Рішення № 93250606, 30.11.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1954/20

Провадження № 2/626/580/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2020 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусар П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.05.2007 року у розмірі 133792,97 грн. станом на 02.07.2020 року та судового збору у розмірі 2102,00 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 (надалі відповідач) звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву б/н від 05.05.2007 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що заначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номер та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримання картки, що додається). В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви. Щодо встановлення та змін кредитного ліміту Банк керувався п. 3.2, п. 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви. В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашенням кредиту, Клієнта зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,-% - для картки «Універсальна голд». Позивач зобов`язувався сплачувати кредитні кошти, але взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 02.07.2020 року з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості утворилася заборгованість у сумі 239061,90 грн., з яких:

- 38322,84 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 00,00 грн. –заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 38322,84 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 00,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;

- 00,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

- 13061,13 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;

- 187677,93 грн. –нарахована пеня;

- 00,00 грн. – нарахована комісія.

Позивач звертає увагу, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином заборгованість до стягнення становить 133792,97 грн., яка складається з наступного:

- 38322,84 грн. -заборгованість за кредитом;

- 13061,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 82409,00 грн. – заборгованість за пенею за період з 05.05.2007 по 31.12.2018.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушення законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить застосувати позовну давність при вирішенні даного спору та відмовити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 05.05.2007 року у розмірі 133792,97 грн. На обґрунтування заперечень щодо позову зазначає, що надані позивачем «Умови та правила банківських послуг» не містять її підпису у зв`язку із чим вони не можуть вважатися складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту. Наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту не відповідає вимогам ст. 79 ЦПК України. Копія примірнику «Умов та Правил надання банківських послуг» та копія наказу банку щодо затвердження цих умов та правил не відповідають ст. 9 ЦПК України, оскільки надані на іноземній мові за відсутності нотаріально затвердженого перекладу. Крім того зазначає, що період, за який позивач просить суд стягнути кошти на її користь, перевищує строки позовної давності.

Від позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву б/н від 05.05.2007 року. Відповідач приєднався до нових Умов та правил надання Банківських послуг затверджених наказом Банку від 06.03.2010 року шляхом підписання відповідної анкети-заяви від 10.06.2011 року, у зв`язку із чим заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг. Відповідно до наданої копії анкети-заяви від 05.05.2007 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що відповідач висловив згоду про укладання договору та вияв бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнтка, Умовами та Правилами надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді…. Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку». Також з матеріалів позовної заяви вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів, розміри щомісячного платежу тощо. Тобто, сторонами при укладанні Кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Крім того, зазначають, що Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача – баланс станом на дату укладання договору, всі операції за картковим рахунком. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Наказ банку, виписка по рахункам та довідка щодо виданих відповідачу кредитних карток підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладання саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладання договору. Щодо строку дії договору та кредитної карти позивач зазначає, що картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Щодо стоку позовної давності зазначають, що відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Також зазначає позивач, що відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк перевипущеної картки до останнього дня 02.2018 року. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 20.08.2020 року – до спливу строку позовної давності, у зв`язку із чим не вбачає підстав для застосування наслідків позовної давності.

Відповідач по справі подав заперечення на відзив в яких зазначає, що Анкета-заява від 10.06.2011 року не містить підтверджень, що саме цей примірник Умов та правил надання банківських послуг вона розуміла, ознайомилась та погодилась з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема саме зазначені саме в цих документах, що надані банком до відповіді на відзив, щодо розміру і порядку нарахування. Посилається також на те, що роздруківка з сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від воєвиявлення банку, який може вносити відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг. Заява від 05.05.2007 року та анкета-заява від 10.06.2011 року не містять посилання на конкретну редакцію умов. Також посилається на недотримання позивачем процесуального порядку подання доказів. Картка терміном дії до 02/18 є перевипущеною, однак, заява від 05.05.2007 року не передбачає умов стосовно перевипуску та пролонгації дії умов користування карткою. Позивач не надає на розгляд суду доказів щодо видачі відповідачу каток терміном дії до 02/18 та терміном дії до 09/18, умов користування вказаними картками, кредитного ліміту, процентної ставки, згоди відповідача на продовження дії умов користування карткою за заявою від 05.05.2007 року. Якщо брати до уваги зазначені в заяві від 05.05.2007 року, в якій передбачено, що заборгованість погашається щомісячними платежами, зазначає, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту було здійснено 05.04.2017 року. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом 20.08.2020 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Крім того позивач подавав ряд письмових пояснень, які містять аналогічні посилання щодо обґрунтованості позову зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив, а також зазначають, що відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічна експертизи по справі не призначалась.

В судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи є письмова заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась від неї надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності з урахуванням відзиву на позовну заяву та заперечень.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 05.05.2007 року, відповідно до якої сума кредитного ліміту становить 1400,00 грн., базова процентна ставка 36% з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується Випискою по рахункам та Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн.

Також ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала анкету-заяву від 10.06.2011 року.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором відповідачу станом на 02.07.2020 року нарахована заборгованість, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у сумі 239061,90 грн., з яких:

- 38322,84 грн. –заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 0.00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 38322,84 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 00,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;

- 00,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

- 13061,13 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;

- 187677,83 грн. –нарахована пеня;

- 00,00 грн. – нарахована комісія.

При цьому позивач заявляє до стягнення 133792,97 грн. з яких:

- 38322,84 грн. -заборгованість за кредитом;

- 13061,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 82409,00 грн. – заборгованість за пенею за період з 05.05.2007 по 31.12.2018.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які є в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17(№14-131цс19).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

При таких обставинах та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У заяві позичальника від 05.05.2007 року та анкеті-заяві від 10.06.2011 року відсутні умови договору щодо сплати пені, в заяві від 05.05.2007 року є умови щодо сплати процентів, але позивач таких вимог до стягнення в позовній заяві не заявляє.

Надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умови та правила банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору і щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов договору та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт не може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Доводи позивача про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами висловив свою згоду з формою договору та його умовами, не заслуговують на увагу, оскільки в Заяві про отримання кредитних коштів міститься посилання на Умови та Правила без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.

Стосовно стягнення відсотків, нарахованими за прострочений кредит в розмірі 13061,13 грн., відповідно до ст.625 ЦК України суд вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, згідно з цією статтею нараховуються інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості.

Але будь-які обґрунтування вказаної позивачем суми в матеріалах справи відсутні, порядок нарахування такої суми невідомий, терміни прострочення не зазначені.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача нарахованих пені та штрафів, а також заборгованості за відсотками нарахованими на прострочення кредиту згідно ст. 625 ЦК України.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, суд вважає, що позовні вимоги в розмірі заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 38322,84 грн. підлягають задоволенню, а в іншій частині позову, необхідно відмовити, оскільки в заяві позичальника ОСОБА_1 від 05.05.2007 року та анкеті-заяві від 10.06.2011 року відсутні умови договору щодо сплати пені, в заяві від 05.05.2007 року є умови щодо сплати процентів, але позивач таких вимог до стягнення не заявив.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Відповідачем по справі 05.05.2007 року була підписана заява про надання банківських послуг, яка містила порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості, але суд враховує, що відповідачем по справі 10.06.2011 року була підписана нова анкета-заява про надання банківських послуг, якою не передбачено порядку погашення заборгованості (щомісячні чергові платежі чи повернення кредиту в повному обсязі у строк кредитування), виконання зобов`язання за таким договором відбувається за вимогою кредитора.

Частиною другою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Оскільки умовами анкети-заяви від 10.06.2011 року, підписаної позичальником, не передбачено відповідної календарної дати або події, з якої пов`язується виконання зобов`язання за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом у серпні 2020 року, то саме з цього моменту боржник зобов`язаний повернути кредитору суму кредиту та відсотки за користування ним з моменту встановлення банком такої вимоги про виконання зобов`язання.

Зважаючи на наведене, до звернення банку до суду з позовом до боржника перебіг позовної давності у спірних правовідносинах не починався, а отже, позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 38222,84 грн.*100 %/133792,97 грн.= 28,57 %; 2102*28,57% / 100 % =600,54 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір в розмірі 600,54 грн.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг в сумі 38222 (тридцять вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 84 коп. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 600 (шістсот) грн. 54 коп., а всього 38823 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 38 коп. на р/р UA083052990000029092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Суддя