Постанова № 93239655, 01.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17010/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Крижова В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Управління безпеки міста Львівської міської ради

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення LV2003100207 від 16 березня 2020 року

В засіданні приймали участь:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: Протопович А. Р.;

відповідач: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови LV2003100207 від 16 березня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зокрема зазначає, що копію постанови по справі про адміністративне правопорушення отримав 15 жовтня 2020 року після ознайомленнями з матеріалами виконавчого провадження ВП № 62795072 у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби. 16 березня 2020 року він та транспортний засіб Toyota Yaris, н.з. НОМЕР_1 знаходились у м. Рівне, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того вказує, що документи на вказаний транспортний засіб були втрачені та тривалий час через оголошення він намагався їх повернути, однак безрезультатно. Вважає, що його персональні дані були неправомірно використані іншими особами, зокрема міг бути виготовлений дублікат номерів на такий самий автомобіль. При цьому зазначає, що є інвалідом та користується правом на безоплатне паркування на спеціалізовано обладнаних чи відведених майданчиках для паркування. Відтак, з оскаржуваною постановою не погоджується та вважає її безпідставною

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду та поновлено пропущений строк, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення LV2003100207 від 16 березня 2020 року, постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16 листопада 2020 року.

04 листопада 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву згідно якого представник відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як особу, за якою зареєстровано транспортний засіб Toyota Yaris, н.з. НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення у м. Львів на площі Данила Галицького, 12 о 11 год 22 хв. та на якому було здійснено паркування в зоні дії знаку 5.38 з табличкою 7.14 «Платні послуги» на відведеному майданчику для платного паркування та не здійснено відповідної оплати (схема розташування знаку 5.38 з табличкою 7.14 - додаток 6). Як наслідок ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до п. 3 Додатку 1 ухвали Львівської міської ради № 120 від 27.01.2011 «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова», встановлено плату за паркування одного транспортного засобу за годину. Зазначає, що фотофіксація адміністративного правопорушення із зазначенням місця, часу та дати його вчинення, доступна на офіційному сайті управління безпеки міста Львівської міської ради (режим доступу:http//inspector.lviv.ua), ідентифікатором доступу до інформації є номер постанови. Також вказує, що фотоматеріали, які долучено до відзиву підтверджують факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

16 листопада 2020 року розгляд справи у судовому засіданні було відкладено судом на 01 грудня 2020 року.

При цьому, допитаний у судовому засіданні 16 листопада 2020 року свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що 16 березня 2020 року він та позивач перебували біля м.Рівне на дачному масиві Нова Українка. Також зазначив, що позивач приїхав на атомобілі Toyota.

19 листопада 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої останній вважає, що відповідати має саме та особа, яка вчинила правопорушення та не можна притягнути особу за діяння, якого вона не вчиняла. Вказує, що на фотографіях долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву відображений інший автомобіль, який не належить позивачу.

Позивач та його представник у судовому засіданні 01 грудня 2020 року позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем не доведено факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Також пердставник позивача зазначив, що на фотоматеріалах, які долучено відповідачем до відзиву відображений інший автомобіль, можливо двійник.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності LV2003100207 від 16 березня 2020 року, складеної інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 400,00 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що 16 березня 2020 року у м. Львові на площі Данила Галицького, 12 о 11 год 22 хв. транспортним засобом марки Toyota Yaris, н.з. НОМЕР_1 було порушено вимоги п.8.4г, п.5.39 та 7.14 розділу 33 ПДР, а саме: не оплачено вартість послуг з користування майданчиком для платного користування, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП України.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до відповідальності у відповідності до положень ст.14-2 КУпАП як власника транспортного засобу за не сплату послуг з користування майданчиком для платного паркування, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності позивача, що відповідає правилам розгляду справи щодо правопорушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), визначеному ст. 279-1 КУпАП.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів про те, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача транспортного засобу Toyota Yaris, н.з. НОМЕР_1 . У такому випадку на підставі положень ст. 14-2 КУпАП, відповідальність несе ОСОБА_1 , оскільки за ним зареєстрований транспортний засіб.

За змістом ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою, вважає, що ним не вчинено порушення передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП України

Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Пунктом 33.5.38 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 визначено знак, що позначає місце для стоянки. Застосовується знак для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою "Р" та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою "Р" та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.

Частина 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 8.1 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам.

Інспектором з паркування, як посадовою особою Управління безпеки міста Львівської міської ради, було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову.

Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1342 від 03.12.2009 користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування та розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським організаціям осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю.

Порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України (ч.11 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Згідно з п. 2 Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 № 585 (далі по тексту Порядок № 585), право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається, зокрема, водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність (п.4 Порядку № 585).

Як встановлено пунктом 5 Порядку № 585, безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак Водій з інвалідністю.

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідачем долучено до відзиву фотоматеріали з яких видно, що транспортним засобом Toyota Yaris, н.з. НОМЕР_1 було здійснено стоянку на платній стоянці, однак оплату не здійснено.

При цьому, як вбачається із вказаних фотоматеріалів в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу відсутній розпізнавальний знак Водій з інвалідністю.

Вказана фотофіксація адміністративного правопорушення здійснена з використанням відеореєстратора моделі DMT1, про що зроблена відмітка у постанові про адміністративне правопорушення серії LV2003100207 від 16 березня 2020 року, а тому суд вважає долучені фотокартки належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 152-1 КУпАП.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1ст. 77 КАС України).

Твердження представника позивача про наявність автомобіля-двійника є непереконливим та не підтвердженим жодним доказом. Здійснені позивачем фотознімки його власного автомобіля у відповіді на відзив не є належними та допустими доказами, оскільки відсутні будь-які офіційні звернення позивача про наявність автомобіля-двійника до органів поліції.

Крім того, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_3 , оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Щодо письмової заяви ОСОБА_2 , яка була подана представником позивача 01 грудня 2020 року суд зазначає, що вона не є належним доказом у справі, оскільки показання свідка надаються безпосередньо у судовому засіданні.

Отже, доказів неправомірної поведінки працівників Управління безпеки міста Львівської міської ради не надано, приймаючи оскаржувану постанову відповідач реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Підстави позову, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, не спростовано останнім.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а тому доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними. Відтак суд вважає, що постанова серії LV2003100207 від 16 березня 2020 року є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Крім того, інші доводи позивача викладені у позовній заяві та відповіді на відзив не спростовують висновків суду про необгрунтованість позовних вимог та відмову у позові.

Згідно ч. 4 ст. 288 КУпАП позивач був звільнений від сплати судового збору, тому відсутні правові підстави для розподілу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення LV2003100207 від 16 березня 2020 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради (вул. Зелена, 9, м. Львів, 79008, ІК 38007573).

Повне судове рішення складене та підписане 02 грудня 2020 року.

Суддя Левчук О. В.