Ухвала суду № 93242648, 26.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/28817/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолій І.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доОфісу Генерального прокурора (01601, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051)провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дій,встановив:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (надалі також - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, що полягає у ненадання інформації на питання №№ 1-11, поставлені в адвокатському запиті адвоката ОСОБА_1 від 25.09.2020 № 25-09-A3-1/2020, у неповному наданні інформації на питання № 12, а сад е в частині звідки надійшла Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 № 506 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1994 р. № 18» до Офісу Генерального прокурора, а також визнати протиправним порушення Офісом Генерального прокурора строку надання відповіді на адвокатський запит;

зобов`язати Офіс Генерального прокурора у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання постанови суду по справі за цим позовом законної сили надати відповідь на адвокатський запит адвоката Захарова Артема Вячеславовича від 25.09.2020 № 25-09-A3-1/2020 на наступні питання (станом на день надходження адвокатського запиту до Офісу Генерального прокурорі):

Чи проживає Генеральний прокурор Венедіктова І.В. у державній резиденції Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами.

Якщо так, з якого саме часу проживає Генеральний прокурор Венедіктова І.В. у зазначеній вище державній резиденції та на яких підстава:

Надати документальне підтвердження проживання Генерального прокурора Венедіктової І.В. у державній резиденції Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами (копії договорів, актів тощо).

Чи проживала фактично Генеральний прокурор Венедіктова І.В будинку № 4, що перебуває на балансі Комплексу відпочинку «Пуща-Водищя» Державного управління справами та не має статусу державної резиденції.

Чи проживала фактично Генеральний прокурор Венедіктова І.В. в будь-яких інших приміщеннях Комплексу відпочинку « Пуща-Води я » Державного управління справами, якщо так, то в яких, в якій саме проміжок часу та на яких підставах.

Чи були укладені Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. договори (будь-які цивільно-правові угоди) з Комплексом відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, окрім договорів щодо користування державною резиденцією, якщо так, то які саме (надати копії відповідних документів).

Чи приймала Генеральний прокурор Венедіктова І.В. директора Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справ, ми ОСОБА_3 в приміщення Офісу Генерального прокурора з моменту призначення її на посаду Генерального прокурора по 22.09.2020, якщо так, то коли саме та за яких обставин, які підстави цього прийому.

Коли, де та за яких обставин Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. були підписані договори з Комплексом відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами щодо користування державною резиденції та інші цивільно-правові угоди (в приміщенні Комплексу відпочинку, в приміщенні Генеральної прокуратури, в приміщенні державної резиденції тощо).

Чи доповідались Генеральному прокурору Венедіктовій І.ВІ з моменту її призначення на посаду Генерального прокурора по 22.09.2020 матеріали кримінальних проваджень №№ 42015000000001998, 52019000000001128, 42017250000000250, якщо так, то коли саме та яким чином (заслуховування проваджень, оперативні наради, доповідна записка тощо).

Чи сплачувались Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. кошт користування будь-яким майном Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами (державні резиденції, будинки відпочинку тощо), якщо так, то в якому розмірі та за який рахунок (надати підтверджу документи).

Чи звертався Офіс Генерального прокурора або Генеральний прокурор Венедіктова І.В. до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України задля отримання дозволу на користування Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. державною резиденцією Комплексу відпочинку «Пуща- Водиця» Державного управління справами.

Звідки надходила до Офісу Генерального прокурора чи Генеральному прокурору Венедіктовій І.В. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 № 506 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1994 р. № 18».

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, враховуючи наступне.

Згідно пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Як зазначає позивач, останній надає правову допомогу ОСОБА_3 у захисті його прав, свобод і законних інтересів в рамках кримінального провадження №42017250000000250, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З аналізу зазначених норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійсненням оперативно-розшукової діяльності та здійсненням нагляду за проведення відповідної діяльності виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

З огляду на викладене, зазначені спори не випливають із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 зазначеного Закону).

Таким чином, суб`єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (частина перша статті 24 зазначеного Закону).

За приписами статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 08.04.2020 по справі № 826/7244/18 та від 26.06.2020 по справі № 640/16308/19.

У контексті таких висновків необхідно вказати, що спірні правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та Офісом Генерального прокурора, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надати інформацію, не є публічно-правовими у розумінні КАС України, про що обґрунтовано вище.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також суд зазначає, що такий спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, а відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя І.В. Смолій