Рішення № 93245752, 16.11.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1495/18

Провадження № 2/210/584/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"16" листопада 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Недолуги Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . Так, як даний будинок є багатоповерховим, опалення до зазначеної квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку. Відповідачі не здійснювали у повному обсязі оплату за надані послуги, внаслідок чого за період з 01.04.2013 року по 01.01.2018 року утворилась заборгованість на суму 35167,80 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно зазначену суму заборгованості та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Надала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що заявлені вимоги позивачем є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне. У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 18.09.2004 року було встановлене і прийняте до експлуатації індивідуальне газове опалення, а квартира відокремлена від мережі централізованого опалення, а тому відповідачі не є споживачами централізованого опалення. Також зазначає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є неналежними відповідачами по справі, оскільки останні фактично не проживають за вказаною адресою. Крім того, посилається на те, що заявлені вимоги позивачем перебувають поза межами позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явивсянадавзаяву про розглядсправи без йогоучасті. При ухвалені рішення просив врахувати заперечення ОСОБА_1 викладені у відзиву на позовну заяву від 13.06.2018 року у частині застосування позовної давності та неналежності відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які фактично не проживають у квартирі.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не надавала. Правом на відзив не скористалась.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надавали.

Суд, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2012 року, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , договір посвідчено Приватним нотаріусом КМНО Рукавіциним І.А., зареєстровано в реєстрі за №3302 (а.с. 48-49).

Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» вулицю «Революційна» змінено на вулицю «Степана Тільги».

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» як постачальником теплової енергії для потреб опалення. На відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 (а.с. 9).

Будинок АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані відповідачі, є багатоповерховим, опалення квартири АДРЕСА_3 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення будинку.

Відтак, позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії за адресою відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однак останні належним чином не виконували своїх зобов`язань по оплаті за отримані послуги.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за постачання теплової енергії по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2012 року по 01.04.2013 року у розмірі 2206,35 грн. Рішення суду оскаржено не було, набрало законної сили 07.05.2015 року (а.с. 50-54).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , наданого позивачем, підтверджено факт наявності заборгованості відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за період з 01.04.2013 року по 01.01.2018 року, яка складає 35167,80 грн. (а.с. 12-13).

З метою досудового врегулювання спору відповідачам на ім`я ОСОБА_1 був направлений лист з повідомленням про стан заборгованості та вимогою її терміново сплатити, який було отримано 06.02.2018 року, але на теперішній час борг сплачено не було (а.с. 7, 8).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або Законом. Відповідно п. 18 Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Що стосується доводів відповідача ОСОБА_1 , які зазначені в відзиві на позовну заяву, щодо неотримання відповідачем послуг позивача, оскільки в даній квартирі встановлено автономне опалення, суд приходить до наступного висновку.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до п.п. 24, 25 зазначених Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мережі забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, визначено процедуру відключення від мереж центрального опалення та постачання гарячої води житлового будинку (квартири) при відмові споживачів від таких послуг.

Постановою Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1706цс15 також встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим стороною відповідача не надано суду жодних доказів, які підтверджували б факт підключення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , автономного опалення.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що КПТМ «Криворіжтепломережа» у зазначений період надало послуги з постачання теплової енергії за адресою відповідачів.

Враховуючи зміст вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», обов`язок укладання договору на постачання теплової енергії покладено на споживача, в свою чергу, суд вважає, що даний договір є публічним, що відповідає вимогам ст. 633 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Щододоводіввідповідача ОСОБА_1 викладених у відзиві, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами, оскільки вони не проживають в квартирі, а є лише зареєстрованими, а отже і не повинні сплачувати заборгованість за постачання теплової енергії, суд частково погоджується з ними, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 34 ЦК України повна цивільна дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Спірні правовідносини не підпадають під вимоги ст.33 ЦК України, якою передбачено цивільна відповідальність неповнолітньої особи.

Відповідач ОСОБА_2 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому з цього часу вона має відповідати по зобов`язанням щодо оплати послуг з централізованого опалення.

Позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.04.2013 року по 01.01.2018 року та надає розрахунок на кожний місяць опалювального періоду. Фактично відповідач ОСОБА_2 несе зобов`язання перед позивачем з 14.12.2017 року з часу настання цивільної дієздатності. Відповідно до наданого розрахунку позивачем, встановити заборгованість по днях не можливо. Тому суд, вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 5 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, передбачено обов`язок споживача теплової енергії своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Відповідно до ч. 1, 3. ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Згідно до ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, аналіз вище наведених норм, свідчить про те, що тягар утримання майна, у тому числі обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника та членів його сім`ї, тобто споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 19.06.2017 року, тобто фактично він є споживачем теплової енергії з даного періоду.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість за постачання теплової енергії у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , становить з 01.04.2013 року по 01.01.2018 року (а.с. 12-13).

Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначила, що сума заборгованості за розрахунком виходить за межі позовної давності, а тому просила суд при винесенні рішення застосувати строк позовної давності та відмовити в позові.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, за необхідне застосувати строк позовної давності та доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованістьза постачання теплової енергії у розмірі 25 310,84 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.05.2017 року та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року в розмірі 4229, 77 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 253, 257, 267, 509, 525, 610, 614 ЦК України, ст. ст. 156, 162 ЖК УРСР, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184, заборгованість за послугу з централізованого опалення в розмірі 25310 /двадцять п`ятьтриста десять/ гривень 84 /вісімдесят чотири/ копійок

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184, заборгованість за послугу з централізованого опалення в розмірі 4229 /чотири тисячі двісті двадцять дев`ять/ гривень 77 /сімдесят сім/ копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184,судовий збір в розмірі 881,00 /вісімсот вісімдесят один/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», місце знаходження:м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184,судовий збір в розмірі 881,00 /вісімсот вісімдесят один/ гривень.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено 16 листопада 2020 року.

Суддя: О. В. Хлистуненко