Рішення № 93235963, 02.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 вересня 2020 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом в частині попередження про неповну службову невідповідність ОСОБА_1 та зазначає, що зазначення в оскаржуваному наказі норм діючого законодавства, які на думку відповідача були порушені позивачем, жодним чином не кореспондується з висновком службового розслідування, у якому відсутні посилання на фактичні дані, що свідчать про протиправні дії позивача, а також про наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням позивача та його наслідками. Тобто, на думку позивача у висновку взагалі не зазначено, в чому полягає порушення позивачем норм та статей законодавства України.

Позивач зауважує, що висновок службового розслідування містить лише опис протиправних дій підполковника поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

При цьому, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що 10.08.2020 року позивач надав пояснення, у якому вказав, що його безпосереднім керівником являється майор поліції ОСОБА_4 , підполковник поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 працюють у даному відділі з 2019 року. По факту вимагання та отримання неправомірної вигоди вищевказаними поліцейськими йому нічого не відомо. Більш того, про дану подію він дізнався перебуваючи на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність №3796, згідно якої позивач був звільнений від служби на період з 14.07.2020 року по 20.07.2020 року.

Як зазначає позивач, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що підполковник поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звітували про виконання оперативних заходів по кримінальному провадженню №12020160000000512 майору поліції ОСОБА_4 .

Таким чином, на переконання позивача, враховуючи те, що майор ОСОБА_4 є безпосереднім керівником позивача, то майор ОСОБА_4 не звітував/повідомляв позивачу про виконання вказаних оперативних заходів та жодним чином вплинути на поведінку ОСОБА_4 позивач не міг. На думку позивача вказане свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновку відповідача щодо скоєння позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, як вказує позивач, зі змісту висновку службового розслідування не встановлено обставин того, що конкретні дії або бездіяльність ОСОБА_1 призвели до будь-яких шкідливих наслідків або наявності причинного зв`язку між такими діями позивача та їх наслідками.

Також, позивач наголошує, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_1 заохочувався 5 разів та вперше притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП від 21.08.2020 року №2009.

Отже, на думку позивача, зважаючи на не підтвердження висновком службового розслідування скоєння позивачем дисциплінарного проступку, наказ від 21.08.2020 року №2009 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність до заступника начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись при цьому, на те, що підполковник поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, та вимоги п.п.1.3, 1.4 розділу І, п.п.2.3, 2.17 розділу II функціональних обов`язків, що виразилось у незабезпеченні належної організації діяльності підлеглих, невжитті заходів щодо жорсткого контролю за їх діями, неналежній організації 19.05.2020 року службової діяльності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та підполковника поліції ОСОБА_2 , що надало змогу вчиняти протиправні дії, та призвело до надзвичайної події, неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника.

Так, відповідач зазначає, що прямим керівником ОСОБА_2 і ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 а ОСОБА_4 безпосереднім.

На думку відповідача, той факт, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 жодним чином не звітували ОСОБА_1 додатково доводить про самоусунення ним від виконання своїх прямих обов`язків передбачених п.п.13 ч.3 ст.1 та п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п.п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, та п.п.1.3, 1.4 розділу І, п.п.2.3, 2.17 розділу II функціональних обов`язків, заступника начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції Колісниченка Сергія Сергійовича попереджено про неповну службову відповідність.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 жовтня 2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року витребувано з Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) належним чином засвідчені копії:

- особової справи заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- матеріалів службового розслідування за фактами проведення слідчих дій працівниками УСБУ в Одеській області, ГУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, в адміністративній будівлі УБЗПТЛ ГУНП в рамках кримінального провадження, зареєстрованого 25.02.2020 року у ЄРДР №42020160000000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі витребувані судом документи у строк до 05 жовтня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

В судовому засіданні 07 жовтня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами (вхід. №40759/20) та відповідь на відзив (вхід. №ЕП/16363/20).

04 листопада 2020 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника; закриття підготовчого провадження по справі та призначення справи до розгляду по суті (вхід. №ЕП/19980/20).

Листом від 06 листопада 2020 року Одеський окружний адміністративний суд повідомив начальника ГУ НП в Одеській області генерала поліції ІІІ рангу Беха О.В. про наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення «EasyCon» враховуючи карантинні обмеження.

09 листопада 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи до закінчення обмежувальних заходів, або у разі наявності у суду технічної можливості, провести судове засідання в режимі відеоконференції (вхід. №ЕП/20320/20).

В судове засідання призначене на 09 листопада 2020 року сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. В день судового засідання представник відповідача на зв`язок із судом в режимі відеоконферерції не вийшов та телефонограмою повідомив про неможливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за відсутністю технічної можливості.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 листопада 2020 року о 10 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30, у режимі відеоконференції з використанням сторонами власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

В судовому засіданні 16 листопада 2020 року судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник позивача та представник відповідача стосовно продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

В судовому засіданні 16 листопада 2020 року, за відсутності заперечень з боку сторін, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом прийнято рішення – продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з квітня 2006 року, в поліції працює з листопада 2015 року, з 05 липня 2019 року перебуває на посаді заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області, має звання підполковник поліції.

Згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №3796 від 17 липня 2020 року, ОСОБА_1 звільнений зі служби в період з 14 липня 2020 року по 17 липня 2020 року та з 18 липня 2020 року по 20 липня 2020 року (а.с.60).

Доповідною запискою начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції Олександром Перчиком від 16 липня 2020 року, повідомлено т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області полковника поліції Сергія Шайхета про доцільність призначення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов`язків начальника УБЗПТЛ ГУНП полковника поліції ОСОБА_5 , підполковника поліції ОСОБА_2 , майора поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на час його проведення за фактом вимагання та отримання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 2 500 доларів США (а.с.101-102).

Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області полковником поліції Сергієм Шайхетом №1693 від 16 липня 2020 року «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії», наказано призначити службове розслідування за вказаним фактом у формі письмового провадження (а.с.100).

Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області полковником поліції Сергієм Шайхетом №925 о/с від 16 липня 2020 року «Про відсторонення від посади», наказано:

- відсторонити від виконання службових обов`язків (посади) начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_5 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади - приміщення УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: вул. Генерала Петрова, 47, м. Одеса;

- відсторонити від виконання службових обов`язків (посади) заступника начальника управління - начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади - приміщення УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: вул. Генерала Петрова, 47, м. Одеса;

- відсторонити від виконання службових обов`язків (посади) старшого оперуповноваженого в ОВС ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській обдаси підполковника поліції ОСОБА_2 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади - приміщення УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: вул. Генерала Петрова, 47, м. Одеса;

- відсторонити від виконання службових обов`язків (посади) оперуповноваженого ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади приміщення УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: вул. Генерала Петрова, 47, м. Одеса (а.с.103).

14 серпня 2020 року посадовими особами ГУНП в Одеській області та Одеського управління ДВБ НПУ складено Висновок службового розслідування за фактами проведення слідчих дій працівниками УСБУ в Одеській області, ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, в адміністративній будівлі УБЗПТЛ ГУНП в рамках кримінального провадження, зареєстрованого 25.02.2020 року у ЄРДР №42020160000000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.125-150).

У Висновку зазначено:

- за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18, п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 3, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пп.1, 2, 3, 5, 6, 7 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, ч.1 ст.6, ч.ч.1, 2 ст.251, ч.1 ст.254 КУпАП, п.п.1, 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, п.6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року №100, Присяги поліцейського та вимоги п.п.1.3, 1.4 розділу І функціональних обов`язків від 02.10.2019 року №15/1860 дск, пп.1 п.2 розділу II Положення про УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП від 06.09.2018 року №3076, оперуповноваженого ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції;

- за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1. 2, 3 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, та п.п.1, 2, 3, 5, 6, 7 п.1 розділу Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, ч.1 ст.6 ч.ч.1, 2 ст.251, ч.1 ст.254 КУпАП, п.п.1, 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року №100, Присягу поліцейського та вимоги п.п.1.3, 1.4 розділу І функціональних обов`язків від 02.10.2019 року №15/2437 дск, п.п.1, п.2 розділу ІІ Положення про УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП від 06.09.2018 року №3076, старшого оперуповноваженого в ОВС ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції;

- за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII та п.п.1.3, 1.4 розділу І, п.п.2.3, 2.17 розділу II функціональних обов`язків заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_4 попереджено про неповну службову відповідність;

- за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, та пп.1, 2 п.2 розділу I п.п.2.3, 2.17 розділу ІІ функціональних обов`язків, заступника начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність;

- за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, п.п.1, 2 п.2 розділу IV Положення про УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП ввід 06.09.2018 року №3076, та п.1.3 розділу І, п.2.1. розділу ІІ функціональних обов`язків, начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_5 попереджено про неповну службову відповідність.

Наказом начальника генерала поліції третього рангу О.В. Бех №1111 о/с від 18 серпня 2020 року «Про допуск до виконання службових обов`язків за займаними посадами», наказано допустити до виконання службових обов`язків за займаними посадами начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_5 та заступника начальника управління начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 (а.с.111).

Наказом начальника генерала поліції третього рангу ОСОБА_6 №2009 від 21 серпня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області», наказано, зокрема, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, та пп.1, 2 п.2 розділу I п.п.2.3, 2.17 розділу ІІ функціональних обов`язків, заступника начальника ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції Колісниченка Сергія Сергійовича попередити про неповну службову відповідність (а.с.151-161).

Позивач, не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №2009 від 21 серпня 2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначення - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як було встановлено судом у провадженні Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження №42020160000000207 від 25.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В ході досудового розслідування установлено, що старший оперуповноважений в ОВС Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_2 , маючи спеціальне звання «підполковник поліції», будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч.3 ст.18 КК України, примітки 1 до ст.364 КК України службовою особою правоохоронного органу, у порушення вимог статей 19, 68 Конституції України, ст.ст.1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», діючи за попередньою змовою з оперуповноваженим в ОВС Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_3 , у період з 19.05.2020 року по 15.07.2020 року вимагав та одержав від ОСОБА (інформація про особу не підлягає розголошенню) грошові кошти загальною сумою 65 225 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень за непритягнення її до адміністративної відповідальності за ст.181-1 КУпАП (заняття проституцією).

З метою перевірки вищевказаних відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 16.07.2020 року №1693 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та наказом ГУНП в Одеській області від 16.07.2020 року №925 о/с полковника поліції ОСОБА_5 , підполковника поліції ОСОБА_4 , підполковника поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків.

За результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.07.2020 року №1693, складено висновок службового розслідування за фактами проведення слідчих дій працівниками УСБУ в Одеській області, ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, в адміністративній будівлі УБЗПТЛ ГУНП в рамках кримінального провадження, зареєстрованого 25.02.2020 року в ЄРДР за №42020160000000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який затверджено начальником ГУНП в Одеській області 14.08.2020 року.

За результатами дослідження висновку службового розслідування судом встановлено, що фактично у вказаному висновку йдеться про кримінальне правопорушення за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником начальника управління – начальником ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майором поліції – ОСОБА_4 , старшим оперуповноваженим в ОВС ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковником поліції – ОСОБА_2 та оперуповноваженим ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції – ОСОБА_3 .

При цьому, на сторінці 22 висновку зазначено, що підполковник поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 13 ч.3 ст.1, п.п.1, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, та вимоги п.п.1.3, 1.4 розділу І, п.п.2.3, 2.17 розділу II функціональних обов`язків, що виразилось у незабезпеченні належної організації діяльності підлеглих, невжитті заходів щодо жорсткого контролю за їх діями, неналежній організації 19.05.2020 року службової діяльності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та підполковника поліції ОСОБА_2 , що надало змогу вчиняти протиправні дії, та призвело до надзвичайної події, неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що 10.08.2020 року позивач надав пояснення, у якому вказав, що його безпосереднім керівником являється майор поліції ОСОБА_4 , підполковник поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 працюють у даному відділі з 2019 року. По факту вимагання та отримання неправомірної вигоди вищевказаними поліцейськими йому нічого не відомо. Більш того, про дану подію він дізнався перебуваючи на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність №3796, згідно якої позивач був звільнений від служби на період з 14.07.2020 року по 20.07.2020 року.

При цьому, згідно висновку опитаний заступник начальника управління - начальник ВБЗТЛ УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_4 у наданих поясненнях вказав, що «в рамках кримінального провадження №12020160000000512 від 15.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, надав дозвіл на проведення оперативних заходів, за його резолюцією виконавцями було визначено капітана поліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 » (абз.2 стор.19 висновку службового розслідування).

Зі змісту висновку службового розслідування також вбачається, що підполковник поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звітували про виконання оперативних заходів по кримінальному провадженню №12020160000000512 майору поліції ОСОБА_4 .

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що майор ОСОБА_4 , як безпосередній керівник ОСОБА_1 , не звітував (не повідомляв) позивачу про виконання вказаних оперативних заходів, тому жодним чином вплинути на поведінку ОСОБА_4 позивач не міг.

Крім того, в ході службового розслідування був опитаний оперуповноважений УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_8 , який пояснив, що 19.05.2020 року на ранковій нараді майор поліції ОСОБА_4 надав йому доручення про проведення оперативних заходів та повідомив, що даною інформацією він буде займатись спільно із оперуповноваженим ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_7 склав довідку про проведені оперативні заходи та віддав майору поліції ОСОБА_4 . В подальшому 19.05.2020 року на вечірній нараді у майора поліції ОСОБА_4 , на якій були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , останні звітували про хід виконання доручення, та ОСОБА_4 надав доручення щодо проведення подальших заходів.

Враховуючи, що матеріалами службового розслідування підтверджується, що оперуповноважені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 звітували про хід виконання доручення та отримували прямі вказівки про порядок його виконання тільки у свого прямого керівника ОСОБА_4 , то аналіз стану дотримання підлеглими службової дисципліни визначався виключно прямим керівником ОСОБА_4 , який проводив наради без участі ОСОБА_1 та самостійно визначав напрямки діяльності підлеглих.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що за даних обставинах ОСОБА_1 жодним чином не міг вилинути на прийняття того чи іншою рішення свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 , що виключає наявність вини в діях позивача щодо неможливості організації служби підлеглих.

Крім того, суд зазначає, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не було враховано те, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_1 заохочувався 5 разів та вперше був притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП в Одеській області №2009 від 21.08.2020 року.

Вказане, на думку суду, свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновку відповідача щодо скоєння позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, аналізуючи висновок службового розслідування судом не встановлено обставин того, що конкретні дії або бездіяльність позивача призвела до будь-яких шкідливих наслідків або наявності причинного зв`язку між такими діями позивача та їх наслідками.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуваний наказ №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, яким врегульовано спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення; нерозсудливо; непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Зазначене дає підстави для висновку суду про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог з викладених судом вище підстав.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваного наказу. Його доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами, встановленими судом, та нормами права, застосованими при вирішенні цього спору.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати у загальній сумі 840 грн. 80 коп., що сплачені згідно квитанції №ПН1198 від 03 вересня 2020 року, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2009 від 21.08.2020 року в частині попередження про неповну службову відповідність заступника начальника відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740).

Суддя С.О. Cтефанов

.