Рішення № 93259329, 30.11.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4700/20

Справа № 760/4938/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.,

за участю секретаря - Король О.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з зазначеним позовом та просить стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 230625,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 17.04.2018 між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано автомобіль Audi A7 2014 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно п.7 договору, страхова сума становить 1290000 грн.

04.06.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вищезазначений транспортний засіб згорів у пожежі та був повністю знищений.

Також позивач зазначила, що відповідач проінформував про здійснення ним виплати у розмірі 986432,85 грн. Під час здійснення розрахунку вищезазначеної виплати, відповідач визначив вартість автомобіля на дату настання страхового випадку у розмірі 1072328,17 грн, у той час як згідно висновку експертного дослідження від 12.09.2018 ринкова вартість автомобіля становить 1306260,68 грн.

На думку позивача, відповідач повинен сплатити недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 230625,40 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування.

Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження стороною відповідача отримано 30.06.2020, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідачем у справі суду не було подано відзив на позов. При уьому, 10.07.2020 від Лукашенка М.П., який діє в інтересах ПрАТ «СК «Провідна» за допомогою поштового зв`язку до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.07.2020 в задоволенні клопотання Лукашенка М.П., який діє в інтересах відповідача ПрАТ «СК «Провідна» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування - відмовлено.

Копію ухвали про відмову у задоволенні клопотання стороною відповідача отримано 11.09.2020, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Audi A7 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Згідно копії акту про пожежу складеного головним фахівцем ВЦЗ Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Нишенком Є.В. від 04.06.2018 вбачається, що пожежею знищено автомобіль Ауді А7 повністю.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2018 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина водія траспортного засобу - автомобіля марки «Audi A7» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, що мала місце 04.06.2018, встановлена та в порядку ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Ауді А7», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна».

Так, вбачається, що 17.04.2018 між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6761196/1052/18, предметом якого є страхування автомобіля «AUDI A7», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії Договору з 23.04.2018 по 22.04.2019. Страхова сума ТЗ становить 1290000 грн.

Згідно п.1 ст.2 Закону, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовоими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Таким чином, відповідно до наведених положень чинного законодавства, у випадку укладення між страховою організацією та юридичними або фізичними особами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором, є страховик (страхова організація).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Згідно ч.3 ст.988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2018 ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків і фінансових послуг, відповідно до якої остання просила провести перевірку та зобов`язати СК «Провідна» не порушувати законодавство в частині залучення експертів, котрі не мають відповідної кваліфікації, внаслідок чого страхувальники не отримують об`єктивної виплати та зобов`язати відповідача прийняти в роботу єкпертизу №01-07/09.

19.10.2018 позивач звернулася до ПрАТ «СК Провідна» з заявою, відповідно до якої ОСОБА_1 просила переглянути справу та здійснити перерахунок суми страхового відшкодування відповідно до вимог закону, включаючи пеню, яка передбачена договором страхування 06/6761196/1052/18.

Згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків і фінансових послуг від 20.08.2018, вбачається, що Нацкомфінпослуг направлено вимогу щодо надання відповідачем інформації та документів за справою, проте в зазначений термін ПрАТ «СК «Провідна» не надало запитуваної інформації.

Національна комісія розглянула звернення від 20.07.2018 щодо врегулювання відносин ОСОБА_1 із ПрАТ «СК «Провідна». Відповідно до інформації та документів наданих ПрАТ «СК «Провідна», 04.06.2018 сталася подія, яка має ознаки страхової, а саме загоряння автомобіля. Згідно із актом про пожежу від 04.06.2018 «пожежею знищено легковий автомобіль Ауді А7 повністю». Згідно із пунктом 1.1.10 Договору, конструктивна загибель - такий рівень пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок настання страхового випадку, коли вартість відновлювального ремонту транспортного засобу дорівнює або перевищує 75% ринкової вартості такого транспортного засобу, визначеної на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком. 13.08.2018 ПрАТ «СК «Провідна» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування та 16.08.2018 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 986432,85 грн. Повноваження Нацкомфінпослуг визначені ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами, а також Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 №1070. Положенням не передбачено обов`язку Нацкомфінпослуг зобов`язувати страхові компанії здійснювати виплати страхових відшкодувань.

З листа ПрАТ «СК «Провідна» від 24.10.2018 вбачається, що ПрАТ СК «Провідна» отримало висновок експертного автотоварознавчого дослідження №62-Р/41/3, складений ФОП ОСОБА_2 . Відповідно до зазначеного висновку, ринкова вартість ТЗ Ауді д.р.н. НОМЕР_1 становить 1072328,17 грн.

ПрАТ СК «Провідна» здійснено наступний розрахунок суми страхового відшкодування:

1072328,17 грн (ринкова вартість ТЗ) - 1,4137% (відповідно п.6.2. Договору страхування) - 10944,32 грн (залишки ТЗ) - 59791,50 грн (частина несплачених платежів за договором) = 986432,85 грн.

Згідно висновку експертного дослідження 01-07/09/1 від 12.09.2018 складеного судовим експертом Куліш О.В. вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки AUDI A7, 2014 р.в., д.р.з. НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень КТЗ складає 1306260,68 грн.

Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Отже, з аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необґрунтованим, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс 18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 758/10036/14-ц (провадження № 61-32270св18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що висновок експерта № 01-07/09/1 від 12.08.2018, складений за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, містить докладний опис проведених дій, відповідає Методиці автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є обґрунтованим, та є таким, що може бути взятим судом до уваги при вирішенні даної справи по суті, та покладений в основу рішення.

Крім того, слід зазначити, що сторона відповідача не скористалася можливістю подати відзив на позов та надати до суду висновок експертного автотоварознавчого дослідження №62-Р/41/3.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, ПрАТ «СК «Провідна» сплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 986432,85 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виходячи з формули розрахунку, з ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача необхідно стягнути страхове відшкодування в розмірі 230625,40 грн.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

судові витрати суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2306,30 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.16, 22, 979, 988, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(ЄДРПОУ 23510137, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в сумі 230625,40 грн, судовий збір в сумі 2306,30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Г.О. Козленко