Вирок № 93256223, 02.12.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3194/20

Номер провадження1-кп/473/339/2020

В И Р О К

іменем України

"02" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Домарєвої Н.В., за участю секретаря – Козаченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №12020155190000039 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працює, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого 21.01.2020 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження:

прокурор – Фікс В.О.,

захисник – адвокат Арделя А.М.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд визнав доведеним, те, що ОСОБА_1 08.07.2020 приблизно о 09-00 год., володіючи інформацією щодо наявності на зберіганні в приміщенні Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету майна, належного КП «Регспод», маючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння шляхом обману бензокосою «Нusqvarna 552R», що перебуває на балансі вищезазначеної організації, прибув до навчального закладу, що розташований за адресою:Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності, 100, де, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до охоронця - громадянки ОСОБА_2 , якій представився робітником КП «Регспод» та попрохав останню передати йому бензокосу «Нusqvarna 552R», тим самим ввів ОСОБА_2 в оману щодо своїх дійсних намірів. ОСОБА_2 , будучи впевненою в правомірності дій ОСОБА_1 та не підозрюючи про його дійсні наміри, добровільно передала останньому належну КП «Регспод» бензокосу «Нusqvarna 552R», вартістю 2600 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 з вищезазначеним майном з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду КП «Регспод» на суму 2600 гривень.

В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував правильність змісту цих обставин, добровільність їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку (ч. 3 ст. 349 КПК України).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин. Пояснив, що дійсно влітку 2020 року, точної дати не пам`ятає, на території Вознесенського коледжу ввів в оману ОСОБА_2 та заволодів бензокосою «Нusqvarna 552R», яка належить КП «Регспод». Щиро кається.

Суд дослідив матеріали, які характеризують обвинуваченого як особу та матеріали щодо речового доказу.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинено повторно.

За такою кваліфікацією суд вважає вину обвинуваченого доведеною. Проте, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинено повторно.

Суд не погоджується з даною кваліфікацією в частині «чи зловживання довірою» та вважає, що дану кваліфікуючу ознаку слід виключити із обвинувачення ОСОБА_1 , оскільки вона не доведена в судовому засіданні.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає – визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним, нетяжким, характеризується корисливою метою та становить одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки посягає на одне із найцінніших соціальних благ – право власності.

Крім того, суд враховує особу винного, який характеризується за місцем проживання задовільно, раніше судимий, військову службу у ЗСУ не проходив, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, отримане шляхом обману майно повернуто.

Обвинувачений у лікаря нарколога на обліку не перебуває; має діагноз – легка розумова відсталість. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 165 від 30.09.2020 року, обвинувачений страждав в момент вчинення злочину та страждає на теперішній час психічним розладом – легкою розумовою відсталістю. В момент вчинення злочину був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства – високий; орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень; участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи спільно з правоохоронними органами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який був засуджений за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.01.2020 року до 5 років позбавлення волі, та звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, оскільки на шлях виправлення він не став та вчинив новий злочин в період іспитового строку.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Позов не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання – 1 рік позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.01.2020 року і остаточно призначити ОСОБА_1 – 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня його взяття під варту після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2020 року до виконання після набрання ним законної сили.

Речовий доказ – косу «Нusqvarna 552R», яка передана під зберігальну розписку представнику потерпілого ПилипенкуД.В. – залишити йому як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В.Домарєва