
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/833/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод "Сокирянський" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, -
в с т а н о в и в:
В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод "Сокирянський" (далі - позивач) просить суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000230404 від 06.03.2020 року, № 0000550404 від 13.05.2020 року.
Згідно частини 1 статті 31 КАС України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовній заяві ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 600/833/20-а про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визначено головуючого суддю Дембіцького П.Д.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 20.11.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
25.11.2020 року до суду надійшла заява від представника позивача про відвід судді Дембіцькому П.Д., а також заява про усунення недоліків із додатком письмових доказів визначених судом.
В обґрунтування заяви зазначено, що за результатами дослідження веб-порталу судової влади України встановлено, що у справі № 600/833/20 відсутній будь-який протокол після повернення справи з апеляційного суду, що свідчить про порушення.
Згідно протоколів авторозподілу Чернівецького окружного адміністративного суду за 20.11.2020 року (дата винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху) у справах №600/2495/20-а, № 600/2480/20-а, 600/2489/20-а, 600/2482/20-а, 600/2487/20-а та десятку інших зазначено, що суддя Дембіцький П.Д. виключений з авторозподілу: Табель: Відпустка менше 14 календ. днів
Крім того, зазначає, що згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису судді, накладеного на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, вбачається, що підпис накладено 21:05:46 20.11.2020 року - в неробочий час в день, коли суддя згідно АСДС, не здійснював правосуддя.
Таким чином, як отримання справи № 600/833/20 суддею Дембіцьким П.Д., так і винесення ухвали в ній здійснено у сумнівний спосіб, що має ознаки втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Окрім цього, позивач вбачає упередженість судді Дембіцького П.Д., в тому, що в ухвалі від 20.11.2020 року, якою позовну заяву залишено без руху, суддя зобов`язав ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" надати суду: - правовстановлюючі, реєстраційні документи ТОВ "Соковий завод "Сокирянський", статут; копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, посадових обов`язків керівника ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" ОСОБА_1 , а також зазначив, як недолік позовної заяви про те, що позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів, не зважаючи на те, що позовна заява подана з використанням підсистеми «Електронний суд».
Таким чином, у позивача виник сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Дембіцького П.Д. до результатів розгляду даної справи.
Розглянувши заяву про відвід, матеріали справи, перевіривши її доводи, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У частині 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частинами 3-5 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснює Єдина судова інформаційна (автоматизована) система в порядку, встановленому процесуальним законом.
Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також іншими передбаченими законом випадками, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ.
За змістом ч. 1 ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів є зібранням суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Згідно частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).
Відповідно до статті 3 Закону № 5076-VI правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Частиною 1 статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктом 6 частини 1 статті 19 Закону № 5076-VI визначено, що видами адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Згідно п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України - Конституції України і законів України,, та правил адвокатської етики; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Щодо заяви представника позивача про відвід судді Дембіцькому П.Д., суд, вважає за необхідне зазначити, що підстави для відводу суді визначені статтею статтею 36 КАС України.
Частиною 1 статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 3 та 4 статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Із системного аналізу вказаних норм видно, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Окрім того, передбачено, що в разі заявлення відводу судді (колегії суддів), такий має бути належним чином вмотивований.
Судом встановлено, що підставою для відводу судді Дембіцькому П.Д., на думку позивача є те, що отримання справи № 600/833/20 суддею Дембіцьким П.Д., так і винесення ухвали в ній здійснено у сумнівний спосіб, що має ознаки втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Окрім цього, позивач вбачає упередженість судді Дембіцького П.Д., в тому, що в ухвалі від 20.11.2020 року, якою позовну заяву залишено без руху суддя, як недолік позовної заяви зазначив, що судом зобов`язано ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" надати суду: - правовстановлюючі, реєстраційні документи ТОВ "Соковий завод "Сокирянський", статут; копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, посадових обов`язків керівника ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" ОСОБА_1 , а також посилається на те, належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів, не зважаючи на те, що позовна заява подана з використанням підсистеми «Електронний суд».
Зі змісту ст.ст. 36, 39 КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Суд звертає увагу на те, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, або об`єктивності.
Згідно частини 1 статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до п. п. 15.2 п. 15 Прикінцевих положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, визначено Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (далі - Положення).
Згідно розділу ІІ Положення автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема: розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів.
Відповідно до п. 2.3.1. Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно п. 2.3.43 Положення судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Таким чином справа № 600/833/20, що надійшла із суду апеляційної інстанції передана судді Дембіцьким П.Д. у відповідності до Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно п. 2.3.3 Положення не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли, зокрема: за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів.
Вказаний пункт Положення вказує на обмеження щодо розподілення судових справ між суддями, однак він не містить застереження щодо здійснення правосуддя суддею за три робочих дні до початку відпустки.
Згідно табелю обліку використаного часу Чернівецького окружного адміністративного суду за листопад 2020 року видно, що 20 листопада 2020 року суддя Дембіцький П.Д. відпрацював повний робочий день.
Окрім цього, позивач вбачає упередженість судді Дембіцького П.Д., в тому, що в ухвалі від 20.11.2020 року, якою позовну заяву залишено без руху суддя, як недолік позовної заяви зазначив, що судом зобов`язано ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" надати суду: - правовстановлюючі, реєстраційні документи ТОВ "Соковий завод "Сокирянський", статут; копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, посадових обов`язків керівника ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" ОСОБА_1 , а також посилається на те, що належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів, не зважаючи на те, що позовна заява подана з використанням підсистеми «Електронний суд».
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 3 статті 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У частині 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позовну заяву подано від імені ТОВ "Соковий завод "Сокирянський", проте доказів, як визначено ст. ст. 72-76, 77, 160, 161 КАС України, які підтверджують вказані обставини, заявником суду не надано, тобто не надано правовстановлюючі, реєстраційні документи ТОВ "Соковий завод "Сокирянський", статут; копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, посадових обов`язків керівника ТОВ "Соковий завод "Сокирянський" ОСОБА_1 .
Крім цього, пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАСУ).
Відповідно до п. п. 1, 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів, про що суд зазначив в ухвалі від 20.11.2020 року.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного суду від 08 травня 2019 року справа № 160/7887/18 провадження № К/9901/8838/19.
Крім того, суд вважає безпідставним доводи позивача, як на підставу порушення порядку роботи автоматизованої системи документообігу суду, а також упередженим щодо накладення підпису на ухвалу без руху о 21:05:46 20.11.2020 року після завершення робочого дня, оскільки організація роботи процесуальної діяльності суддів належить до питань внутрішньої діяльності суду та відповідного процесуального Закону.
А тому, з урахуванням зазначених обставин, суд зазначає, що робота судді у неробочий час може здійснюватися суддею, що не є порушенням Закону та узгоджується з Рішенням Ради суддів України.
Відповідно до положень частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Наведені представником позивача в заяві про відвід судді Дембіцькому П.Д. обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді, як такі, що викликають сумнів у його неупередженості та не об`єктивності, оскільки за правилами частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, відтак суд доходить висновку про необґрунтованість, безпідставність заявленого відводу.
Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України, для відводу судді представником позивача, не зазначено.
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Дембіцького П.Д. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід не вбачається, а представником позивача суду, не надано.
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
За таких обставин, суд вважає заяву представника позивача про відвід судді Дембіцького П.Д., необґрунтованою.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне передати справу до відділу забезпечення документообігу та ведення архіву Чернівецького окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 36, 40, 41, 72-77, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву про відвід судді Дембіцькому П.Д. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод "Сокирянський" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву і додані матеріали про відвід судді для реєстрації в автоматизованій системі документообігу, для визначення судді по розгляду заяви про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя П.Д. Дембіцький
Судове рішення № 93242502, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/833/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: