
Справа №: 148/1915/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Тульчинського районного суду надійшов адміністративний матеріал, у якому зазначено, що 02.11.2020 о 19:30 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді, вчинив сварку з ОСОБА_2 в ході якої виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, 12.09.2020 о 01:00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ,вчинив сварку з співмешканкою під час якої виражався нецензурною лайкою та спричинив останній тілесні ушкодження, чим вчинив насильство у сім`ї психологічного і фізичного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про вчинення адміністративних правопорушень (а.с. 2, 15), пояснення (а.с. 3 -4, 16 - 18), засуд встановив наступне.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства фізичного і психологічного характеру; ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство, нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1, 2 статті 33 КУпАП, встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 і ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому з врахуванням вимог ст. 33-36 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 420,40 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173, 173-2, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративним правопорушень, передбачених ст. 173 і ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області О.В. Саламаха
Судове рішення № 93249752, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 148/1915/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: