Постанова № 93248790, 01.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/6466/20

провадження № 3/415/1716/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2020 р. місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанська Луганської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 жовтня 2020 року о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , висловлюючи на адресу останнього погрози фізичної розправи, внаслідок чого завдав шкоди його психічному здоров`ю.

12 жовтня 2020 року о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , протягом дії термінового заборонного припису, стосовно кривдника серія АА № 165096 від 10.10.2020, винесеного о 23 годині 00 хвилин 10.10.2020, який діяв з 23 годині 00 хвилин 10.10.2020 до 23 годині 00 хвилин 18.10.2020, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , порушив заходи, застосовані відносно нього, а саме: зобов`язання залишити місце мешкання (перебування), постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою суду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП об`єднано в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП та присвоєно єдиний номер 415/6466/20 (3/415/1716/20).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, пояснивши, що за адресою: АДРЕСА_1 , він тривалий час проживає разом зі своїм батьком. Дійсно, 10 жовтня 2020 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, він, знаходився за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 , де між ним та його батьком ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої він висловлював на адресу останнього погрози фізичної розправи. Співробітниками поліції у відношенні нього було складено адміністративний протокол та заборонний припис, яким його зобов`язали залишити місце мешкання (перебування) батька ОСОБА_2 і заборонили в будь-який спосіб контактувати з останнім, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , копії яких він отримав 10.10.2020.

12 жовтня 2020 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, він, дійсно, протягом дії даного заборонного припису, винесеного йому о 23 годині 00 хвилин 10.10.2020, який діяв з 23 годині 00 хвилин 10.10.2020 до 23 годині 00 хвилин 18.10.2020, порушив зобов`язання залишити місце мешкання батька ОСОБА_2 та заборону контактувати з останнім, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У вчиненому щиро розкаявся, свою провину усвідомив, зобов`язався більш подібного не вчиняти, зазначив, що на даний час вони з батьком примирилися, попросив вибачення, крім того, він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та збирається переїхати від батька з метою уникнути подальших конфліктів.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником, як у судовому засіданні, так і у письмових поясненнях, наданих ним після вчинення адміністративних правопорушень, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколах:

- терміновим заборонним приписом, стосовно кривдника ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 від 10.10.2020, який винесено о 23 годині 00 хвилин 10.10.2020, та діяв з 23 годині 00 хвилин 10.10.2020 до 23 годині 00 хвилин 18.10.2020, за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 ;

-поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких, вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 10.10.2020, син ОСОБА_1 вчинив з батьком ОСОБА_2 словесну сварку, в ході якої висловлював на адресу останнього погрози фізичної розправи, після чого вона викликала поліцію;

- поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 10.10.2020, син ОСОБА_1 вчинив з ним словесну сварку, в ході якої висловлював на його адресу погрози фізичної розправи.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість правопорушника у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, відповідно до п.17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого та невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

І, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , вчинив два епізоди адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати правила ст.36 КУпАП, згідно яких, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, призначивши правопорушнику ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не працює, в судовому засіданні своєї провини не спростовував, щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, просив суд суворо його не наказувати, зобов`язався більш подібного не вчиняти.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги щире розкаяння винного.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який не є особою з інвалідністю, не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують його відповідальність, ступеню його вини, а також з урахуванням характеру вчинених ним правопорушень та кількості епізодів вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч.1 ст.173-2, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова