Рішення № 93253876, 01.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/557/20

Провадження № 2/307/1278/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом Тячівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рахівської районної ради Закарпатської області та Тячівської районної ради Закарпатської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради Закарпатської області та Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради Закарпатської області про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Тячівської місцевої прокуратури звернувся у суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 12.02.2020 р., ОСОБА_1 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України. Вироком встановлено, що 26.07.2019 р., близько 12.55 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW», н/з НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів, на відрізку дороги в с. Костилівка Рахівського району, неподалік дорожніх знаків «поворот праворуч» та населеного пункту «Костилівка» в напрямку із м. Рахів до с. Костилівка, легковажно розраховуючи на свої водійські навички та вміння керувати транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, порушив вимоги п.п. 10.1., 12.1.та 1.10. Правил дорожнього руху, зіткнувся з кам`яною огорожею, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Вирок суду набрав законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно інформації КНП «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні закладу охорони здоров`я з 05. по 07.11.2019 року, вартість лікування становила 614.58 гривень.

Відповідно до інформації КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматичному відділенні з 07. по 29.11.2019 року. Вартість лікування становила 11361.24 гривень.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 зобов`язаний у відповідності до вимог ст. 1206 ЦК України відшкодувати 614.58 грв. та 11361.24 грв. понесених Рахівською й Тячівською лікарнями на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочинних дій останнього.

Прокурор Тячівської місцевої прокуратури у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає та завдану ним шкоду у розмірі 614.58 грв. та 11361.24 грв. відшкодував повністю. Також сплатив судові витрати у розмірі 840.80 грв.

Представники КНП «Рахівська районна лікарня» та КНП «Тячівська районна лікарня» у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 131 – 1 ч. 1 п. 3 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 ч.ч. 1 та 3 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 128 ч.ч. 3 та 7 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 56 ч. 3 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 р. звернуто увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування. У разі сумніву в обґрунтованості перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні або в терміні лікування, у справі потрібно призначати відповідну експертизу. У кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, передбачених ч.4 ст.93-1 КПК, таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.

Статтею 1206 ч.ч. 1 та 3 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з п. 3 цієї постанови витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Рахівського районного суду від 12.02.2020 р., ОСОБА_1 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України. Вироком встановлено, що 26.07.2019 р., близько 12.55 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW», н/з НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів, на відрізку дороги в с. Костилівка Рахівського району, неподалік дорожніх знаків «поворот праворуч» та населеного пункту «Костилівка» в напрямку із м. Рахів до с. Костилівка, легковажно розраховуючи на свої водійські навички та вміння керувати транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, порушив вимоги п.п. 10.1., 12.1.та 1.10. Правил дорожнього руху, зіткнувся з кам`яною огорожею, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Із відповіді на КНП «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради № 64/06-7 від 19.02.20 р., розрахунку вартості лікування в КНП «Рахівська районна лікарня» та довідки КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради № 93/01-20 від 20.02.2020 р. вбачається, що вартість лікування ОСОБА_2 : з 05. по 07.11.2019 року в реанімаційному відділенні КНП «Рахівська районна лікарня» становило 614.58 грв.; з 07. по 29.11.2019 року в реанімаційному відділенні КНП «Тячівська районна лікарня» становило 11361.24 грв.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також відповідач сплатив судовий збір.

Керуючись ст.ст. 56, 81, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 131 – 1 ч. 1 п. 3 Конституції України, ст. 1206 ч.ч. 1, 3 ЦК України, ст. 128 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь місцевого бюджету Рахівського району понесені Комунальним некомерційним підприємством «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради Закарпатської області витрати в розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 58 коп. на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , зарахувавши кошти на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Закарпатській області за наступними реквізитами: р/р 313123780000026007053812035, код класифікації бюджету 01992624 ГУДКСУ в Закарпатській області, та на користь місцевого бюджету Тячівського району понесені Комунальним некомерційним підприємством «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради Закарпатської області витрати в розмірі 11361 (одинадцять тисяч триста шістдесят одна) гривня 24 коп. на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , зарахувавши кошти на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Закарпатській області за наступними реквізитами: р/р 488999980314060544000007248, код класифікації бюджету 24060300 ГУДКСУ в Закарпатській області.

Сягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України 840 (чотириста двадцять) гривень 80 коп. судового збору.

У зв`язку зі сплатою всіх сум відповідачем на день ухвалення рішення виконавчі листи не видавати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.12.2020 року.

Головуючий В.І. Гримут