Рішення № 93253028, 01.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2209/20

Справа № 235/6931/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 грудня 2020 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецькоїобласті

в складі головуючог осудді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з відповідачем по справі перебував в трудових відносинах з 06.04.2018 року, працюючи гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті.

Наказом від 11.01.2020 року №10к позивач був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Після звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, не виплатив позивачу заробітну плату за листопад 2019 року 36002,08 гривень, за грудень 2019 року 5763,23 гривень та за січень 2020 року 24451,01 гривен, а всього 66216,32 гривень.

Дані про розмір заборгованості взяті позивачем з розрахункових листів, бо відповідач не надав відповідних довідок на запит адвоката.

В день звільнення позивач працював.

Враховуючи положення статті 117 КЗпП України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за весь період затримки розрахунку (по день постановлення рішення), а саме з 12.01.2020 року (з наступної дати після звільнення по день розрахунку (винесення судового рішенням), розмір якого станом на 26 жовтня 2020 року становить 222700,50 гривень, із наступного розрахунку: 1124,75 * 198, де

-1124,75 грн. - середньоденний заробіток, визначений відповідно до Порядку обчислення середнього заробітку, який затверджено ПКМУ від 08.02.1992 року № 100 самостійно, бо відповідач не надав відповідної довідки, а саме: нарахована заробітна плата за листопад 2019 року - 14733,25за 13 робочих днів + нарахована заробітна плата за грудень 2020 року - 4387,54 гривень за 4 робочих днів. (14733,25 +4387,54): (13+4)= 1124,75.

-198- кількість робочих днів, які вважаються днями затримки розрахунку з 12.01.2020 року по 26.10.2020 року, із них 15 днів в січні 2020р., 20днів улютому 2020 р., 21 днів в березні 2020 р., 21 днів в квітні 2020р.,19днів в травні 2020 р., 20 днів в червні 2020 року, 23 днів в липні 2020р., 20днів в серпні 2020 р., 22 днів в вересні 2020 р. та 17 днів в жовтні 2020 року.

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на його користь заборгованість з заробітної плати у сумі 66216,32 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12.01.2020 року по день ухвалення рішення, розмір якого станом на 26.10.2020 року становить 222700,50 гривень.

Ухвалою суду від 28.10.2020 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, про що повідомлені сторони.

До судового засідання, яке було призначене на 12 листопада 2020 року представник відповідача не з`явився, відзиву на позов, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав. Судове засідання відкладено на 01 грудня 2020 року, проте представник відповідача до засідання не з`явився, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду справи не має.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював з 06.04.2018 року по 11.01. 2020 року на ТОВ «Краснолиманське» майстром підземним з повним робочим днем в шахті. 11.01.2020 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.5-6).

Відповідно до розрахункових листків за листопад 2019 року ОСОБА_1 нараховано 36002,08 гривень, за грудень 2019 року – 5763,23 гривень, за січень 2020 року – 24451,01 гривень (а.с.7).

В ухвалі про відкриття провадження від 28.10.2020 року також задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме довідки про заборгованість з заробітної плати, середньоденну заробітну плату та відомості про останній робочий день. Вимоги даної ухвали відповідачем не виконані, будь-яких довідок та відомостей суду не надано.

Позивач стверджує, і це не спростовано відповідачем, що підприємство має заборгованість по заробітній платі в розмірі 66216,32 гривень, тобто заробітна плата не виплачувалась позивачу з листопада 2019 року.

У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суду не надано доказів того, що позивач в останній день 11.01.2020 року не працював, тому відповідно до статті 116 КЗпП України, підприємство повинно було провести в цей день остаточний розрахунок.

Суд зазначає, що дана стаття не вказує на обов`язок працівника у день звільнення звертатися до каси підприємства з вимогою про проведення розрахунку, а навпаки, ця стаття, прокладає на роботодавця обов`язок провести відповідний розрахунок.

Суду не надано доказів виплати позивачу заборгованості на день розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по заробітній платі складає 66216,32 гривень. Суд приходить до висновку, що з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість з нарахованих, але не виплачених при звільненні складових заробітку в сумі 66216,32 гривень.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Останній день роботи позивача на підприємстві 11.01.2020 року, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 12.01.2020 2020 року та закінчується днем постановлення рішення суду – 01 грудня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 12.01.2020 року (наступний день після дати звільнення) по 01.12.2020 року (день постановлення рішення суду). Середній заробіток має бути визначено за два місяці, які передували місяцю, у якому було звільнено, а саме за листопад та грудень 2019 року.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 1124,75 грн.

Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата – 1124,75 гривень, кількість робочих днів – 224, 1124,75*224 = 251944,00 гривень.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Позивачем заявлено дві позовні вимоги, сплачено при зверненні до суду 840,80 гривень. Таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2519,44 – 840,80 = 1678,44 гривень на користь держави та 840,80 гривень на користь позивача.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 44, 47, 116, 117 КЗпП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокатка Малькевич Н.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в розмірі 66216 (шістдесят шість тисяч двісті шістнадцять) гривень 32 копійки, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 251944 (двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) гривні 00 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у розмірі 2519 (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 44 копійки.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць в розмірі 36002 (тридцять шість тисяч дві) гривні 08 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 1912 від 27 грудня 2017 року.

Відповідач: ТОВ «Краснолиманське». Донецька область, місто Родинське, ДП «ВК «Краснолиманське», 85310, код ЄДРПУО 32281519.

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2020 року.

Суддя: