Вирок № 93250776, 01.12.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5558/20

Номер провадження 1-кп/629/551/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Дуніне, Близнюківського району, Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок за встановлених органами досудового розслідування обставин, а саме.

29 липня 2020 року приблизно о 10-00 годині, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з дозволу останнього розпивала алкогольні напої. Побачивши на дивані мобільний телефон марки «NOMI i282», в якому встановлено картку пам`яті марки «Apacer» об`ємом 4 Gb, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли у двір, залишивши мобільний телефон без нагляду, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, таємно викрала мобільний телефон марки «NOMI i282» вартістю 375 гривень, в якому встановлено картку пам`яті марки «Apacer» об`ємом 4 Gb, вартістю 65 гривень, належні ОСОБА_3 .

Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 422 гривні.

Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_1 , складена в присутності захисника-адвоката Бугара О.О., згідно якої обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 також написав заяву, згідно якої він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю, її дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. необхідно звернути увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона офіційно не працевлаштована, не заміжня, на обліку у лікаря психіатра перебуває з 2016 року з діагнозом – деменція внаслідок епілепсії зі зміною особистості, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального проступку, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченої, яка не працює і не має джерела доходу, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті кримінального закону, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст.ст.69, 69-1 КК України не встановлено.

Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «NOMI i282» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , картку пам`яті Micro SDHC «Apacer» об`ємом 4 Gb та сім карту оператора мобільного зв`язку.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА298999980313050115000020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/22476СЕ-20 від 12.112020 року в розмірі 1144 гривні 15 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2020 року, а саме: мобільний телефон марки «NOMI i282» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , картку пам`яті Micro SDHC «Apacer» об`ємом 4 Gb та сім карту оператора мобільного зв`язку.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «NOMI i282» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , картку пам`яті Micro SDHC «Apacer» об`ємом 4 Gb та сім-карту оператора мобільного зв`язку, належні ОСОБА_3 та передані йому на відповідальне зберігання під розписку, залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова