
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
01 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3829/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача ОСОБА_2 (далі також - представник позивача), до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якій після уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні йому пенсії до його пільгового стажу підземної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996, коли працював на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до його пільгового стажу підземної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996, коли працював на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею, та здійснити перерахунок пенсії з 09.08.2020, тобто з дня її призначення, з урахуванням цього стажу, та виплатити різницю в пенсії, яка склалася з 09.08.2020.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 13.08.2020 позивач звертався із заявою до УПФУ в Попаснянському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З 09.08.2020 позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, але до його пільгового стажу було зараховано 13 років 09 місяців 14 днів, та не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» дочірне підприємство акціонерного товариства з видобутку та переробці вугілля «Гуковвугілля», підземним гірничим з ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею.
Тобто, не було зараховано до пільгового стажу роботи 1 рік 7 місяців 17 днів, також не були застосовані норми Закону У країни «Про підвищення престижності шахтарської праці», що вплинуло на розмір його пенсії.
15.09.2020 позивач звертався до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про перерахунок пенсії з часу призначення, з урахуванням всього його стажу роботи на підземних роботах та з урахуванням вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач отримав відповідь від 06.10.2020 та додатково від 08.10.2020, в якій зазначено, що йому при призначені пенсії не було зараховано до стажу підземної роботи період з 20.09.1994 по 06.05.1996, коли він працював підземним гірничим з ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею на шахті «Гуковська» дочірнє підприємство акціонерного товариства з видобутку та переробці вугілля «Гуковвугілля», оскільки записи у трудовій книжці ОСОБА_1 не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах за цей період та що для підтвердження спеціального трудового стажу роботи за цей період йому необхідно надати довідку, яка уточнює пільговий стаж роботи за цей період, та яка передбачена пунктом 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), але ОСОБА_1 такій довідки за цей період не надав.
Позивач вважає дії Відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996 та у перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправними.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 у ній відносно спірного періоду зазначено: 20.09.1994 позивач був прийнятий на шахту «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею (напис № 12); 06.05.1996 звільнений за власним бажанням ст. 31 КЗпП РФ (напис № 13).
Тобто вказано, що робота, яка виконувалася ОСОБА_3 у цей період, виконувалася ним повний робочий день під землею.
Представником позивача зазначено, що посади, які позивач займав, відносяться до гірничих робіт і є підземною роботою за вимогами законодавства.
На думку позивача, Порядок № 637, на якій посилається відповідач, не визнаючи до стажу підземної роботи ОСОБА_1 періоду його роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996, регулює питання щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Позивач вважає дії УПФУ в Попаснянському районі в частині не зарахування ОСОБА_1 до стажу підземної роботи періоду його роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996 також не відповідають і нормам Угод між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», та «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення», а також діючому на той час законодавству Російської Федерації, відповідно з яким й повинне здійснюється обчислення стажу за цей період.
Враховуючи, що відповідачем визнається стаж підземної роботи ОСОБА_1 з повним робочим днем під землею строком 13 років 09 місяця 14 днів, з урахуванням до цього стажу ще періоду його роботи 20.09.1994 по 06.05.1996, стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах з повним робочим днем на час призначення пенсії складає 15 років 09 місяців 17 днів (13 р. 09 м. 14 д. + 1 р .07 м. 17 д. = 15 р. 04 м. 18 д.), тобто більше 15 років.
Позивач вважає, що перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії повинен бути здійснений з 09.08.2020 (тобто з часу призначення пенсії), оскільки саме з моменту призначення пенсії відповідач протиправно не включив до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996, чим порушив право на отримання належної пенсії з урахуванням всього його підземного стажу роботи.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 55-57), в якому зазначив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.08.2020 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі також - Порядок 22-1). Розділом 11 Порядку 22-1 визначений перелік документів, що подаються до органів Пенсійного фонду України, зокрема, для призначення пенсії за віком, в тому числі документи, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
До заяви додав документи: паспорт НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 27.07.2012 року, трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».
Умови призначення пенсії визначені законодавством.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з Законом № 1058-ІVі за який сплачено страхові внески.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ « Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Порядком застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій , посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 , встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. (далі- Порядок № 637).
Згідно з п. 2 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Особливості підтвердження трудового стажу окремим категоріям працівників визначено пунктом 20 Порядку підтвердження стажу, згідно із яким для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у яких зазначаються: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом.
