Рішення № 93249279, 30.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/14318/19

Провадження № 2/428/3051/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері, спадщина складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 33 746, 14 грн. Інших спадкоємців крім нього немає. За життя ОСОБА_2 сильно хворіла, позивач доглядав за матір`ю та постійно мешкав разом з нею. Позивач вважає, що після смерті матері він фактично прийняв спадщину, так як на момент її смерті мешкав разом з нею. На даний час більш ніхто не подавав заяву на прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 . Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно через те, що він не надав правовстановлюючих документів - домову книгу, яка б підтвердила, що на момент смерті ОСОБА_2 позивач мешкав разом нею.

У зв`язку з тим, що позивач з дружиною мешкали в м. Стаханов після смерті матері, для оформлення документів на спадщину йому необхідно було звернутися до органів РАЦС для реєстрації смерті ОСОБА_2 , потім треба було звернутися до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про встановлення факту смерті для отримання свідоцтва про смерть матері. Таким чином віддаленість від території Луганської області підконтрольної Україні, довгі терміни оформлення свідоцтва про смерть і відсутність грошей заважало позивачу та займало довгий час. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману суму пенсії, яка увійшла у спадщину у розмірі 33 746 грн. 14 коп.

На виконання ухвали суду від 19.03.2020 року представником відповідача - начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області Назаровою Я. до суду подано відзив на позов, згідно з яким відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Сума пенсії, що належала ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю складає 33 746, 14 грн. ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. У разі неприйняття спадщини, питання про визнання права власності в порядку спадкування за законом вирішуватись не може. Отже, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.10.1975 року міським ЗАГС м. Кадіївка Ворошиловградської області, ОСОБА_3 (російською мовою) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1528, батьком якого записаний – ОСОБА_4 (російською), а матір`ю - ОСОБА_5 (російською).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.07.2018 Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 152.

Згідно з копією постанови про відмову вчинення нотаріальної дії від 29.03.2019, державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори Аббасов Е.І. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , так як у спадковій справі відсутні необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину. З постанови також вбачається, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину та пропустив визначений ст. 1270 ЦК України термін для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Як вбачається з відповіді УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 49/03-21 від 03.01.2019, недоотримана пенсія пенсіонерки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року становить 33746 грн. 14 коп.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його матері. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

З позовної заяви вбачається, що позивач вважає себе спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 не надав ані нотаріусу, ані суду доказів, які б підтверджували прийняття ним спадщини після смерті матері у зв`язку з постійним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. З наданої позивачем постанови нотаріуса вбачається, що ОСОБА_1 документально факт постійного проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, тобто факт прийняття спадщини спадкоємцем та реєстрацію померлої ОСОБА_2 не підтвердив, а отже на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадщину не прийняв та пропустив визначений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_3 з позовною вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини до суду не звертався, а одразу звернувся з вимогою про визнання за ним права власності на спадкове майно.

Будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач у своєму позові, суду не надано, а тому суд вважає, що і законні підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно відсутні.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ;

- відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459.

Суддя І. С. Посохов