Рішення № 93254188, 26.11.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/2/20

Номер провадження № 2/315/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді - Романько О.О.

за участю секретаря судового засідання – Браціло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 року до суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.

15.01.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04.02.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 11.10.2005 року між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_1 був укладений договір на користування електричною енергією №0205728/8299 за адресою: АДРЕСА_1 .

01.02.2017 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 року відповідач приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору на користування електричною енергією №0205728/8299 від 11.10.2005 року.

Так, при проведенні 04.03.2019 року технічної перевірки електричної установки побутового споживача електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , працівниками Гуляйпільського РЕМ було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі – Правила).

Перевіркою 04.03.2019 року встановлено, що відповідач порушила вказані правила, здійснивши самовільне підключення елекроустановок струймоприймачів до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушення схеми обліку, підключення електропроводки і комутація її з побутовою електроустановкою при відключених після облікових автоматичних вимикачах, точка самовільного підключення в підвалі будинку у ввідній щитовій, спосіб приєднання – витковою скруткою, підключення виконано відкритою проводкою прихованим способом.

Відповідно до п.8.2.5 Правил, 04.03.2019 року був складений акт про порушення № 00143695, який підтверджує факт порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Акт підписаний трьома представниками Гуляйпільського РЕМ та відповідачем.

25.03.2019 року рішенням комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлено протоколом №19 відповідача визнано причетною до порушення ПРРЕЕ та визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії.

Згідно розрахунку споживачу нараховано вартість електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року в кількості 41610 кВт/год на суму 65312,50 грн. У добровільному порядку вартість електроенергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ, не була нею відшкодована, вимога про сплату заборгованості від 28.05.2019 року залишена без задоволення, тому позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 вартість електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, в сумі 65312,50 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн.

23.01.2020 року до суду звернулася відповідач з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що розрахунок позивача здійснений з порушенням методики, так відповідно до п.п.5 п.3.1 Методики остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення такого порушення Правил як, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. Згідно п.3.2 Методики вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правил процедури. Відповідно до п.п.6 п.3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за кількістю днів: у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

На думку відповідача, відповідно до вимог Методики розрахунок вартості не облікованої електричної енергії мав бути здійснений Позивачем за період, який не перевищує сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення, а саме з 04.03.2018 року по 04.03.2019 року. В порушення вимог Методики, позивачем безпідставно здійснено розрахунок вартості не облікованої електричної енергії за період 36 календарних місяців, тобто з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року.

В той же час, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 року № 1415, позивачу з 01.01.2019 року анульовано ліцензію на постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Тому, відповідач вважає, що зазначений факт позбавив позивача права з 01.01.2019 року здійснювати господарську діяльність, пов`язану з постачанням електричної енергії. З огляду на анулювання відповідної ліцензії позивача і втрату ним права постачати електричну енергію, останній позбавлений права вимагати стягнення з відповідача вартості електричної енергії (в тому числі не облікованої), постачальником якої він не є, тобто за період з 01.01.2019 року по 04.03.2019 року. З цього випливає, що правильний розрахунок вартості не облікованої електричної енергії, для стягнення якої у позивача наявні правові підстави, мав бути здійснений останнім за період з 04.03.2018 року по 31.12.2018 року, тобто за 302 календарних дні.

Враховуючи доданий позивачем до позовної заяви розрахунок, кількість не облікованої електричної енергії за 671 день (01.03.2017 року по 31.12.2018 року) за тарифом 0,9 грн за 1 кВт/год склала 2200 кВт/год, а за тарифом 1,68 грн за 1 кВт/год - 23298 кВт/год.

Кількість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні за тарифом 0,9 грн. за 1 кВт/год складає: (2200 кВт/год * 302 дні) / 671 день = 990,16 кВт/год.

Вартість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні за тарифом 0,9 грн. за 1 кВт/год складає: 990,16 кВт/год * 0,9 грн. = 891,14 грн.

Кількість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні за тарифом 1,68 грн. за 1 кВт/год складає: (23298 кВт/год * 302 дні) / 671 день = 10485,84 кВт/год.

Вартість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні за тарифом 1,68 грн. за 1 кВт/год складає: 10485,84 кВт/год * 1,68 грн. = 17616,21 грн.

Загальна вартість не облікованої електричної енергії за 302 календарних дні (з 04.03.2018 року по 31.12.2018 року) складає: 891,14 грн + 17616,21 грн = 18507,35 грн.

Прохала позов задовольнити частково (в частині стягнення суми грошових коштів, яка дорівнює різниці між вартістю не облікованої електричної енергії та вартістю електричної енергії, оплаченої протягом періоду з 04.03.2018 року по 31.12.2018 року).

30.01.2020 року до суду звернувся представник позивача з відповіддю на відзив, в якому посилався на те, що на вимогу Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.11.2018 № 1415 ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало ліцензію з розподілу електричної енергії. Відповідно до цього документа з 01.01.2019 року Товариство розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області. Натомість видані раніше Товариству ліцензії на передачу електроенергії місцевими (локальними) мережами та на постачання електроенергії за регульованим тарифом з 01.01.2019 року анулювались. Таким чином, з 01.01.2019 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» є Оператором системи розподілу на території Запорізької області, тобто забезпечує функціювання електромереж та розподіл електроенергії споживачам власними мережами. Таким чином, твердження відповідача, що в зв`язку із анулюванням ліцензії на передачу електроенергії місцевими (локальними) мережами та на постачання електроенергії за регульованим тарифом з 01.01.2019 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» втратило право вимагати з відповідача стягнення вартості необлікованої електричної енергії є хибним та не відповідає вищевказаним нормам законодавства.

Так, 04.03.2019 року під час проведення перевірки електричної установки у відповідача було виявлено порушення ПРРЕЕ та відповідно до п.8.2.5 Правил був складений акт про порушення №00143695, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, підключення електропроводки і комутація її з побутовою електроустановкою при відключених після облікових автоматичних вимикачах, точка самовільного підключення - у підвалі будинку у ввідній щитовій, спосіб приєднання - витковою скруткою, підключення виконано відкритою проводкою прихованим способом, що відповідає п.3.1.5 Методики. Складений Акт є підставою для розрахунку вартості не облікованої електроенергії, який здійснено за період з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року згідно абзацу 2 п.п. а) п.3.3 Методики, де зазначено, що якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт Приміщення), але не більше ніж за три роки.

Крім того, п.3.7 Методики передбачено, що лише у разі виявлення у споживача порушень Правил, зазначених у підпунктах 1-4 п.3.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення. В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму. Оскільки порушення виявлене у Відповідача зазначене у п.п.5 п.3.1 Методики, то відповідно розрахунок вартості необлікованої електроенергії був виконаний без врахування виставлених споживачу за період порушення рахунків.

Прохали позов задовольнити в повному обсязі.

03.02.2020 року до суду звернулася відповідач з запереченнями на відповідь на відзив, в яких посилалася на те, що як зазначено позивачем у акті про порушення № 00143695 від 04.03.2019 року рішенням комісії з розгляду актів, яке оформлене протоколом № 19, представниками виявлено порушення, передбачене п.п.5 п.3.1. Методики, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. Водночас, у вказаних акті і рішенні комісії представниками позивача зазначено, що підключення виконано відкритою проводкою і нібито прихованим способом.

Зазначений спосіб виконання підключення став для позивача підставою для здійснення розрахунку вартості не облікованої електричної енергії за абзацом 2 п.п. а) п.3.3 Методики, тобто за останні 36 календарних місяців, які передували даті виявлення порушення, тобто з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року. Однак, залежно від характеру виявленого порушення Правил (п.п. 1-7 п.3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п.п. 2.7, 3.4 та п.3.6 Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, 12 місяців та 36 місяців (п.3.3 Методики).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивач наполягає на порушенні мною п.п.5 (а не п.п. 1-3) п.3.1 Методики, тобто на вчиненні порушення, що полягає у самовільному підключення електроустановок позивача з порушенням схеми обліку.

Натомість нею допущено порушення Правил, передбачене п.п.5 п.3.1 Методики, а відтак для визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватися розрахунок вартості не облікованої електричної енергії, застосовується п.п. б) п.3.3 Методики.

Отже, вартість неврахованої засобами обліку електроенергії слід розрахувати за сумарною кількістю днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення самовільного підключення, тобто з 04.03.2018 року, що підтверджується низкою рішень судів вищих інстанцій у аналогічних спорах, і наведена, в тому числі, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.08.2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2016 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2017 року.

Додатково зауважує, що посилання позивача на прихований спосіб підключення нею електроустановок до його електричних мереж з порушенням схеми обліку, як на підставу нарахування вартості не облікованої електричної енергії за період з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року, також не відповідає дійсності з огляду на те, що в жодному документі, складеному і підписаному представниками позивача за результатами проведення перевірки, останнім не зазначено а ні відомостей про спеціальний технічний засіб, за допомогою якого представники Позивача виявили самовільне підключення до електричної мережі, а ні відомостей про дії представників Позивача, внаслідок яких останні виявили порушення мною Правил, зокрема про їх дії, які були направлені ними на демонтаж будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів тощо відповідно до п.п.1.1.2. Правил щодо прихованої електропроводки.

Прохала врахувати заперечення та задовольнити позов частково.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, подав 26.11.2020 року через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, прохав позов задовольнити в повному обсязі (а.с.104).

Відповідач та її представник - адвокат Рощупкін С.В. в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, представник подав 26.11.2020 року через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі, прохав позов задовольнити частково з урахуванням відзиву на позов та враховуючи висновки Запорізького апеляційного суду у пов`язаній справі (а.с.103).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

11.10.2005 року між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_1 був укладений договір на користування електричною енергією №0205728/8299 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-4).

01.02.2017 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 року відповідач приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору на користування електричною енергією №0205728/8299 від 11.10.2005 року.

Так, при проведенні 04.03.2019 року технічної перевірки електричної установки побутового споживача електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , працівниками Гуляйпільського РЕМ було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (а.с.5).

Перевіркою 04.03.2019 року встановлено, що відповідач порушила вказані правила, здійснивши самовільне підключення елекроустановок струймоприймачів до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушення схеми обліку, підключення електропроводки і комутація її з побутовою електроустановкою при відключених після облікових автоматичних вимикачах, точка самовільного підключення в підвалі будинку у ввідній щитовій, спосіб приєднання – витковою скруткою, підключення виконано відкритою проводкою прихованим способом (а.с.5).

04.03.2019 року був складений акт про порушення № 00143695, який підтверджує факт порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Акт підписаний трьома представниками Гуляйпільського РЕМ та відповідачем без зауважень (а.с.5).

25.03.2019 року рішенням комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлено протоколом №19 відповідача визнано причетною до порушення ПРРЕЕ та визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії (а.с.6).

Згідно розрахунку споживачу нараховано вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року в кількості 41610 кВт/год на суму 65312,50 грн. (а.с.7).

У добровільному порядку вартість електроенергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ, відповідачем не відшкодована, вимога про сплату заборгованості від 28.05.2019 року залишена без задоволення (а.с.8-11).

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способу захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1 Закону України «Про електроенергетику», в редакції, яка була чинна на час виникнення правовідносин (далі - Закон) споживачами електроенергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст.26 Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 червня 1999 року, також регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (п.1 ПКЕЕ). Відповідна постанова втратила чинність 26.06.2018 року на підставі постанови КМУ від 20.06.2018 року № 502.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які підлягають застосуванню в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 6 цієї Постанови визначено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно п.1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ наведені визначення понять, а саме: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; вузол обліку - сукупність змонтованих та встановлених на одному щиті або в одній шафі засобів вимірювальної техніки та устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності; засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики; контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку, у тому числі за договором постачання електричної енергії споживачу; прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Відповідно до п.п.4 п.5.1.1 глави 5 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Згідно п.8.2.5 глави 8 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Згідно п.8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п.п.11 п.5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Згідно п.п.4 п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з п.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (далі - Методика), затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої у Мінюсті від 04.07.2006 року (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Відповідно до п.3.1 Методики підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п.3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п.п.2.7, 3.4 та п.3.6 Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п.3.3 Методики).

При цьому, згідно з п.п. а) п.3.3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, враховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

За п.п. б) п.3.3 Методики, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Таким чином, обставини про можливість виявлення представниками постачальника електричної енергії дій, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, під час проведення контрольного огляду приладу обліку мають юридичне значення лише для визначення періоду нарахування вартості необлікованої електричної енергії за підпунктом а) пункту 3.3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених саме у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики, а не у випадку порушення, що виявлене у відповідача, яке самим позивачем кваліфіковано відповідно до п.п.5 п.3.1 Методики.

Отже, враховуючи вищенаведене, вартість неврахованої засобами обліку електроенергії слід розрахувати на підставі п.3.1.5 за формулою 2.7 Методики, тобто за вчинення порушення ПРРЕЕ, передбаченого підпунктом 5 пункту 3.1 Методики.

За формулою 2.7 Методики для розрахунку загального обсягу не облікованої спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення самовільного підключення.

Розрахунок вартості необлікованої електроенергії у даному випадку слід проводити із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, а саме з 04.03.2018 року до 04.03.2019 року.

За таких обставин, в судовому засіданні встановлено неправильне застосування позивачем вимог Методики при розрахунку обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, на підставі якої рішенням комісії з розгляду актів про виявлення порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене протоколом № 19 від 25.03.2019 року, відповідачу нараховано вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, за період з 04.03.2016 року по 04.03.2019 року.

Крім того, відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 17.09.2020 року при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28.05.2020 року у справі 315/310/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Гуляйпільський РЕМ) про скасування рішення комісії щодо визначення вартості необлікованої електричної енергії, оформленого протоколом з розгляду актів про виявлення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вартість неврахованої засобами обліку електроенергії слід розрахувати на підставі п.3.1.5 за формулою 2.7 Методики, тобто за вчинення порушення ПКЕЕН, передбаченого підпунктом 5 пункту 3.1 Методики. За формулою 2.7 Методики, для розрахунку загального обсягу не облікованої спожитої електричної енергії, береться сумарна кількість днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення самовільного підключення, тобто з 04 березня 2018 року.

А тому суд розраховує вартість неврахованої засобами обліку електроенергії за період з 04.03.2018 року по 04.03.2019 року, враховуючи доданий Позивачем до позовної заяви розрахунок, відповідно до якого кількість не облікованої електричної енергії за 671 день (з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року) за тарифом 0,9 грн. за 1 кВт/год склала 2200 кВт/год, а за тарифом 1,68 грн. за 1 кВт/год - 23298 кВт/год.

А тому, кількість та вартість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні з 04.03.2018 року по 31.12.2018 рокуза тарифом 0,9 грн. за 1 кВт/год складає: (2200 кВт/год * 302 дні) / 671 день = 990,16 кВт/год. * 0,9 грн. = 891,14 грн.

А тому, кількість та вартість не облікованої електроенергії за 302 календарних дні з 04.03.2018 року по 31.12.2018 рокуза тарифом 1,68 грн. за 1 кВт/год складає: (23298 кВт/год * 302 дні) / 671 день = 10485,84 кВт/год. * 1,68 грн. = 17616,21 грн.

Відповідно до розрахунку позивача вартість не облікованої електроенергії за період з 01.01.2019 року по 04.03.2019 року за 63 дні за 2394 кВт/год. за тарифом 2,57214 грн. складає в сумі 6157,70 грн..

Отже, загальна вартість не облікованої електричної енергії за період з 04.03.2018 року по 04.03.2019 року складає: 891,14 грн + 17616,21 грн. + 6157,70 грн. = 24665,05 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму - 24665,05 грн.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги частково, а саме з заявленої суми 65312,50 грн. задоволено вимоги на суму 24665,05 грн., тобто на 34,76 %, то з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 725,36 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 141, 211, 258, 263, 264, 265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на р/р НОМЕР_3 , відкритий для ПАТ «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 001300926, в АТ «Мета Банк», МФО 313582, вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 04.03.2018 року по 04.03.2019 року в сумі 24665,05 грн., та витрати на сплату судового збору в сумі 725,36 грн., а всього в сумі 25390,41 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 30.11.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько