Рішення № 93242485, 27.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року справа № 580/4999/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицький С.О., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якій просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53532502) на примусове виконання постанови №47606888 від 28.05.2015 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору на суму 53988,02 грн;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53530858) на примусове виконання постанови №47605977 від 28.05.2015 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору на суму 63146,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. З матеріалів виконавчого провадження №53532502 та №53530858 вбачається, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчими листами, тому позивач вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього виконавчого збору.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем подано до суду відзив та матеріали виконавчих проваджень №53532502 та №53530858. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки з позивача стягується виконавчий збір, у зв`язку з невиконанням у добровільному порядку постанов державного виконавця від 20.05.2020 у ВП №47606888 та у ВП №47605977, який передбачений Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХIV від 21.04.1999 (у редакцію, що діяла на момент винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 20.05.2015). Крім того, зазначає, що при певних підставах повернення виконавчого документа (за заявою стягувача) виконавчих збір також підлягає обов`язковому стягненню у відсотковому відношенні від повернутої суми.

Наказом голови Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 № 63 посилено особливий режим суду під час карантину, у зв`язку з тим, що у декількох працівників діагностовано захворювання на СOVID-19.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на виконанні в Уманському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, правонаступником якого є Уманський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), перебували на виконанні:

- виконавчий лист № 705/1807/13-ц, виданий Уманським міськрайонним судом 13.05.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в суму 631 462,12 грн (ВП №47605977);

- виконавчий лист № 705/1807/13-ц, виданий Уманським міськрайонним судом 13.05.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" процентів в сумі 466 547,69 грн, пені в сумі 73 332,55 грн, а всього 539 880,24 грн (ВП №47606888).

За заявами представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 18.05.2015, державним виконавцем винесено постанови від 20.05.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №47605977 та ВП №47606888 і надано боржнику семиденний строк на добровільне виконання вказаних постанов.

У зв`язку з невиконанням постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2020, державним виконавцем винесено 28.05.2020 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у ВП №47606888 у сумі 53 988,02 грн та у ВП №47605977 у сумі 63 462,12 грн.

02.03.2017 на адресу відповідача надійшли заяви від представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" про повернення виконавчих документів стягувачу.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем 03.03.2017 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №47606888 та у ВП №47605977.

06.03.2017 відповідачем, на підставі постанови № 47605977 від 28.05.2020, виданої Уманським РВ ДВС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53530858 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 63 146,21 грн.

06.03.2017 відповідачем, на підставі постанови № 47606888 від 28.05.2020, виданої Уманським РВ ДВС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53532502 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 53 988,02 грн.

Вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2020 діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (далі - Закон № 606-ХIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 606-ХIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 ст. 25 Закону № 606-ХIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 606-ХIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач у добровільному порядку не виконав рішення Уманського міськрайонного суду у справі № 705/1807/13 в частині сплати на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу у сумі 631 462,12 грн, процентів у сумі 466 547,69 грн та пені у сумі 73 332,55 грн.

Отже, відповідачем правомірно винесено, на підставі ст. 28 Закону № 606-ХIV, постанови від 28.05.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору.

02.06.2016 набирає чинності Закон України "Про виконавче провадження" від № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), преабмулою якого передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону№ 1404-VIII визначено виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону№ 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ст.10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону № 1404-VIIІ.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається, якщо, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

З матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача 02.03.2017 надійшли заяви від представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" про повернення виконавчих документів стягувачу у ВП №47606888 та у ВП №47605977.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону№ 1404-VIIІ відповідачем винесено постанови від 03.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу та від`єднано в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 28.05.2015 на суму 53 988,02 та відповідно на суму 63 156,21 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIIІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

06.03.2017 відповідачем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53530858 та ВП № 53532502 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 63 146,21 грн та виконавчого збору в сумі 53 988,02 грн.

Враховуючи викладене, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18.

З матеріалів наданих виконавчих проваджень встановлено, що відповідачем вживалися заходи з примусового виконання рішення Уманського міськрайонного суду, однак вказані дії не призвели до стягнення суми боргу з позивача на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідачем не названо та до матеріалів справи не надано доказів про фактично стягнуту суму боргу. У постановах про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.03.2017 ВП № 47606888 та ВП № 47605977 також не зазначено інформацію про суму боргу, що було фактично стягнуто.

Таким чином суд висновує, що на момент винесення оскаржуваних постанов (06.03.2017) у відповідача не було підстав для стягнень виконавчого збору, відповідно до ст. 27 Закону № 1404-VIIІ, в тому розмірі, що вказаний у постановах про відкриття виконавчого провадження, оскільки обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа та вжиття державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення.

З урахуванням наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1 681 грн 60 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 681 грн 60 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (20300, Черкаська обл., м. Умань, пров. Тихий, 3 а, ідентифікаційний код 36171764) про скасування постанов - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53532502) на примусове виконання постанови №47606888 від 28.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 53 988,02 грн.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53530858) на примусове виконання постанови №47605977 від 28.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 63 146,21 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя С.О. Кульчицький