Постанова № 93248822, 02.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6642/20

провадження № 3/415/1755/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

13 жовтня 2020 року о 16 годині 24 хвилин, ОСОБА_1 , який двічі протягом року, піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ДНЕПР-11», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Молодіжній смт. Лисичанський Попаснянського району, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання, призначене на 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням, з особистим підписом ОСОБА_1 про вручення судової повістки. Причини його неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою, відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським УПП в Луганській області ДПП Чучиним І.О., ОСОБА_1 від надання письмових пояснень по суті правопорушення відмовився. Зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

У судовому засіданні були досліджені пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 13 жовтня 2020 року вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків, коли в їх присутності ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом мотоциклом марки «ДНЕПР-11», державний номерний знак НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також у медичному закладі. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.4,5).

З рапорту наданого інспектором УПП в Луганській області ДПП Гончаровим Д.В. вбачається, що 13 жовтня 2020 року під час несення служби в м. Лисичанську у складі екіпажу «Цейлон-116» спільно з рядовим поліції ОСОБА_4 було виявлено транспортний засіб - мотоцикл марки «ДНЕПР-11», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив п.2.3г ПДР України.

Під час переслідування вищезазначеного транспортного засобу, водій покинув мотоцикл та почав тікати, однак останнього було зупинено та повернуто на місце зупинки. Під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці та йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився у присутності двох свідків. Так як громадянин ОСОБА_1 двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно нього було складено протокол за ч.3 ст.130 КУпАП (а.с.6).

В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка співробітників поліції від 31 травня 2020 року, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 13 жовтня 2020 року співробітниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ДНЕПР-11», державний номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки ОСОБА_1 кинув транспортний засіб та почав тікати від працівників поліції, однак був зупинений поліцейськими. З наступного відео файлу вбачається, як в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 працівниками поліції у зв`язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, порушенням мови та поведінці, що не відповідає обстановці, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 , відмовився.

Факт вчинення ОСОБА_1 двічі протягом року адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується постановами Лисичанського міського суду Луганської області від 23 липня 2020 року та 25 серпня 2020 року згідно яких ОСОБА_1 було визнано винним та накладено адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн (а.с.7-10).

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, являючись особою, яка двічі, протягом року, піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повторно керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу в межах санкції ч.3 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, суд не вбачає, оскільки згідно довідки, наданої УПП в Луганській області вбачається, що згідно бази даних НАІС ГСЦ МВС України гр. ОСОБА_1 , посвідчення водія не отримував, а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Підстав для призначення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що передбачено санкцією ч. 3 ст.130 КУпАП України, суд не вбачає, оскільки, інформація про належність за ОСОБА_1 транспортних засобів в матеріалах справи відсутня.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, ч. 3 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова