Рішення № 93238171, 02.12.2020, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 750/7085/20

2/728/513/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання – Кулик Л.І.

позивача – ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у цивільній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнова Людмила Михайлівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (далі – Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнова Л.М.(далі – Третя особа) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , мотивуючи позовні вимоги тим, що будучи спадкоємцем п`ятої черги за законом, він не має можливості належним чином оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що ним пропущений строк, який встановлений законом для прийняття спадщини.

Разом з тим, вказаний строк пропущений Позивачем з поважних причин: необізнаністю про наявність нерозподіленої спадщини та про своє право претендувати на неї, необхідність доводити родинні зв`язки в судовому порядку та набрання рішенням суду законної сили з урахуванням карантинних обмежень.

Вищевказані обставини змусили Позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому він просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у межах строку, встановленого ст.1270 ЦК України.

23.09.2020 було відкрито провадження у даній справі і призначено підготовче засідання на 16.10.2020.

16.10.2020 підготовче провадження у даній справі було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав. Окрім того Позивач пояснив, що після смерті ОСОБА_2 є спадкоємець за заповітом – ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, що була охоплена заповітом і не претендує на інше майно померлої, а тому потреби у залученні вказаної особи до участі у справі ні в якості співвідповідача, ні в якості третьої особи він не вбачає.

Представник Відповідача та Третя особа у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі; при цьому представник Відповідача не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , відзиву на позов у встановлені судом строки не подав; Третя особа пояснень щодо позову до суду не направила.

Заслухавши пояснення Позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов у межах заявлених вимог, Суд приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернігів померла ОСОБА_2 (а.с.11).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 03.02.2010 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Амбарновою Л.М., згідно з яким належну їй квартиру під номером АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_4 (а.с.12).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2016, спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_2 майна є дружина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_3 (а.с.14).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнової Л.М. від 13.09.2019 №390/01-16 та копії спадкової справи №34/2015, відкритої після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася лише ОСОБА_3 , інші спадкоємці за заповітом чи за законом із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися (а.с.13, 67-86).

Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №257658 від 17.08.2007 та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.08.2020, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 4.62 га, розташованої на території Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.21,22, 24, 26).

Згідно з рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.02.2020, був частково задоволений позов ОСОБА_1 до Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, третя особа – Приватний нотаріус Амбарнова Л.М. про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємцем п`ятої черги і встановлений факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15-17, 20).

Також, вищевказаним судовим рішенням було встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.16).

Відповідно до повідомлення Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 06.09.2019 №2125/01-16 та копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.06.2017, Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 та отримав свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 (а.с.18,19).

Згідно з листом приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнової Л.М. від 12.08.2020 №290/01-16, Позивача було повідомлено про те, що він пропустив встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Нормами ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.

Отже, Судом встановлено, що Позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка є двоюрідною сестрою матері Позивача, однак у визначений законом строк не прийняв спадщину.

Положеннями ст.1272 ЦК визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень закону вбачається, що позов у відповідності до статті 1272 ЦК України, може бути поданий до суду спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори або ж у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 у справі №2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 30.04.2020 у справі № 352/382/18, від 25.03.2020 у справі № 140/871/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 200/9984/16-ц, від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, Судом встановлено, що Позивач не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , оскільки до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті вказаної особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто у встановлений законом строк, із заявою про прийняття спадщини, звернулася ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем за заповітом і якій було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Таким чином, спадкоємець, який прийняв спадщину, у даному випадку ОСОБА_3 , є належним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Натомість, подаючи даний позов до суду, Позивачем в якості відповідача було визначено лише Митченківську сільську раду Бахмацького району Чернігівської області і відповідних клопотань про залучення ОСОБА_3 як співвідповідача чи про заміну неналежного відповідача Позивач у порядку та строки, визначені ст.51 ЦПК України Суду не заявляв.

За встановлених у судовому засіданні обставин, для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, Позивач, який пропустив встановлений законом строк, повинен був отримати згоду іншого спадкоємця ОСОБА_3 на подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, і у разі відсутності такої згоди з боку іншого спадкоємця, мав би право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, відповідачем по даній справі повинен бути зазначений спадкоємець, який прийняв спадщину і не надав своєї згоди іншим спадкоємцям, у даному випадку Позивачу по справі, на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тоді, як у позові ОСОБА_1 відповідачем зазначений лише орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень п.3, п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, Суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, роз`яснював наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте інших клопотань, ніж ті, які були вирішені Судом, учасники справи Суду не заявляли.

Посилання Позивача у позові та у судовому засіданні на те, що ОСОБА_3 не є близькою родичкою спадкодавиці і не претендує на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 саме по собі не свідчить про наявність підстав про незалучення ОСОБА_3 , як спадкоємця, який прийняв спадщину до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки будь-яких висновків нотаріуса щодо того, що за письмової згоди вищевказаної особи не може бути прийнята заява Позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , Суду не надано.

Таким чином, оскільки вказаний позов поданий до суду без залучення до справи в якості співвідповідача спадкоємця, який прийняв спадщину, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 18, 81-83, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Суд,-

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнова Людмила Михайлівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити повністю.

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач – Митченківська сільська рада Бахмацького району Чернігівської області, 16530, с.Митченки Бахмацького району Чернігівської області, вул.Клубна,10, код ЄДРПОУ – 04414566.

Третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Амбарнова Людмила Михайлівна, 14013, м.Чернігів, проспект Перемоги,119/15.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода