Постанова № 93250824, 30.11.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 635/7317/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області колегіально у складі

головуючого судді Дем`яненко І.В.,

суддів Зінченка О.В.,

Малихіна О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Павлухіної О.С.,

прокурора Власенко О.В.

захисників обвинувачених Мартиненка С.В.,

Максименка О.В.,

Брек Л.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин, Харківської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених в межах обвинувального акту за кримінальним провадженням № 12001822043000423, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Люботинського міського суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296, ч.3 ст. 187 КК України.

Відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 05 грудня 2020 року.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області та в подальшому продовженого ухвалами Люботинського міського суду Харківської області, оскільки строк його обрано до 05 грудня 2020 року включно. Клопотання обґрунтоване тим, що відносно ОСОБА_1 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – Максименко О.В. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість, недоведеність ризиків, відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, оскільки прокурор лише формально перераховує підстави, які на його думку є ризиками. Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію, потребує постійної медичної допомоги та нагляду, має житло для проживання з цивільною дружиною. На теперішній час має онкологічне захворювання.

Захисник просить змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на частковий домашній арешт, щоб він мав змогу працювати та отримати медичну допомогу.

Захисник ОСОБА_3 – адвокат Брек Л.О. зазначила, що клопотання прокурора є безпідставним та необгрунтованим, просила застосувати біль м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, виходячи з наступного. ОСОБА_1 зазначає, що він має місце мешкання, не переховувався від слідства та не буде переховуватись від суду, має на утриманні двох дітей, вихованням яких він буде займатися, коли дружина працюватиме.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Мартиненко С.В. зазначив, що ризики, зазначені прокурором є надуманими та недоведеними. Крім того, він просив врахувати, що родині його підзахисного бракує коштів, а ОСОБА_1 , в свою чергу, міг би допомогти родині.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на істотне порушення процесуальних норм, його необґрунтованість. Просили врахувати, що обвинувачений не переховувався від слідства та суду, відсутні підстави вважати, що він може чинити тиск на свідків та потерпілих. Також зазначили, що ОСОБА_2 перебуває у цивільному шлюбі, мав джерела доходу, працював за кордоном, за отримані кошти утримував родину з двома дітьми, має дозвіл на виїзд до Польші та запрошення на роботу за кордон.

Обвинувачені та їх захисники вказували на безпідставність заявлених прокурором клопотань, недоведеність ризиків, які вважали припущеннями прокурора, просили застосувати більш м`які запобіжні заходи.

Колегія суддів, вислухавши учасників провадження, дослідивши направлені до суду матеріали, приходить до наступного висновку.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та наявної інформації про особи обвинувачених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, судимість не погашена, та знову підозрюються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, не працевлаштовані, відсутності міцних соціальних зв`язків, ризику продовження або повторення протиправної поведінки, дійшов до висновку, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, відносно обвинувачених має бути обраний запобіжний захід у межах строку досудового розслідування у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків або потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, переховуватися від слідства та суду.

Суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зокрема ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування.

Крім того, наявність ризиків перешкоджання обвинуваченими встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а саме, особистість обвинувачених, спосіб їх життя, що вони можуть переховуватися від суду, оскільки вони не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити нові злочини, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити на більш м`який запобіжний захід.

На переконання суду, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілих), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім того, суд, на даному етапі розгляду провадження не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, даних про особу обвинувачених, а також, з метою запобігання перешкодити встановленню істини по справі.

До спливу терміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, розгляд кримінального провадження не може бути завершено.

Викладене у сукупності з суворістю можливого покарання дає підстави для висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний інтерес, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінального провадження.

При цьому, суд керується принципом презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, жодних нових обставин, або таких, які не були предметом судового розгляду при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які б могли слугувати підставою для зміни обвинуваченим вже вжитого щодо них запобіжного заходу на більш м`який, у судовому засіданні не здобуто і не встановлено.

При цьому зважаючи на недоведеність обвинуваченими та захисниками зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зникнення ризику, яким обумовлювали обрання запобіжного заходу обвинуваченим та його продовження, суд вважає непереконливими і необґрунтованими їх доводи, відсутніми достатні підстави для зміни запобіжного заходу, а наявні ризики не відпали.

Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вищенаведене, суд враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано, тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на 60 днів.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості .

При цьому, колегія суддів керується принципом презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що обгрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинувачених, однак на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, завдання якого і є встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення. Однак дане питання вирішується за результатом дослідження всіх наданих суду доказів, тому суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що досіджені докази не підтверджують пред`явлене обвинувачення.

Стороною захисту не було подано до суду будь-яких доказів про відсутність ризиків.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини на які посилаються обвинувачені у своїх поясненнях з приводу заявлених клопотань, будь-яких нових доводів та обставин, які не були б відомі і враховані при обранні їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і які б свідчили про необхідність її зміни, суду надано не було. Отже, підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судом не вбачається.

Стороною захисту не надано доказів того, що обвинувачений не отримує належної медичної допомоги.

При цьому зважаючи на недоведеність обвинуваченими та захисниками зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зникнення ризику, яким обумовлювали обрання запобіжного заходу обвинуваченим та його продовження, суд вважає непереконливими і необґрунтованими їх доводи, відсутніми достатні підстави для зміни запобіжного заходу, а наявні ризики не відпали.

Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Крім того, суд, керуючись п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні даної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, вважає за необхідне не визначати обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 розмір застави, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 28 січня 2021 року включно.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 28 січня 2021 року включно.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 28 січня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвокатів Максименка О.В., Мартиненка С.В. – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий суддя (підпис) І.В.Дем`яненко

Судді (підпис) О.В. Зінченко

(підпис) О.О.Малихін