Постанова № 93247692, 30.11.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13146/20

Провадження № 3/344/5834/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого генеральним директором КНП «Івано-Франківській обласний перинатальний центр Івано-Франківської обласної ради», за ч. 2 ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2020, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло звернення ОСОБА_2 від 17.09.2020 щодо порушення посадовими особами Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний перинатальний центр Івано-Франківської обласної ради» Закону України «Про доступ до публічної інформації» за яким, відповідно до статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», відкрито провадження. Як вбачається із звернення та доданих копій документів, ОСОБА_2 звернулась до КНП ІФ ОПЦ ОР з інформаційним запитом від 14.09.2020 щодо надання: внутрішніх розпорядчих документів стосовно партнерських пологів; переліку додаткових вимог для присутності партнера в пологах; нормативно-правового акту, на підставі якого в Україні затверджений даний перелік вимог. Відповідь на інформаційний запит надана листом КНП «ІФ ОПЦ ОР» від 17.09.2020 №51/1059-04, однак, запитувана інформація надана не була, що є порушенням п.2 частини першої статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (ненадання інформації на запит). Таким чином, у діях генерального директора КНП «ІФ ОПЦ ОР» ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, а саме ненадання інформації на інформаційний запит.

У судове засідання ОСОБА_3 вкотре не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином за відомою суду адресою у спосіб визначений законом, у тому числі телефонограмою. Причину неявки суду не повідомив. Клопотань щодо реалізації прав до суду не подано. ОСОБА_3 також міг стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. ОСОБА_3 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на ОСОБА_3 . Оскільки судом вже неодноразово відкладався розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому суд розцінює це виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, вважаю наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: інформація, пов`язана з виконанням особами делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону); інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону).

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Стаття 5 Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 9 Закону, перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Стосовно надання на інформаційні запити відомостей про медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров`я, необхідно мати на увазі, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (частина 3 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я). Тобто, медичне обслуговування є основним видом діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров`я, тому інформація щодо його здійснення, є публічною, оскільки становить суспільний інтерес.

Водночас потрібно враховувати, що державні та комунальні заклади охорони здоров`я є суб`єктами господарювання, на яких поширюється вимога пункту 4 частини 2 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо віднесення до публічної інформації відомостей про їхню діяльність, які становлять суспільний інтерес.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із звернення ОСОБА_2 , остання звернулась до КНП «ІФ ОПЦ ОР» з інформаційним запитом від 14.09.2020 щодо надання: внутрішніх розпорядчих документів стосовно партнерських пологів; переліку додаткових вимог для присутності партнера в пологах; нормативно-правового акту, на підставі якого в Україні затверджений даний перелік вимог.

З листа-відповіді генерального директора КНП «ІФ ОПЦ ОР» Ю.Павлушинського за №51/1059-04 від 17.09.2020 на інформаційний запит Парандій О.Я. від 14.09.2020 вбачається, що запитувана інформація ОСОБА_2 надана не була.

Як встановлено в судовому засіданні з письмових матеріалів справи, ОСОБА_3 не надано запитуваної інформації на звернення заявника - ОСОБА_2 , що є порушенням п.2 ч.1 ст.24 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Вина ОСОБА_3 у вчиненому доводиться даними з протоколу від 29.09.2020 про адміністративне правопорушення, копією запиту на доступ до публічної інформації ОСОБА_2 від 14.09.2020, копією листа-відповіді КНП «ІФ ОПЦ ОР» №51/1059-04 від 17.09.2020, та іншими матеріалами справи.

Таким чином, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.212-3 КУпАП як порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме ненадання інформації, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.212-3 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Тому, при накладенні стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 212-3, 221, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 420 грн. 40 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Зеленко