Рішення № 93236045, 02.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9515/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень №UА500110/2020/000013/2, №UА 500110/2020/000014/2 від 08.09.2020 р., №UА500110/2020/000015/2, №UА500110/2020/000016/2 від 10.09.2020 р., №UА500110/2020/000017/2, №UА500110/2020/000018/2 від 15.09.2020 р., №UА500110/2020/000019/2 від 18.09.2020 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500110/2020/00066, № UА500110/2020/00067 від 08.09.2020 р., №UА500110/2020/00069, №UА500110/2020/00071 від 10.09.2020 р., №UА500110/2020/00072, №UА500110/2020/00073 від 15.09.2020 р., № UА500110/2020/00076 від 18.09.2020 р., вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

24 вересня 2020 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило суд:

(1) визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів за №UA500110/2020/000013/2, №UA500110/2020/000014/2 від 08 вересня 2020 року, за №UA500110/2020/000015/2, №UA500110/2020/000016/2 від 10 вересня 2020 року, №UA500110/2020/000017/2, №UA500110/2020/000018/2 від 15 вересня 2020 року та за №UA500110/2020/000019/2 від 18 вересня 2020 року;

(2) визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби України №UA500110/2020/00066, №UA500110/2020/00067 від 08 вересня 2020 року, №UA500110/2020/00069, №UA500110/2020/00071 від 10 вересня 2020 року, №UA500110/2020/00072, №UA500110/2020/00073 від 15 вересня 2020 року та за №UA500110/2020/00076 від 18 вересня 2020 року.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Поданий позов обґрунтований тим, що 18.02.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» (Україна) (покупець) уклало з компанією TRADELING GROUP SPOLCA z о.о. (Польща) (постачальник) Контракт купівлі - продажу №1-IN (надалі - контракт) товару - кава натуральна, розчинна сублімована, на підставі якого постачальник зобов`язується на умовах контракту поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити поставлений товар відповідно до умов даної угоди (п 2.1 Контракту).

Як вказано у позовній заяві, у вересні 2020 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями, позивач надіслав до Одеської митниці Держмитслужби України (далі - відповідач) наступні документи: пакувальні лист (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); коносаменти; автотранспортні накладні (Road consignment note); сертифікат про походження товару (Certificate of origin.); декларацію про походження товару (Declaration of origin.) № FDE-0879/19 від 18.02.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1-IN від 18.02.2020 року; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованими організмами б/н від 16.01.2020 року; інші некласифіковані документи, а саме: постанова суду від 18.08.2020р., рішення суду від 01.07.20р., сертифікати якості та результати зважування.

Позивач зазначає, що рішеннями від 08 вересня 2020 року за №UA500110/2020/00066, №UA500110/2020/00067, від 10 вересня 2020 року за №UA500110/2020/00069, №UA500110/2020/00071, від 15 вересня 2020,року за №UA500110/2020/00072, №UA500110/2020/00073, від 18 вересня 2020 року за №UA500110/2020/00076 відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500110/2020/000013/2, №UА500110/2020/000014/2 від 08 вересня 2020р., за №UA500110/2020/000015/2, №UA500110/2020/000016/2 від 10 вересня 2020р., за №UA500110/2020/000017/2, №UA500110/2020/000018/2 від 15 вересня 2020р. та за №UA500110/2020/000019/2 від 18 вересня 2020 року,

На думку позивач, документи, які подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Так, позивач стверджує, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операції з ідентичними товарами, тому неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, у зв`язку з чим, за результатами проведених консультацій між органами доходів і зборів та декларантом, обрано другорядний метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: при коригуванні за основу взято митну вартість 7,23 доларів США за кг (ніж заявленою декларантом 3,71 дол. США/кг) подібних товарів.

На переконання позивача, посилання відповідача на той факт, що декларантом подані документи, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей та те, що декларантом не надано жодного документа згідно п.5.1 Контракту, є необґрунтованим з оглядом на наступне.

Так, як вказує позивач, відповідно до п. 5.1 Контракту зазначено, що якщо інше не вказано в Інвойсах, Покупець сплачує 100% від загальної суми Інвойсу на кожну партію шляхом банківського перерахунку SWIFT, відповідно до інструкції та за реквізитами, вказаними у договорі, а будь - які строки щодо сплати за поставлений товар у Контракті не вказано та є лише домовленістю між суб`єктами господарювання.

У позові зазначено, що під час подання документів для митного оформлення, позивачем не сплачено вартість поставлених товарів продавцю, на умовах контракту, що стало підставою ненадання платіжних документів у підтвердження, що ґрунтується на засадах Митного кодексу України.

Крім цього, позивач звертає увагу, що п. 5.2 Контракту зазначено, що ціна, яка вказана в Інвойсі є остаточною ціною Товару та повністю включає в себе всі податки, митні та інші обов`язкові платежі.

На переконання позивача, відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення, не зазначено, яким чином митний орган прийшов до висновку про те, що подані документи містять ознаки підробки, якими документами це підтверджується, а є лише голослівними твердженнями, що не гуртуються на будь-яких доказах.

Позивач зазначає, що будь -яких інших підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів відповідач не зазначив.

(б) Позиція Відповідача

04.11.2020 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому, з посиланням на фактичні обставини справи, відповідач зазначив, що декларантом ТОВ «ПОСТ ЮА» (далі - декларант) до митного оформлення за митними деклараціями (далі - МД) від 04.09.2020 року UA500110/2020/010661, від 07.09.2020 року UA500110/2020/010804, від 10.09.2020 UA500110/2020/011029, від 10.09.2020 року UA500110/2020/011039, від 15.09.2020 року UA500110/2020/011322, від 15.09.2020 року UA500110/2020/011305, від 18.09.2020 року UA500110/2020/011500 заявлено товар «Кава натуральна, розчинна, сублімована, в упаковці поліетиленові мішки по 25 кг, торгівельна марка: IGUACU та CACIQUE, країна виробництва- BR, Бразилія, виробник - CIA IGUACU DE CAFE SOLUVEL, код 2101110010 за УКТЗЕД, що надійшов на адресу ТОВ «ПОСТ ЮА» (далі - імпортер).

За твердженням відповідача, митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 3,71 дол. США/кг.

Як вказано у відзиві, для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом у відповідності до статті 53 Митного кодексу України (далі - кодекс) подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.02.2020 №1-IN, інвойс від 29.07.2020 №3636, інвойс від 24.07.2020 №3652, інвойс від 29.07.2020 №016064, інвойс від 29.07.2020 №016065, інвойс від 21.07.2020 №015998, інвойс від 12.08.2020 №016135, інвойс від 29.07.2020 №312/20, ДМВ, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.07.2020 №б/н.

Відповідач зазначає, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів за вищевказаними митними деклараціями, АСУР були згенеровані наступні обов`язкові форми контролю: контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

У відзиві також зазначається, що митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відсутня інформація щодо включення/не включення таких складових митної вартості ціни товарів щодо вартості тари та пакування; не надано документів щодо підтвердження відомостей про страхування товарів як складової митної вартості; в інвойсах зазначено, що поставка здійснюється на умовах CPT Чорноморськ, а у наданих коносаментах визначено порт Одеса, що викликає сумніви у числовому значенні витрат на перевезення до порту ввезення на митну територію України; у наданих прайс-листах не містились умови поставки товарів, а також ціна, зазначена у наданих прайс-листах товару, відрізняється від ціни, зазначеної в інвойсах, зокрема, у прайс-листі визначена вартість товару на рівні 3,265 дол. США/кг, в той час як в інвойсі ціна визначена на рівні 3,71 дол. США/кг; у зовнішньоекономічному контракті не зазначено будь-яких інструкцій та умов оплати товару (передплата/після сплата), що викликає сумнів у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів.

Відповідач зазначив, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання по поданим митним деклараціям протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Проте, як вказує відповідач, декларантом листами від 08.09.2020, 10.09.2020, 18.09.2020, 15.09.2020 №б/н повідомлено митницю, що додаткові витребувані документи надати неможливо.

Таким чином, на переконання відповідача, виявлені розбіжності не були усунені.

У відзиві вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування, проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить 7,23 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг), у зв`язку з чим митну вартість товару за поданими позивачем деклараціями скориговано до рівня 7,23 дол. США/кг.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначив, що Одеською митницею Держмитслужби винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2020/000013/2 від 08.09.2019 року; № UA 500110/2020/000014/2 від 08.09.2019 року; №UA 500110/2020/000015/2 від 10.09.2019 року; № UA 500110/2020/000016/2 від 10.09.2019 року; №UA 500110/2020/000017/2 від 15.09.2020 року; №UA500110/2020/000018/2 від 15.09.2019 року; № UA 500110/2020/000019/2 від 18.09.2019 року.

На переконання відповідача, Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

ІІІ. Процедура та рух справи

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №420/9515/20 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.10.2020 року.

Протокольною ухвалою від 15.10.2020 року суд продовжив розгляд справи в порядку підготовчого провадження до 90 днів та відклав підготовче засідання на 04.11.2020 року.

15.10.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за відсутністю представника позивача.

У підготовче засідання, призначене на 04.11.2020 року, сторони та їх представники не з`явились. Зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, враховуючи встановлення Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у м. Одесі з 09.10.2020 року та наказ Голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С про встановлення додаткових обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби, протокольними ухвалами від 04.11.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі №420/9515/20 та продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Суд встановив, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна», з 10.02.2015 р. зареєстрований в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Основний вид економічної діяльності позивача є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «ПОСТ ЮА» та компанією «TRADELING GROUP SPOLCA z о.о.» (Польща) 18.02.2020 року укладено договір поставки №1-IN (далі- Договір поставки), відповідно до предмету якого продавець зобов`язаний доставити, а покупець отримати та оплатити товар – кава розчинна сублімована “Касике” згідно умов договору (т.1 а.с.13-17).

Відповідно до п.5.1, 5.2 договору поставки, якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойсу на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі. Постачальник сплачує усі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника.

На виконання укладеного договору поставки, компанія «TRADELING GROUP SPOLCA z о.о.» (Польща) виставила позивачу інвойси (рахунки-фактури) на поставку товару, а саме: інвойс (рахунок-фактура) від 21.07.2020 року №015998 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 17400,00 кг на загальну суму 64554,00 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.36-37); інвойс (рахунок-фактура) від 24.07.2020 року №3652 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 14500,00 кг на загальну суму 53795,00 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.98); інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.2020 року №016064 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 17400,00 кг на загальну суму 64554,00 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.20-21); інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.2020 року №3636 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 15500,00 кг на загальну суму 53795,00 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.51-52); інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.2020 року №312/20 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 16350,00 кг на загальну суму 60658,50 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.65); інвойс (рахунок-фактура) від 29.07.2020 року №016065 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 18075,00 кг на загальну суму 67058,25 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.65); інвойс (рахунок-фактура) від 12.08.2020 року №016135 на поставку розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) у первинні упаковці по 25 кг нетто вартістю 3,710 дол. США/кг, у кількості 17400,00 кг на загальну суму 64554,00 доларів США, країна походження Бразилія, на умовах поставки CPT Чорноморськ (т.1 а.с.108-109).

Відповідно до матеріалів справи, позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби такі вантажні митні декларації: UA500110/2020/011322 від 15.09.2020 року (т.1 а.с.184-185); UA500110/2020/010661 від 04.09.2020 року (т.1 а.с.205-206); UA500110/2020/011039 від 10.09.2020 року (т.1 а.с.22-223); UA500110/2020/010804 від 07.09.2020 року (т.1 а.с.239-240); UA500110/2020/011305 від 15.09.2020 року (т.2 а.с.8-9); UA500110/2020/011029 від 10.09.2020 року (т.2 а.с.26-27); UA500110/2020/011500 від 18.09.2020 року (т.2 а.с.44).

У поданих митних деклараціях позивач визначив вартість імпортованого товару - розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010) - із розрахунку 3,71 дол. США/кг, у відповідності до наданих інвойсів (рахунків-фактур).

Суд з`ясував, що до вказаних митних декларацій, позивач надав супровідні документи на вантаж, які підтверджують визначення митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.02.2020 №1-IN, інвойс від 29.07.2020 №3636, інвойс від 24.07.2020 №3652, інвойс від 29.07.2020 №016064, інвойс від 29.07.2020 №016065, інвойс від 21.07.2020 №015998, інвойс від 12.08.2020 №016135, інвойс від 29.07.2020 №312/20, коносаменти, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.07.2020 №б/н, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

За результатом опрацювання поданих позивачем зазначених вище митних декларації, Одеська митниця Держмитслужби скоригувала визначену митну вартість імпортованого позивачем товару з 3,71 дол. США/кг до 7,23 дол. США/кг, про що прийняла такі рішення:

- UA500110/2020/000013/2 від 08.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/010804 від 07.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA100130/2020/707247 від 13.08.2020 року (т.1 а.с.247-248);

- UA500110/2020/000014/2 від 08.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/010661 від 04.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA100130/2020/707247 від 13.08.2020 року (т.1 а.с.203-204);

- UA500110/2020/000015/2 від 10.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/011029 від 10.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA500500/2020/501420 від 12.08.2020 року (т.1 а.с.221-222);

- UA500110/2020/000016/2 від 10.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/011039 від 10.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA500500/2020/501420 від 12.08.2020 року (т.1 а.с.221-222);

- UA500110/2020/000017/2 від 15.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/011305 від 15.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA500070/2020/226927 від 21.07.2020 року (т.2 а.с.6-7);

- UA500110/2020/000018/2 від 15.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/011322 від 15.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA500070/2020/226927 від 21.07.2020 року (т.1 а.с.182-183);

- UA500110/2020/000019/2 від 18.09.2020 року про коригування митної вартості товарів за декларацією UA500110/2020/011500 від 18.09.2020 року, яким скориговано митну вартість кави натуральної розчинної сублімованої за резервним методом до рівня 7,23 дол. США/кг, яку визначено на підставі митної декларації UA500500/2020/502823 від 21.08.2020 року, UA500070/2020/226927 від 21.07.2020 року (т.1 а.с.182-183).

У зазначених рішеннях про коригування митної вартості зазначені ідентичні підстави для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Так, у рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначається, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсах, пакувальних листах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо вартості тари та упаковки імпортованого товару; відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення страхування товару на умовах доставки СРТ Чорноморськ; відсутні відомості про умови здійснення оплати за товар (передплата/після сплата) та позивачем не надано доказів здійснення оплати за товар; наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів та ціна товару зазначена у розмірі 3,265 дол. США/кг, а згідно з інвойсами – 3,71 дол. США/кг; згідно з наданими коносаментами портом відвантаження є м. Одеса, а згідно з інвойсом – м. Чорноморськ, тобто наявна невідповідність пункту призначення товару.

У зв`язку із наведеними у рішеннях неточностей щодо визначної позивачем митної вартості товару, відповідачем витребувано у позивача додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару за вищевказаними деклараціями. Так, у рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості відповідачем витребувано позивача такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; калькуляцію транспортних витрат за межами території України з урахуванням вартості фрахту.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що у зв`язку з тим, що декларант позивача надіслав лист про неможливість надання інших документів, позивач не спростував наявні розбіжності у документах.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів вказано, що декларанту роз`яснено права, викладені у ч.3 ст.52 МКУ та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Одеською митницею Держмитслужби також прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA500110/2020/00066 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000013/2 від 08.09.2020 року (т.1 а.с.32); UA500110/2020/00067 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000014/2 від 08.09.2020 року (т.1 а.с.45); UA500110/2020/00069 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000015/2 від 10.09.2020 року (т.1 а.с.59); UA500110/2020/00071 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000016/2 від 10.09.2020 року (т.1 а.с.74); UA500110/2020/00072 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000017/2 від 15.09.2020 року (т.1 а.с.87), UA500110/2020/00073 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000018/2 від 15.09.2020 року (т.1 а.с.100), UA500110/2020/00076 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000019/2 від 18.09.2020 року (т.1 а.с.111).

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі ст. 49 МК України, митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019р. у справі №815/6780/15, від 06.09.2019р. у справі №803/1212/14 та ін.

Суд встановив, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, зазначеного у митних деклараціях UA500110/2020/011322 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/010661 від 04.09.2020 року, UA500110/2020/011039 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/010804 від 07.09.2020 року, UA500110/2020/011305 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/011029 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/011500 від 18.09.2020 року, а саме: розчинної кави натуральної сублімованої (код 2101110010), країна походження Бразилія.

При цьому, правова позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, містили розбіжності, а також що у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Так, з матеріалів справи слідує, що сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару виникли у зв`язку з тим, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсах, пакувальних листах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо вартості тари та упаковки імпортованого товару; відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення страхування товару на умовах доставки СРТ Чорноморськ; відсутні відомості про умови здійснення оплати за товар (передплата/після сплата) та позивачем не надано доказів здійснення оплати за товар; наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів та ціна товару зазначена у розмірі 3,265 дол. США/кг, а згідно з інвойсами – 3,71 дол. США/кг; згідно з наданими коносаментами портом відвантаження є м. Одеса, а згідно з інвойсом – м. Чорноморськ, тобто наявна невідповідність пункту призначення товару.

При цьому, суд встановив та не заперечується відповідачем у відзиві, що декларантом позивача до митного органу надавались документи, що підтверджують визначену митну вартість товару, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.02.2020 №1-IN, інвойс від 29.07.2020 №3636, інвойс від 24.07.2020 №3652, інвойс від 29.07.2020 №016064, інвойс від 29.07.2020 №016065, інвойс від 21.07.2020 №015998, інвойс від 12.08.2020 №016135, інвойс від 29.07.2020 №312/20, коносаменти, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.07.2020 №б/н.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність такої складової вартості імпортованого позивачем товару як тара та упаковка, адже згідно з умовами п.5.2. Договору від 18.02.2020 №1-IN ціна, зазначена в інвойсі, є остаточною ціною товару, тобто включає в себе вартість тари та упаковки. Суд також звертає увагу, що в інвойсах, які позивач надав для митного оформлення відповідачу, ціна визначена за товар в первинній упаковці.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача щодо відсутності відомостей про страхування товару, який поставлявся на умовах СРТ (Інкотермс 2010), оскільки умови поставки «CPT» за «ІНКОТЕРМС 2020» не встановлюють обов`язковість страхування товару. Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування.

Суд зазначає, що згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс", термін CPT «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Відтак, при поставці товарів на умовах CPT, обов`язок оплатити транспортування товару покладається на продавця, а не на покупця і сторони за договором вправі включити вартість такої доставки до загальної вартості товару.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що згідно з наданими коносаментами портом відвантаження є м. Одеса, а згідно з інвойсом – м. Чорноморськ, тобто наявна невідповідність пункту призначення товару, що призводить до неможливості встановлення вартості транспортування та, як наслідок, правильності визначення вартості товару.

Суд повторює, що вартість товару визначена в інвойсах, яка, у відповідності п.5.2. Договору від 18.02.2020 №1-IN, є остаточною. Таким чином, визначення пункту доставки товару до порту Одеса чи до порту Чорноморськ не вплине на погоджену вартість товару.

Окрім іншого, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи №809/1884/16, відповідно до якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів щодо іншої вартості товару при його поставці до порту Одеса, замість порту Чорноморськ, а, відтак, доводи відповідача про те, що невідповідність порту призначення у наданих позивачем документах впливає на визначення митної вартості імпортованого товару, є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів та ціна товару зазначена у розмірі 3,265 дол. США/кг, а згідно з інвойсами – 3,71 дол. США/кг, суд зазначає наступне.

В прайс-листі від 07.07.2020 року б/н вартість товару розчинна кава сублімована в первинному пакуванні по 25 кг нетто вказана в розмірі 3,265 дол. США/кг, яка є меншою, ніж в зазначена у наданих позивачем інвойсах, але в цілому відповідає вартості даного товару вказаній в інвойсах.

Отже, товар, замовлений позивачем згідно інвойсу та вказаної в них вартості, не суперечить вартості та типу товару вказаному в комерційній пропозиції та прайс -листі.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Разом з тим, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.

Щодо відсутності відомостей про умови здійснення оплати за товар (передплата/після сплата) та надання доказів здійснення оплати за товар, суд вважає за необхідне застосувати у даній справі висновок Верховного Суду, який міститься у постанові від 17.04.2018 року у справі №815/329/17, відповідно до якого сама по собі відсутність оплати не впливає на митну вартість з огляду на те, що фактична оплата, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати), що передбачена відповідним контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

За таких підстав, суд відхиляє доводи відповідача про те, що невизначеність умов здійснення оплати за товар впливає на визначення його митної вартості.

Щодо витребування у позивача копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 54 МК України, органи доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Само по собі надання позивачем експортної митної декларації не позбавляє права митного органу звернутись із відповідним запитом до країни експортера для уточнення відповідних даних, в тому числі цінових позицій.

Проте, відповідач не надав до суду доказів його звернення до митних органів країни відправлення товару із відповідним запитом щодо надання даних за експортною декларацією.

Суд також враховує те, що вимога надання копії експортної вантажної митної декларації не відповідає міжнародним митним стандартам, сучасній митній практиці і може бути розглянута як торговельний бар`єр.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що подані позивачем документи містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, інвойсами, пакувальними листами, сертифікатами якості та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Суд також враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року у справі №420/2792/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 року, встановлені аналогічні обставини визначення митної вартості ціни товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 18.02.2020 року №1-IN (т.1 а.с.114-125).

Відповідно до ч.8 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, суд зауважує, що вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду позивач подавав до митного оформлення товару разом із вантажними митними деклараціями.

Окрім іншого, у відзиві зазначено, що під час митного контролю товарів спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю, які передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року у справі №805/2713/16-а зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі 826/17973/14, відповідно до якого однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд робить висновок, що контролюючому органу позивач надав повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач не довів, що документи подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведено.

Щодо застосування резервного методу коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідач визначив митну вартість ввезених товарів позивачем за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України). При цьому, в оскаржуваних рішеннях жодним чином не обґрунтовано неможливість застосування кожного попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За приписами ч.1, 2, 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд встановив, що джерелом для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугували декларації UA100130/2020/707247 від 13.08.2020 року, UA500500/2020/501420 від 12.08.2020 року, UA500070/2020/226927 від 21.07.2020 року та UA500500/2020/502823 від 21.08.2020 року.

Проте, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Відповідно до положень статті VII GATT оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості” імпортованого товару. Під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість” може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості”, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Окрім того, оцінюючи зміст рішення про коригування митної вартості товарів, суд також враховує таке: відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації в повному обсязі не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає, що рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000013/2 від 08.09.2020 року, UA500110/2020/000014/2 від 08.09.2020 року, UA500110/2020/000015/2 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/000016/2 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/000017/2 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/000018/2 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/000019/2 від 18.09.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що оскаржувані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500110/2020/00066, UA500110/2020/00067, UA500110/2020/00069, UA500110/2020/00071, UA500110/2020/00072, UA500110/2020/00073, UA500110/2020/00076 прийняті відповідачем на підставі вищевказаних рішень Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішень Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500110/2020/00066, UA500110/2020/00067, UA500110/2020/00069, UA500110/2020/00071, UA500110/2020/00072, UA500110/2020/00073, UA500110/2020/00076 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, при зверненні до суду з даним позовом, сплатив судовий збір у розмірі 21020,00 грн. за позовні вимоги майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №142 від 23.09.2020 року (т.1 а.с.141) та 16816,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №141 від 23.09.2020 року (т.1 а.с.140).

Разом з цим, 15.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі.

Так, суд встановив, що позивачем заявлено 7 (сім) вимог немайнового характеру щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням зазначеного, загальна сума судового збору за 7 (сім) вимог немайнового характеру становить 14714,00 грн. (2102,00 грн. х 7 вимог немайнового характеру)

Натомість, позивачем сплачено судовий збір за 7 (сім) вимог немайнового характеру у розмірі 16816,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про повернення суми судового збору, сплаченого у більшому розмірі, згідно з платіжним дорученням №141 від 23.09.2020 року, у розмірі 2102,00 грн.

Оскільки суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби підлягають витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 35734,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 134, 139, 141, 245, 255, 293, 295 КАС України, суд -,

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів UA500110/2020/000013/2 від 08.09.2020 року, UA500110/2020/000014/2 від 08.09.2020 року, UA500110/2020/000015/2 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/000016/2 від 10.09.2020 року, UA500110/2020/000017/2 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/000018/2 від 15.09.2020 року, UA500110/2020/000019/2 від 18.09.2020 року

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби України №UA500110/2020/00066, №UA500110/2020/00067, №UA500110/2020/00069, №UA500110/2020/00071, №UA500110/2020/00072, №UA500110/2020/00073 та за №UA500110/2020/00076.

4.Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» (ЄДРПОУ 39632135) судовий збір у розмірі 35734 (тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири) гривень 00 копійок.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» (ЄДРПОУ 39632135) судовий збір, сплачений у більшому розмірі згідно з платіжним дорученням №141 від 23.09.2020 року, у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п. 15.5 ч.І розділу VII “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА», адреса:87534, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 39632135.

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 43333459.

Суддя Бойко О.Я.

.