Ухвала суду № 93241047, 30.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17998/20

Провадження №: 1-кп/755/1603/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2020 р. року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Ляшинській А.Ю.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2019 року за №12019100040008565 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, студента, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Жердова Броварського району Київської області, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Мовчанюка О.С.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисників Барзилович І.А., Забари Б.І., Йосипова А.А.,

Голуб С.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

за участю осіб, які виявили бажання

бути поручителем обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури №4, надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість підозри обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину (кримінального правопорушення).

Прокурором у клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 13.10.2019 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 13.10.2019 року; висновком експертного дослідження № 021-2316-2019 від 15.10.2019-27.11.2019 року; висновком експерта № 022-169-2316-2019 від 24.10.2019-27.11.2019 року; висновком експерта № 022-29-2316-2019-2020 від 16.04.2020-27.05.2020 року; протоколом огляду місця події від 13.10.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 19.12.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 13.10.2019 року, 25.10.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.10.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_3 від 15.10.2019 року, 25.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 13.12.2019 року, 28.09.2020 року; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 від 13.12.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_16 від 13.12.2019 року, протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 від 13.12.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_17 від 18.12.2019 року, 28.09.2020 року; протоколом допит свідка ОСОБА_18 від 02.03.2020 року; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 від 03.03.2020 року; протоколом перегляду відеозапису від 12.12.2019 року; довідкою УОТЗ ГУНП у м. Києві щодо аналізу технічної інформації, вилученої у операторів стільникового зв`язку від 27.12.2019 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Також прокурором у клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_19 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: а саме: рапортом від 13.10.2019 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 13.10.2019 року; висновком експертного дослідження № 021-2316-2019 від 15.10.2019-27.11.2019 року; висновком експерта № 022-169-2316-2019 від 24.10.2019-27.11.2019 року; висновком експерта № 022-29-2316-2019-2020 від 16.04.2020-27.05.2020 року; протоколом огляду місця події від 13.10.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 19.12.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 13.10.2019 року, 25.10.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.10.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_3 від 15.10.2019 року, 25.10.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 13.12.2019 року, 28.09.2020 року; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 від 13.12.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_16 від 13.12.2019 року, протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 від 13.12.2019 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_17 від 18.12.2019 року, 28.09.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_17 від 28.09.2020 року; протоколом допит свідка ОСОБА_18 від 02.03.2020 року; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 від 03.03.2020 року; протоколом перегляду відеозапису від 12.12.2019 року; довідкою УОТЗ ГУНП у м. Києві щодо аналізу технічної інформації, вилученої у операторів стільникового зв`язку від 27.12.2019 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Також вказав про наявність ризиків, визначених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує їм, кожному окремо, у разі визнання винними.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Барзилович І.А., Забара Б.І. та Йосипов А.А. просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора у зв`язку із необґрунтованістю підозри, оголошеної обвинуваченому ОСОБА_1 . Також просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на даний час є чинною. Зазначили, що прокурором не надано доказів впливу на свідків чи переховування обвинуваченого від суду та прокурора. Також вказали на наявність хронічного захворювання у обвинуваченого ОСОБА_20 , а саме бронхіальної астми та просили не застосовувати відносно обвинуваченого жодного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисників.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Голуб С.А. просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. або передати на поруку особам, що виявили таке бажання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що це звернення вмотивовано наявністю у справі передумов визначених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України в їх системному зв`язку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожному окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду для розгляду по суті та на даний час перебуває на стадії підготовчого судового розгляду.

На цей час обвинувачені, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Києва, не одружений, студент V курсу стаціонарної форми навчання, не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винними у вчинені кримінального правопорушення, а також на конкретні обставини кримінального провадження, а саме вчинення злочину із застосуванням насильства від якого настала смерть потерпілого, його особу, що може вказувати на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та ухилення від суду, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, уродженець с. Жердова Броварського району Київської області, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Так суд враховує, що ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винними у вчинені кримінального правопорушення, а також на конкретні обставини кримінального провадження, а саме вчинення злочину із застосуванням насильства від якого настала смерть потерпілого, його особу, що може вказувати на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та ухилення від суду, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Також, суд враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожному окремо, застави, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) вчиненому із застосуванням насильства від якого настала смерть потерпілого.

Згідно довідок, наданих стороною захисту, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з 2008 року з діагнозом: Бронхіальна астма, персистуючий легкий перебіг, частково контрольований АН-ост. Сенсиптаізація до побутових, епідермальних алергенів, харчова алергія.

Проте, «Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено заклади охорони здоров`я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

А тому суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявних у обвинуваченого ОСОБА_1 захворювань.

З цих же підстав, суд вважає необґрунтованими доводи захисника Голуб С.А. щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою у зв`язку з наявністю захворювань: дисфункції слухового узла та ВСД тубертатного періоду.

Також до суду звернулись із письмовими заявами про бажання взяти на особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У своїх письмових заявах та зобов`язаннях вони поручаються за виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покладених на них обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити їх до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу.

В судовому засіданні ОСОБА_6 заяву та зобов`язання підтримала вказавши, що є матір`ю ОСОБА_1

ОСОБА_5 заяву та зобов`язання підтримав вказавши, що є вітчимом ОСОБА_1 з яким проживають разом та має на нього авторитет.

ОСОБА_8 заяву та зобов`язання підтримала, зазначила, що ОСОБА_1 є її рідним братом та вони проживають разом.

ОСОБА_4 заяву та зобов`язання підтримала вказавши, що є цивільною дружиною та проживає разом з сім`єю ОСОБА_1 .

ОСОБА_7 заяву та зобов`язання підтримала вказавши, що працює з матір`ю ОСОБА_1 та є її подругою і другом сім`ї.

ОСОБА_9 заяву та зобов`язання підтримала вказавши, що є матір`ю ОСОБА_2

ОСОБА_10 заяву та зобов`язання підтримав, пояснив, що є він товариш ОСОБА_2 та на даний час проживає разом із матір`ю обвинуваченого.

Захисники та обвинувачені заяви підтримали та просили їх задовольнити у випадку обрання судом запобіжного заходу

Прокурор заперечував проти задоволення заяв та передання обвинувачених на особисту поруку, посилаючись на те, що особиста порука не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого з огляду на ризики, які існують.

Дослідивши письмові зобов`язання, детально роз`яснивши присутнім особам, які виявили бажання взяти обвинувачених на поруки, вимоги ст.180 КПК України та з`ясувавши її стосунки з обвинуваченими, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручителі дійсно можуть впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у ході судового розгляду пояснення, надані особами, які виявили бажання бути поручителем обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вказані особи не заслуговують на особливу довіру суду, оскільки не є авторитетом у обвинувачених.

Крім того, суд вважає , що їх взаємовідносини з обвинуваченими не гарантує реальний вплив на поведінку обвинувачених, оскільки обвинувачені і раніше до вчинення злочину проживали та спілкувались з даними особами, проте їх авторитет не забезпечив виконання обвинуваченими умов мирного співіснування в суспільстві, а тому передача обвинувачених на поруки не забезпечить обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і не виключає наявних ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, а також підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим злочину, суд не знаходить підстав для задоволення заяв ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про взяття обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на поруки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 180, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Барзилович І.А., Забари Б.І. та Йосипова А.А. про відмову в застосуванні будь-якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Голуб С.А. про застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - залишити без задоволення.

В задоволенні заяв ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки - відмовити.

В задоволенні заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про взяття обвинуваченого ОСОБА_2 на поруки - відмовити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 28.01.2021 року включно, без визначення розміру застави.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 28.01.2021 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 03.12.2020 року о 17 год. 00 хв.

Суддя