2020 року після надання відповідачем його адвокату можливості ознайомлення з матеріалами справи про порушення митних правил № 0676/10000/19.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, представник відповідача отримав копію зазначеної ухвали 27 березня 2020 року.

17 квітня 2020 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову.

Посилається на те, що Київська митниця Держмитслужби, як правонаступник Київської міської митниці ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», розпочала свою роботу з 08 грудня 2019 року відповідно до наказу від 06 грудня 2019 року № 7.

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 15 липня 2019 року № 10070 робочою групою проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АЛЬТЕР» щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/6115 80 та № 100270002/2016/611581.

За результатами даної перевірки складено Акт від 02 серпня 2019 року № 681/26-15-14-06- 06/32916712, який листом ГУ ДФС у м. Києві № 23022/7/26-15-14-06-06-14 надійшов на адресу Київської міської митниці ДФС.

Декларування товарів за вказаними МД здійснювалось ТОВ «Адепт-А», а саме: особою, уповноваженою на роботу з митницею - позивачем, на підставі договору про надання послуг митного брокера від 28 грудня 2012 року №20.

Згідно зі змістом вказаного Акта ТОВ «АЛЬТЕР» під час митного оформлення застосовано преференцію по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами від 27 червня 2014 року.

За вказаними митними деклараціями до товарів застосовано ставку ввізного мита у розмірі 6,5 %.

Під час митного оформлення товарів позивачем самостійно заявлено країну походження товарів - Європейський Союз (ставка мита: пільгова).

Крім того, під час митного оформлення товарів позивачем самостійно заявлено коди товарів згідно УКТЗЕД : 3402 20 90 00 та 3402 90 90 00 та заявлено країну походження товарів - Італійська Республіка (ставка мита: пільгова).

Для підтвердження заявленої країни походження товарів та правомірного застосування преференції по сплаті ввізного мита «410» під час митного оформлення товару за вказаними митними деклараціями позивач надав декларації інвойс (складена експортером будь-якої партії товару, що складаються з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6 000, 00 євро): від 25 листопада 2016 року № 16-FVS001617 та від 25 листопада 2016 року № 16-FVS001618, які складені експортером RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U.

Всі товари, оформлені за митними деклараціями, відправлені експортером «RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U.» (Італія) на адресу TOB «АЛЬТЕР», на виконання контракту від 01 березня 2012 року №0103/12.

Тобто, позивачем здійснено митне оформлення партії товарів, що одночасно транспортована т/з д.н.з НОМЕР_1 / НОМЕР_2 від одного експортера - RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U (Італія) одному одержувачу - TOB «АЛЬТЕР (Україна)», та оформлена за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581.

Сукупна вартість партії товарів перевищує 6 000, 00 євро та складає 7 083, 75 Євро.

Відповідно до вимог Протоколу 1 у частині застосування преференційного режиму для партії товарів, сукупна вартість яких перевищує 6000 Євро, надається сертифікат з перевезення товару EUR. 1 або декларація інвойс складена затвердженим експортером (пункт 1 (а) статті 22 Протоколу 1).

Таким чином, під час митного оформлення партії товарів за вказаними митними деклараціями, яка перевищує сукупну вартість 6 000, 00 євро, ТОВ «АЛЬТЕР» надано декларації інвойс з порушенням пункту 1 (b) статті 22 Протоколу 1.

Тобто, в ході документальної невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬТЕР» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581 встановлено наступні порушення:

- вимог ч. 2 ст. 44, частини 1 ст. 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 13 938,53 гр.;

- вимог пункту 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 2 787,71 гр.

Встановлені порушення призвели заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 16 726,24 грн.

Вважає, що позивач при митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями надав органу доходів і зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації - інвойси від 25 листопада 2016 року № 16-VF8001617 та № 16-VF8001618, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі на суму 16 726,24 гр.,тобто допустив порушення митних правил, передбачене ст.48 МК україни.

Виходячи з цього, просить відмовити у задоволенні позову.

22квітня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив.

Зазначає, що в постанові митниці надані ним декларації - інвойс № 16-VFS001617 та № 16- VFS001618 від 25 листопада 2016 року не були визнані такими, що містять неправдиві відомості, підробленими, чи отриманими незаконним шляхом.

Походження товарів, оформлених на підставі митних декларацій№ 100270002/2016/611580 та №100270002/2016/611581 від 13 грудня 2016 року, саме з Європейського Союзу, відповідачем в постанові не спростовується.

Вважає, що відповідачем не встановлено наявності неправдивих відомостей про країну походження товару ні в митних деклараціях, ні в деклараціях - інвойс, а в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази наявності в його діях прямого умислу, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, є протиправним.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці про порушення митних правил може бути оскаржена, зокрема, до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Судом встановлено, що 13 грудня 2016 року позивачем, на виконання умов укладеного між ТОВ» АДЕПТ-А» та ТОВ» АЛЬТЕР» договору про надання послуг з декларування товарів, до Київської міської митниці були подані митні декларації за № 100270002/2016/6115 80 та № 100270002/2016/611581.

За митною декларацією № 100270002/2016/611580 ТОВ» АЛЬТЕР» ввезено наступні товари:

- мийні засоби та допоміжні мийні засоби у вигляді рідини, що містять ПАР та мило, не містять абразивних порошків, розфасовані для роздрібної торгівлі у пластикові пляшки по 1 л, запаковано по 9 флаконів в коробці (серія товарів LAMI), торгівельна марка: «RAMPI», країна виробництва: IT, митна вартість 163 199,54 гр.».

