Рішення № 93235925, 02.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11590/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (вул..Дунайська,188, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803) до Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул..28 Червня,125, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803) про визнання дій протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №60923244 від 30.01.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому позивач просить:

визнати протиправним дії Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт”;

визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт майна боржника по ВП № 60923244 від 30.01.2020 року;

судові витрати в сумі 4204,00 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що перевіряючи Державні реєстри обтяжень рухомого та нерухомого майна позивач лише 22 жовтня 2020 року дізнався про наявність постанови від 31.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60923244 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно позивача, яка була прийнята начальником Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Позивач вважає протиправними дії відповідача по прийняттю постанови від 31.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60923244, наслідком яких стало прийняття протиправної постанови, що підлягає скасуванню, оскільки майно позивача на момент винесення оскаржуваної постанови входило до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а відповідачем вчинено дії, наслідком яких може бути протиправне відчуження об`єкта права державної власності, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову відповідача.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

До суду 20.11.2020 року (вхід. №ЕП/21872/20) від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на виконанні у Ренійському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), перебуває зведене виконавче провадження № 61563351 про стягнення з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» код ЄДРПОУ 01125809 заборгованості на користь різних стячувачів на загальну суму 7837028,57 грн., більшість виконавчих проваджень про стягнення заробітної плати на користь різних стягувачів. Згідно ч. 1, ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно ч.3 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто державним виконавцем майно боржника примусово не реалізовується, на підставі Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". 31.01.2020 року, постанова про арешт майна боржника № 60923244, винесена згідно ч. 1, ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення..

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

На примусовому виконанні у Ренійському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 60923244 про стягнення з ДП „Ренійський морський торговельний порт” на користь ГУ ДПС в Одеській області заборгованості по ЄСВ у: сумі 2199579,34 грн. та 31 січня 2020 року начальником Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнята постанова у виконавчому провадженні № 60923244 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу.

Не погоджуючись із постановою від 31 січня 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на 19 січня 2019 року, далі - Закон 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Приписами ст. 56 Закону №1404 визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Тож, в силу вищезазначених положень, постанова про арешт майна (коштів) боржника може бути винесена державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження або не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувана постанова винесена начальником Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.01.2020 року, вже після відкриття виконавчого провадження. Проте, доказів наявності у державного виконавця передбачених законом підстав для прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження ВП № 60923244, зокрема, виявлення майна боржника напередодні (інформація з реєстру, листи, описи майна тощо), державним виконавцем не надано.

Слід також зазначити, що положеннями ст. 56 Закону №1404 передбачено накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, лише після проведення його опису.

Натомість, доказів проведення державним виконавцем опису рухомого майна адміністративним Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» що не підлягає державній реєстрації, перед винесенням оскаржуваної постанови до матеріалів справи також не надано.

Крім того, начальником Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою про накладення арешту від 30.01.2020 року ВП № 60923244 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу, а не у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, чим грубо порушено норми чинного законодавства.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи встановлені обставини та надані документи, суд зауважує, що відповідачем не доведено наявності у державного виконавця передбачених законом підстав для винесення постанови від 30.01.2020р. про арешт коштів (майна) Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт». Відтак, дії Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт” є протиправними. Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова начальника Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт майна боржника по ВП № 60923244 від 30.01.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, сплачений Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» судовий збір в сумі 4204,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (вул..Дунайська,188, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803) до Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул..28 Червня,125, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803) про визнання дій протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №60923244 від 30.01.2020 року – задовольнити.

Визнати протиправним дії Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт”.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт майна боржника по ВП № 60923244 від 30.01.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ренійського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул..28 Червня,125, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803, код ЄДРПОУ 34322111) на користь Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (вул..Дунайська,188, м.Рені, Ренійський район, Одеська область, 68803, код ЄДРПОУ 01125809) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4204 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.