Постанова № 93256159, 02.12.2020, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 3/470/360/20

Справа № 470/732/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року смт Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Прохоровій С.О., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Баштанського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , приватного підприємця,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

23 жовтня 2020 року о 18 годині 30 хвилин у м.Баштанка по вул.Ювілейній ОСОБА_1 керував мопедом Honda Dio, без державного реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вживав пиво.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

Порядок фіксації вказаного порушення та проходження медичного огляду регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі Інструкція).

Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівників поліції у присутності двох свідків.

Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення, крім визнання ним своєї вини, підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 23.10.2020 року серія ОБ № 116835, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме - керування ОСОБА_1 23.10.2020 року о 18 годині 30 хвилин транспортним засобом Honda Dio з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмова в присутності двох свідків від встановленого законом порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.1);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відповідно до встановленого законом порядку (а.с.2, 3);

- письмовим поясненням ОСОБА_1 , у якому він повідомив, що випив дві пляшки пива, сів за кермо, та після зупинки поліцейськими відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.4);

- відеозаписом з камери поліцейського, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу Honda Dio, його зупинки патрульними та відмови у присутності двох свідків від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. На місці зупинки ОСОБА_1 зізнався, що вживав алкоголь, а саме 2 пляшки пива (а.с.7).

Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я не викликає сумнівів, оскільки підтверджується вищезазначеними доказами, та визнанням особою своєї вини.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП України, під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При розгляді справи та винесені рішення, суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП України визначено безальтернативне стягнення у виді штраву, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 як на особу, який був водієм і в нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, але він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки згідно наданих матеріалів справи, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 107471 від 23.10.2020 року, він не отримував посвідчення водія.

Працівниками поліції до матеріалів справи не додано будь-яких інших документів, які б свідчили про протилежне.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. сорок коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313151206000014065 МФО 899998 код ЄДРПОУ 37907592, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів Березнегуватське УК/Березнегуватський район /22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В. Л. Лященко