Рішення № 93242536, 01.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4142/20

Чернігівський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач) № 1162 від 20.08.2020;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Чернігівській області № 235 о/с від 25.08.2020;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області поновити на службі в поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.08.2020 по день винесення судового рішення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області відшкодувати утримане грошове забезпечення з ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних наказів. Крім того, позивач вказує на порушення ГУ НП в Чернігівській області порядку проведення службового розслідування та накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. від 02.10.2020 у справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у встановлений судом строк надіслав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що у оскаржуваних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі.

26.10.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

16.11.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких ГУНП в Чернігівській області підтримала зазначені у відзиві обґрунтування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області № 74 о/с від 16.03.2020 позивача було поновлено на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції з 16 листопада 2019 року, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року по справі № 620/3663/19 та цим же наказом із 16.03.2020 призначено заступником начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП.

Вважаючи вказаний наказ № 74 о/с від 16.03.2020 в частині призначення позивача заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу ГУНП протиправним, він оскаржив його до суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 620/1190/20 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Чернігівського оружного адміністративного суду від 01.06.2020 скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов задоволено частково, та серед іншого, визнано протиправним та скасовано наказ по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 16.03.2020 № 74 о/с в частині призначення ОСОБА_1 заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 16.03.2020, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції з 16.03.2020 рішення суду підлягало негайному виконанню. (т. 1 а.с. 52-54).

15.07.2020 ГУНП в Чернігівській області було видано наказ № 1246 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», у якому зазначено, що 04.06.2020 на розгляд керівництву ГУНП в Чернігівській області було подано рапорт начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції Жули Ю.М. від 15.07.2020 щодо відсутності на службі без поважних причин 05.06.2020 по 15.07.2020 заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 .

25.08.2020 позивача було ознайомлено з наказом № 1162 від 20.08.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 , яким за частині безпідставної відсутності на службі 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 30 червня 2020 року, а також 01, 02, 03, 06, 07, 08, 09, 10, 13, 14, та 15 липня 2020 року наказано звільнити майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Наказом ГУНП № 235 о/с від 25.08.2020 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частина 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи вказані накази ГУНП в Чернігівській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий статус в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VIII), «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 3 ст. 59 Закону № 580-VIII встановлено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.

Як слідує з матеріалів справи, висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом відсутності на службі 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 30 червня 2020 року, а також 01, 02, 03, 06, 07, 08, 09, 10, 13, 14, та 15 липня 2020 року майора поліції ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівським окружним адміністративним судом 10 лютого 2020 року по справі № 620/3663/19 постановлено рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 352 о/с від 07.11.2019 та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції з 16.11.2019.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 у справі № 620/3663/19 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року - залишено без змін.

Наказом № 74 о/с від 16.03.2020 позивача було поновлено на посаді начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП та цим же наказом із 16.03.2020 призначено заступником начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП.

Не погодившись з цим наказом, в частині призначення його заступником начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП, позивач оскаржив наказ, в цій частині до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 червня 2020 року в задоволенні позову було відмовлено.

Це рішення позивач оскаржив в апеляційному порядку і рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, у справі № 620/1190/20, рішення суду першої інстанції було скасовано, наказ ГУНП в Чернігівській області № 74 о/с від 16.03.2020 в частині призначення позивача заступником начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП визнано протиправним та скасовано.

Позивача поновлено на посаді начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП з 16.03.2020.

З тексту оскаржуваного позивачем наказу вбачається, що він був притягнутий до дисціплінарної відповідальності за відсутність на службі без поважних причин 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 30 червня 2020 року, а також 01, 02, 03, 06, 07, 08, 09, 10, 13, 14, та 15 липня 2020 року в якості заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП.

Утримання грошового забезпечення з позивача було здійснено з підстави вчинення ним прогулів у період 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 30 червня 2020 року, а також 01, 02, 03, 06, 07, 08, 09, 10, 13, 14, та 15 липня 2020 року саме в якості заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП.

Як зазначалось вище, судом встановлений факт незаконного призначення позивача на посаду заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП з 16.03.2020.

Суд зазначає, що дисциплінарним проступком є неналежне виконання чи невиконання поліцейським положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також порушення норм етичної поведінки поліцейського.

При цьому, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не виконання ним протиправного наказу.

Протиправність вказаного наказу підтверджується вказаними вище рішенннями судів, які набрали законної сили, та постановою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі № 620/2624/19 (адміністративне провадження № К/9901/7489/20), якою касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення першої та другої інстанції про скасування аналогічних наказів залишені без змін.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції принципу верховенства права.

До того, ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейським забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання такого наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на виконанні письмово повідомити про це прямому керівнику.

Досліджений під час судового розгляду висновок службового розслідування свідчить про те, що у ньому не наведено вчинення позивачем будь-яких інших порушень крімвчинення прогулів внаслідок невиконання позивачем противних наказів.

Будь-яких інших вчинків, окрім вчинення прогулів, як у висновку службового розслідування, так і в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Тобто, відповідачем не виявлено та не надано доказів того, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету працівників поліції.

У наказі відповідач вказує, що позивач грубо порушив дисципліну недотриманням вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 3 ст. 1, ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, присягу поліцейського частині безпідставної відсутності на службі без поважних причин 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 30 червня 2020 року, а також 01, 02, 03, 06, 07, 08, 09, 10, 13, 14, та 15 липня 2020 року (вчинення прогулів) заступника начальника Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: п. 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; п. 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; п. 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; п. 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Проте, як встановлено судом позивач не виконував саме протиправний наказ керівництва, який визнаний таким судом та скасований.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач у письмовій формі доповідав начальнику ГУНП в Чернігівській області Едуарду Альохіну, начальнику Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Сергію Сторожуку, начальнику Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області Володимиру Єрмоленку щодо відсутності законних підстав виконати протиправний наказ. Тобто позивачем виконано вищезазначений обов`язок, встановлений ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Із 25.03.2020 по 30.05.2020 позивач знаходився на лікарняному у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

01.06.2020 позивач повідомив начальника Прилуцького ВП та заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області, що може приступити до виконання службових обов`язків.

01.06.2020, 02.06.2020, 03.06.2020 виконуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020, яке набрало законної сили, позивач прибував до Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області для виконання службових обов`язків, відповідно до контракту № 27 від 17.09.2018, але черговим по Срібнянському відділенню поліції ОСОБА_3 було повідомлено, що, за вказівкою т.в.о. начальника Срібнянського ВП, допустити позивача до службового приміщення не можливо, у зв`язку з чим у позивача виникла перешкода для виконання службових обов`язків, відповідно до контракту № 27 від 17.09.2018 (а.с. 62-63).

02.06.2020 та 03.06.2020 позивач зареєстрував заяву у Срібнянському ВП, у якій повідомив, що у разі надання йому доступу до службового приміщення та можливості виконувати свої службові обов`язки, відразу повідомити його про це, оскільки він був готовий виконувати службові обов`язки відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, за посадою начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області (т. 1 а.с. 60, 61).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків службового розслідування про вчинення позивачем прогулів, та про те, що наказ № 20.08.2020 № 1162 стосовно позивача прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм чинного законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Наказ Головного управління Національної поліції Чернігівській області № 235 о/с від 25.08.2020 по особовому складу «Про звільнення майора поліції ОСОБА_1 » також підлягає скасуванню, оскільки є похідним від наказу № 20.08.2020 № 1162, який судом скасовано.

Вимоги про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області поновити позивача на службі в поліції та про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.08.2020 по день винесення судового рішення задоволенню також не підлягають, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 620/1190/20, серед іншого, ОСОБА_1 поновлено на службі у поліції на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 16.03.2020, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції з 16.03.2020 рішення суду допущено до негайного виконання.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та провести виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 до моменту ухвалення рішення по справі, суд вважає передчасними, оскільки докази, що позивачу в цьому відмовлено, відсутні, отже, його права у цій частині ще не було порушено на момент звернення до суду. За таких обставин в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби

Таким чином, на виконання вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає до негайного виконання рішення в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць та поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги від 23.09.2020, розрахунок витрат робочого часу, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та довідка про сплату послуг по наданню правничої допомоги про сплату 7000,00 грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо задоволення вимог позивача про відшкодування таких витрат, суд зазначає наступне.

Щодо підтвердження оплати послуг відповідача довідкою довільної форми, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у поставні від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Що ж стосується акту приймання - передачі наданих послуг, то його складення не передбачено умовами договору.

У той же час, розрахунок суми судових витрат містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій, конкретизовано обсяг наданих послуг (вивчення нормативної документації, складення процесуальних документів, усні консультації клієнта, участь у судових засіданнях).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи те, що дана справа є справою незначної складності та була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, та позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу адвоката у визначеному судом розмірі 7000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 1162 від 20.08.2020.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Чернігівській області № 235 о/с від 25.08.2020.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 40108651).

Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан