Ухвала суду № 93247793, 01.12.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4994/19

Провадження № 6/345/100/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Мостової Ю.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Калуш, заяву директора ТОВ «Укрнафтогазресурс» Сергієнко Ю.Р. про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Укрнафтогазресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд в порядку повороту виконання заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №345/4994/19 стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укрнафтогазресурс» грошові кошти у розмірі 19 410,59 грн.; в порядку повороту виконання заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №345/4994/19 перерахувати (повернути) ТзОВ «Укрнафтогазресурс» з Державного бюджету України грошову суму у розмірі 1941,06 грн., які були стягнуті як виконавчий збір за примусове виконання заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №345/4994/19 Красноградським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

В обґрунтування заяви зазначає, що 24.12.2019 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було ухвалено заочне рішення по справі №345/4994/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Укрнафтогазресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП. Вирішено стягнути: солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», ідентифікаційний код юридичної особи 35314646, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , матеріальну шкоду заподіяну внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 19 061,39 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 тис. грн.; з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», ідентифікаційний код юридичної особи 35314646, на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3768,410 грн. ( 768,40 грн. судовий збір, 3000 грн. витрати на правничу допомогу), а саме: по 1884,20 грн. з кожного.

Згідно ухвали суду від 12.05.2020, заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, залишено без задоволення.

Однак, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.09.2020 рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2020 скасовано, ухвалено нове рішення, яким вирішено стягнути з ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди та 510,00 грн. франшизи; стягнути з ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь ОСОБА_1 209,0 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, а також 816,0 витрат на правову допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою у вищезгаданій цивільній справі.

Проте, на підставі заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №345/4994/19, Красноградським районним відділом ДВС Східного МРУМЮ (м. Харків) було відкрито виконавче провадження (№61271176) про стягнення з ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 24061,39 грн. солідарно. В порядку виконання за даним виконавчим провадження державним виконавцем постановлено стягнути із ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь Красноградського районного відділу ДВС Східного МРУМЮ (м. Харків) 2406,14 грн. виконавчого збору та мінімальні витрати у розмірі 195,32 грн. Так як, борг у сумі 24061,39 грн. перераховано у повному обсязі, вказане виконавче провадження закінчено.

Також, 14.02.2020 Красноградським районним відділом ДВС Східного МРУМЮ (м. Харків) було відкрито виконавче провадження (№61271304) про стягнення з з ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь ОСОБА_3 коштів в розмірі 1884,20 грн. В порядку виконання за даним виконавчим провадження державним виконавцем постановлено стягнути із ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь Красноградського районного відділу ДВС Східного МРУМЮ (м. Харків) 188,42 грн. виконавчого збору та мінімальні витрати у розмірі 195,32 грн. Так як, борг у сумі 1884,20 грн. перераховано у повному обсязі, вказане виконавче провадження закінчено.

Оскільки при скасуванні рішення та частковому задоволенні позову, питання про поворот виконання рішення судом апеляційної інстанції не було вирішено, то заявник звернулась до суду з даною заявою.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Отже, оскільки заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №345/4994/19 постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.09.2020 було скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, а питання про поворот виконання рішення вирішено не було, відтак суд приходить до висновку, що заява директора ТОВ «Укрнафтогазресурс» Сергієнко Ю.Р. про поворот виконання рішення суду в частині стягнення з ТзОВ «Укрнафтогазресурс» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 19 410,59 грн. підлягає задоволенню.

Щодо решти вимог заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Між тим, повноваження щодо повернення виконавчого збору Законом України «Про виконавче провадження» надані державному виконавцю.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, у разі порушення державним виконавцем прав боржника ТзОВ «Укрнафтогазресурс» з приводу не повернення стягнутого виконавчого збору при закінченні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, за наявності на те достатніх правових підстав, заявник не позбавлений можливості звернутись до суду із відповідною скаргою з приводу бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, як то передбачено Розділом VII ЦПК України.

Таким чином, виходячи з викладеного, захист прав заявника щодо повернення сплаченого виконавчого збору може бути здійснено у вищезазначений спосіб, а не в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа, в межах наданих йому повноважень та у спосіб передбачений законом вчинялись дії направлені на стягнення з боржника коштів, указаних у виконавчому листі.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються, зокрема і з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження», встановлено види витрат виконавчого провадження, якими зокрема є: виготовлення документів виконавчого провадження; пересилання документів виконавчого провадження; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; банківські послуги при операціях з іноземною валютою; сплата судового збору; плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Законом не передбачено підстав повернення витрат виконавчого провадження, які були стягнуті з боржника при примусовому виконанні виконавчого документа.

Підставою стягнення витрат виконавчого провадження було саме виконавче провадження (вчинення виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчого листа) та відповідне рішення державного виконавця. Виконавче провадження закінчене, однак закінчення виконавчого провадження не свідчить, що підстава для набуття виконавчою службою грошових коштів в порядку стягнення витрат виконавчого провадження зникає, а тому такі грошові кошти не можуть бути повернутими.

Виходячи з вищевикладеного, у задоволенні вимог заяви щодо повернення сплаченого виконавчого збору та витрат по виконавчому провадженню, належить відмовити.

Керуючись ст. 444 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву директора ТОВ «Укрнафтогазресурс» Сергієнко Ю.Р. про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Укрнафтогазресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП - задоволити частково.

Допустити поворот виконання заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у цивільній справі №345/4994/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Укрнафтогазресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП.

В порядку повороту виконання рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укрнафтогазресурс» грошові кошти у розмірі 19 410,59 грн.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя