Ухвала суду № 93250417, 02.12.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17566/17

н/п 2/953/1948/20

УХВАЛА

"02" грудня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуба Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

представника - Бєлінського О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Верифікаційні проекти» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.11.2017 р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д161/09 від 20.02.2009 року у розмірі 72 739 416 грн. 90 коп., з яких: сума основного боргу – 56 829 500,00 грн., проценти – 2 895 970,40 грн., інфляційні нарахування – 13 013 946,50 грн., та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням суду від 01.02.2018 р., ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, та стягнуто з ПАТ «Верифікаційні проекти» на користь ОСОБА_3 суми заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д161/09 від 20.02.2009 року у загальному розмірі 72739416,90 грн., з яких сума основного боргу – 56829500 грн., три проценти річних – 2895970,40 грн., інфляційні нарахування – 13013946,50 грн., та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року вказане заочне рішення суду скасоване, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року залучено в якості позивача правонаступника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 до участі у вказаній справі.

15.06.2020 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_4 про залучення її по дійсній справі в якості співпозивача, в задоволенні якого було відмовлено судом, та залучено останню в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

10.08.2020 року на адресу суду від відповідача ПАТ «Верифікаційні проекти» в особі арбітражного керуючого Бондаренко В.А. надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №21-01/05/15 від 21.05.2018 року укладений між ТОВ «Аквізіт-Інвест» та ОСОБА_3 , та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №19/07/19 від 19.07.2019р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

31.08.2020 року на адресу суду від представника відповідача ПАТ «Верифікаційні проекти» Бутенко В.В. надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №21-01/05/15 від 21.05.2018 року укладений між ТОВ «Аквізіт-Інвест» та ОСОБА_3 , та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №19/07/19 від 19.07.2019р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

27.11.2020 року до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Шонія М.В. про закриття провадження по справі, у зв`язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/3149/18 від 12.06.2019 року

визнано ПАТ «Верифікаційні проекти» банкрутом, та призначено ліквідаційну процедуру.

Позивач та його представник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.

Арбітражний керуючий Шонія М.В. в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно.

Від представника ОСОБА_6 , - адвоката Букіна О.С. надійшла заява про відкладення судового засідання.

У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного

судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, передбаченими у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому повинен враховуватися принцип правової визначеності, що не допускає наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2019 року ПАТ «Верифікаційні проекти» визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру, та ухвалою суду від 18.08.2020 року призначено ліквідатором ПАТ «Верифікаційні проекти» арбітражного керуючого Шонію М.В.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким кодексивикладено в нових редакціях.

За пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу №2567-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;

спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За таких умов, позовні вимоги, заявлені до боржника, стосовно якого порушена справа про банкрутство, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, у постанові від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б, у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17.

За таких обставин, з огляду на те, що позовні вимоги, заявлені до боржника ПАТ «Верифікайні проекти», стосовно якого порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційні процедура, та існують спори щодо стягнення коштів з відповідача, то зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір стосовно вказаних позовних вимог підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження по дійсній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України з роз`ясненням права позивача на звернення з вказаним позовом до господарського суду Харківської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ст.. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч.6 ст. 30 ЦПК України, зустрічний позов незалежно від його підсудності пред`являється в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Враховуючи те, що провадження за первісним позовом закрито у зв`язку з тим, що спір має бути розглянутий в порядку господарського судочинства, тому суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за зустрічними позовними заявами ПАТ «Верифікаційні проекти» та ОСОБА_6 .

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 13, 200, 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Верифікаційні проекти» про стягнення заборгованості - закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У відкритті провадження за зустрічною позовною заявою ПАТ «Верифікайні проекти» в особі арбітражного керуючого Бондаренко В.А. до ТОВ «Аквізіт-Інвест», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_6

про визнання правочинів недійсними – відмовити.

У відкритті провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ТОВ «Аквізіт-Інвест», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа – ПАТ «Верифікаційні проекти» про визнання правочинів недійсними – відмовити.

Роз`яснити відповідачу право на звернення до суду з вказаними зустрічними позовними заявами до Господарського суду Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2020 року.

Суддя Г.А. ЗУБ