Ухвала суду № 93235705, 02.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/11268/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львова) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львова), із вимогою - визнати протиправною та скасувати постанову від 20.11.2020 року, винесену заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львова) Козак Софією Василівною про стягнення виконавчого збору в рамках ВП №63237287 (за невиконання судового рішення у справі №380/3016/20) з Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) у сумі 20000,00 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до матеріалів позовної заяви - не надано, позовна заява таких застережень не містить.

Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

При цьому, необхідним є роз`яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, згідно з якою із божника - Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) стягнуто виконавчий збір у розмірі 20000,00 грн., а тому, з урахуванням наведеного, є вимогою майнового характеру.

Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви, що містить вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

При цьому, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до суду означеного позову.

Водночас, одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що у зв`язку з тривалою процедурою оплати судового збору військова частина в силу зазначених обставин не може своєчасно захистити свої права та інтереси.

Позивач також вказав, що кошторисом Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на 2020 рік передбачено видатки на сплату судового збору за подачу до суду позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг на рішення суду. Водночас, як наголосив позивач у клопотанні, станом на день звернення до суду з позовом Львівський прикордонний загін не може тимчасово сплатити судовий збір за відсутності асигнувань.

При вирішенні клопотання позивача суддя враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року, справа «Креуз проти Польщі», право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на звільнення від сплати судового збору.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в ухвалі від 03.01.2018 року у справі К/9901/3312/17.

З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Відсутність відповідних платіжних документів про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.

Отже, за подання до суду даного позову майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) про відстрочення сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву Військової частини 2144 (Львівського прикордонного загону) до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львова) про визнання протиправною та скасування постанови.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали – десять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.