За митною декларацією №100270002/2016/611581 ввезено:

- продукт, що являє собою мийний засіб та засіб для чищення на основі поверхневоактивних речовин (неоіонногенні ПАР по 30-50 %, аніонні ПАР 5-15%), з високими антистатичними властивостями для запобігання електростатичним зарядам та пом`якшуючим ефектом при хімчищенні, не в аерозольному пакуванні, розфасований для пралель та хімчисток, не для роздрібного продажу, не для медичного призначення, в асортименті, торгівельна марка : «RAMPI», країна виробництва: IT, митна вартість 51 239,42 гр.».

За митними деклараціями до товарів застосовано ставку ввізного мита у розмірі 6,5 %.

При митному оформленні товарів позивачем заявлено країну походження товарів - Європейський Союз, коди товарів згідно УКТЗЕД : 3402 20 90 00 та 3402 90 90 00 та країну походження товарів - Італійська Республіка.

При цьому було надано декларації - інвойс: від 25 листопада 2016 року № 16-FVS001617 та від 25 листопада 2016 року № 16-FVS001618, які складені експортером - RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U.

Товари були відправлені експортером - «RAMPI-Prodotti Chimici di Rampi Francesco e figlio Paolo srl S.U.» на адресу TOB «АЛЬТЕР» на виконання контракту від 01 березня 2012 року №0103/12.

/ а.с. 42 - 83 /

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 10070 від 15 липня 2019 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АЛЬТЕР» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/6115 80 та № 100270002/2016/611581.

За результатами перевірки складено Акт від 02 серпня 2019 року № 681/26-15-14-06- 06/32916712, який був направлений на адресу Київської міської митниці ДФС.

За змістом вказаного Акта ТОВ «АЛЬТЕР» під час митного оформлення товарів застосовано преференцію по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами від 27 червня 2014 року за митними деклараціями.

За митною декларацією № 100270002/2016/611580 ТОВ» АЛЬТЕР» ввезено наступні товари:

- мийні засоби та допоміжні мийні засоби у вигляді рідини, що містять ПАР та мило, не містять абразивних порошків, розфасовані для роздрібної торгівлі у пластикові пляшки по 1 л, запаковано по 9 флаконів в коробці (серія товарів LAMI), торгівельна марка: «RAMPI», країна виробництва: IT, митна вартість 163 199,54 гр.».

Відповідно до ст. 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, товари, що походять з Європейського Союзу, відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

-сертифікат з перевезення товару EUR 1;

-декларація - інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглянуті товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

В ході документальної невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬТЕР» за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581 митним органом було встановлено порушення, які призвели заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 16 726,24 гр.

За змістом ст. 22 Протоколу 1 декларація - інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складаються з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6 000, 00 євро.

Статтею 1 Протоколу 1 визначено, що «партія товару» означає товари, що або одночасно посилаються від одного експортера одному одержувачу, або зазначені в одному транспортному документі, що регламентує їх відправку від експортера одержувачу, або, за відсутності такого документа, в єдиному інвойсі.

Проведеною митним органом перевіркою встановлено, що вартість партії товарів перевищує 6 000, 00 євро та складає 7 083, 75 євро.

З цього випливає, що під час митного оформлення партії товарів за вказаними митними деклараціями, виходячи з вартості товару, позивачем надано декларації - інвойс з порушенням п. 1 (b) ст. 22 Протоколу 1.

Відповідно до Протоколу 1 для партії товарів, сукупна вартість яких перевищує 6 000,00 євро, надається сертифікат з перевезення товару EUR. 1 або декларація - інвойс, складена затвердженим експортером (пункт 1 (а) ст. 22 Протоколу 1.

З матеріалів справи вбачається, що при митному оформленні товару позивачем вказаних вимог дотримано не було.

Відповідно до ч.2 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торгівельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

В зв`язку з допущеними позивачем, як декларантом, вимог Протоколу 1 при митному оформленні товару, декларації - інвойс від 25 листопада 2016 року № 16-FVS001617 та № 16-FVS001618, подані ТОВ «АЛЬТЕР» до митного оформлення, недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацією між Україною та ЄС, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

Документом, що надає преференцію по сплаті ввізного мита «410», є декларація - інвойс. Без надання декларації- інвойс до товарів застосовуються остаточні ставки мита.

Таким чином, в ході документальної невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬТЕР» за митними деклараціями від 13 грудня 2016 року № 100270002/2016/611580 та № 100270002/2016/611581 митним органом було встановлено порушення, які призвели заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 16 726,24 гр.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно зі ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, тощо.

Статтею 69 МК України передбачено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно УКТ ЗЕД, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

З цього випливає, що позивачем було надано органу доходів і зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації.

У відповідності до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що постанова Київської міської митниці ДФС від 31 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил щодо позивача є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо відсутності доказів про наявність у нього умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів при митному оформленні товару, виходячи з наступного.

Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст.ст.10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема:

- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;

- надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості;

- несплата митних платежів у строк, встановлений законом;

- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;

- використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю).

З цього випиває, що особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст. 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Тобто, даною нормою закону органу доходів і зборів надано право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що митний орган при винесенні постанови діяв у межах закону та наданих повноважень, а висновки, викладені в постанові, відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 69, 264, 257, 485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва