Ухвала суду № 93248846, 02.12.2020, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/534/15-ц

Провадження № 6/417/128/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі головуючої судді - Шкирі В. М. за участі секретаря – Грибєнік О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Марківка Луганської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача його правонаступником,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія» звернулася до суду з заявою про заміну стягувача в цивільній справі №417/534/15-ц, Публічне акціонерне товариство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія".

На обгрунтування своїх вимог зазначила, що Марківським районним судом Луганської області ухвалено рішення у справі №417/534/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» за кредитним договором № ICKGMCUI.93398.005 від 12.02.2013.

06.02.2018 між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір №103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відстеплення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № ICKGMCUI.93398.005 від 12.02.2013.

Заявник просить суд замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія".

Сторони у судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Марківським районним судом Луганської області ухвалено заочне рішення у справі №417/534/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» за кредитним договором № ICKGMCUI.93398.005 від 12.02.2013 (а.с.57-59)

Рішення набрало законної сили, виконавчі листи були направлені стягувачу (а.с.76).

Відомостей про відкриття виконавчого провадження в цивільній справі відсутні.

Згідно протоколу електронного аукціону № UA-EA-2017-12-20-000409-b ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» 10.01.2018 продав кредитний портфель ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» за 1 664 000,00 грн (а.с.97)

01.02.2020 платіжним дорученням № 2581040 ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» сплатило ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ»1 664 000,00 грн (а.с.98)

06.02.2018 між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір №103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відстеплення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № ICKGMCUI.93398.005 від 12.02.2013 (а.с.92-96) .

Таким чином судом встановлено, що стягувач у цивільній справі №417/534/15-ц - ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», відступив свої права вимоги до боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» уклавши договір №103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, у зв`язку з чим виникла необхідність заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі №417/534/15-ц

Вирішуючи питання щодо можливості заміни стягувача його правонаступником суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Крім того, відповідно до ч.1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічне положення міститься і в ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора про надання статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ч. 5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки висловлені в постанові Верховного суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13.

При цьому, слід зазначити, що виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Тобто, виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Обовязковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання рішення суду боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема,Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання в такому разі відкриття виконавчого провадження, тощо.

У постанові від 16.05.2018 справа № 10/56-08 Верховний суд сформував правову позицію, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не виявлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

На підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України, та керуючись ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 442, 446 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача його правонаступником - задовільнити повністю.

Замінити вибулого стягувача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікірського, 8 м. Київ) у цивільній справі № 417/534/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ICKGMCUI.93398.005 від 12.02.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: В. М. Шкиря