Рішення № 93250535, 26.11.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1014/2020 Справа № 641/1459/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді – Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань – Максимової Т.І.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

третьої особи – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа – ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою;

зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , Департамент служб у справах дітей про визначення порядку користування квартирою, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

Власником іншої Ѕ частини вказаної квартири є ОСОБА_5 .

Позивач зазначав, що квартирою користується одноособово відповідач зі своєю родиною. Дійти згоди щодо порядку користування квартирою їм не вдалося.

Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги ст.ст. 258, 317, 361 ЦК України позивач просив визначити порядок користування двокімнатною ізольованою квартирою АДРЕСА_1 між її співвласниками, виділивши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 19,0 кв.м., а в користування ОСОБА_5 житлову кімнату площею 11,5 кв.м. Кухню, площею 5,8 кв.м., вбиральню, площею 2,9 кв.м., коридор, площею 4,4 кв.м. і вбудовану шафу, площею 2,2 кв.м. залишити в спільному користуванні обох власників.

Обґрунтовуючи виділення у користування кімнати більшої за розміром, позивач зазначав, що є особою з інвалідністю ІІ групи, з обмеженими можливостями руху, а наявність інфільтрату у зовнішніх м`яких тканинах вимагає постійних засобів гігієни.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду свого представника, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Представник позивача не наполягав на залишенні у спільному користуванні власників вбудованої шафи площею 2,2 кв.м.

ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_4 та просила встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділити в користування ОСОБА_5 та членам її сім`ї ОСОБА_3 , малолітньому ОСОБА_7 кімнату житловою площею 19,0 кв.м.; в користування ОСОБА_4 виділити кімнату житловою площею 11,5 кв.м.; місця загального користування: площею 5,8 кв.м., вбиральню, площею 2,9 кв.м., коридор, площею 4,4 кв.м. і вбудовану шафу, площею 2,2 кв.м. залишити в спільному користуванні обох власників.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 посилалася на те, що Ѕ частина вказаної квартири їй належить на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 від 15 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Товстолужською О.В. на підставі акту про проведення електронних торгів.

Інша Ѕ частина належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 1999 року та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лисих Л.І. р.№ 2079.

Позивач зазначала, що за вказаною адресою зареєстрована вона та її чоловік ОСОБА_3 . Також з ними проживає без реєстрації її малолітній син ОСОБА_7 .

Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат житловою площею 19,0 кв.м. та 11,5 кв.м., кухні 5,8 кв.м., вбиральні 2,9 кв.м., коридору 4,4 кв.м., вбудованої шафи площею 2,2 кв.м. При цьому кімната 19,0 кв.м. є прохідною від кімнати 11,5 кв.м. до кухні, вбиральні та коридору.

На даний час ОСОБА_5 разом з родиною проживають у кімнаті 19,0 кв.м., оскільки проживання сім`ї з трьох чоловік в кімнаті 11,5 кв.м. є неможливим.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_5 просила зустрічний позов задовольнити.

Зустрічних вимог один до одного сторони не визнали.

Третя особа ОСОБА_3 просив у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 1999 року та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лисих Л.І. р.№ 2079 та свідоцтва № 991 від 15 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Товстолужською О.В. на підставі акту про проведення електронних торгів відповідно (а.с. 15,19-20,97, 98).

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричиняє припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Порядок користування житловими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у вказаному майні.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 358 ЦК України надання співвласнику у користуванні частини майна має ґрунтуватися на встановленні відповідності між розміром частки в праві спільної часткової власності, та часткою того майна надання якого у користування вимагає такий співвласник. За домовленістю співвласників, може бути допущений відступ від засади відповідності між розміром частки у праві та розміром частки у майні.

Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат житловою площею 19,0 кв.м. та 11,5 кв.м., кухні 5,8 кв.м., вбиральні 2,9 кв.м., коридору 4,4 кв.м., вбудованої шафи площею 2,2 кв.м.

Виділити у користування кожному зі співвласників приміщення, які будуть відповідати за розміром частці кожного зі співвласників у вказаному майні не виявляється можливим.

Домовленості між співвласниками щодо відступу від засад відповідності між розміром частки у праві та розміром частки у майні відсутні.

Крім цього, кімната 19,0 кв.м. є прохідною від кімнати 11,5 кв.м. до кухні, вбиральні та коридору.

Таким чином, встановлення запропонованого сторонами порядку користування спірною квартирою не відповідає вимогам закону та порушує права сторін.

З врахуванням вищезазначеного, підстави для задоволення позовів відсутні.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою – залишити без задоволення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення порядку користування квартирою відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа – ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55 код ЄДРПУО 26489104.

Повний текст рішення складений 2 грудня 2020 року.

Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.

Суддя: О. А. Фанда