Уточнюючи довідки, що підтверджують характер роботи та умови праці видаються підприємствами або організаціями. Саме підприємство на підставі первинних документів визначає періоди роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та виключає періоди, коли працівник відволікався від виконання таких робіт.
Відповідальність за додержання вимог законодавства щодо документального підтвердження пільгового стажу та проведення атестації робочих місць несуть виключно підприємства та організації.
У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.
Позивач на час звернення за розрахунком управління має страховий стаж роботи 27 років 00 місяців 8 днів , в тому числі робота за списком №1 становить 13 років 09 місяців 14 днів.
До пільгового підземного стажу ОСОБА_1 управлінням зараховані періоди роботи згідно уточнюючих довідок (за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, страйків, курсів, тобто періодів, коли працівник відволікався від виконання робіт, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.)
20.08.2020 УПФУ в Попаснянському районі ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.08.2020 (рішення від 20.08.2020 № 122950001201).
Період роботи позивача на шахті «Гуковська» АТ «Гуковвугілля» з 20.09.1994 по 06.05.1996 управлінням не зараховано до пільгового підземного стажу, бо запис у його трудовій книжці не містить повної інформації про фактичну зайнятість на підземних роботах, а довідок, підтверджуючих пільговий характер виконуваних робіт протягом повного робочого часу, позивач не надав.
Згідно статті 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія яких поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві та солі магнієві (солі калієвомагнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочій день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі-шахтарі). Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового сажу додатково зараховується по одному року.
Саме на підставі вищеозначеного та через відсутність у ОСОБА_1 15 років пільгового підземного стажу, здійснити розрахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у управління не має підстав.
Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відносно не зарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу періоду його роботи на шахті «Гуковська» АТ «Гуковвугілля» з 20.09.1994 по 06.05.1996 зазначено таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Територіальні управління фонду, в тому числі і управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими актами законодавства України.
Особливості підтвердження трудового стажу окремим категоріям працівників визначено пунктом 20 Порядку підтвердження стажу, згідно із яким для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у яких зазначаються: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Уточнюючу довідку за період роботи на шахті «Гуковська» АТ «Гуковвугілля» з 20.09.1994 по 06.05.1996 позивач не надав, тому підстави для зарахування зазначеного періоду до його пільгового підземного стажу у управління відсутні, тобто дії управління цілком правомірні.
Щодо вимоги зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу періоду роботи з 20,09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» АТ «Гуковвугілля» та здійснити з 09.08.2020 року перерахунок пенсії і виплатити різницю зазначено, що з практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискрецїі та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. Уразі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058- IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. До його повноважень належить питання зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій, у тому числі і на пільгових умовах на підставі документів, встановлених законодавством.
Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи ,призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Умови для здійснення перерахунку та перелік осіб , що мають на нього право визначені у статті 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Наявний у ОСОБА_1 на дату звернення до управління за призначенням пенсії загальний та пільговий стаж не надає йому права для обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Із заявою про перерахунок, призначеної йому з 09.08.2020 пенсії, ОСОБА_1 до управління не звертався, рішення про відмову в здійсненні такого перерахунку відсутнє.
Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь позивача сплачений ним судовий збір просимо врахувати що, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, сторони просили розглянути справу за їх відсутності (арк. спр. 54, 80).
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою суду від 09.11.2020 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 01.12.2020 (арк. спр. 25-27).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
13.08.2020 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви додав документи: паспорт НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 27.07.2012 року, трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» (арк. спр. 14, 67-72).
20.08.2020 УПФУ в Попаснянському районі позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.08.2020, що підтверджується рішенням від 20.08.2020 № 122950001201 (арк. спр. 73).
Загальний стаж роботи позивача складає 27 років 00 місяців 8 днів, з врахування пільгового стажу за списком №1 складає 13 років 09 місяців 14 днів.
Період роботи позивача на шахті «Гуковська» АТ «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею з 20.09.1994 по 06.05.1996 до пільгового стажу позивачу не зарахований.
15.09.2020 представник позивача звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою від 14.09.2020 про перерахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 09.08.2020 (арк. спр. 15, 60).
У відповідях з від 06.10.2020 № 45-45/Г-01/8-1229/20 та від 08.10.2020 № 1229-0102-8/2865 УПФУ в Попаснянському районі зазначило, що позивачу при призначені пенсії не було зараховано до стажу підземної роботи період з 20.09.1994 по 06.05.1996, коли він працював підземним гірничим з ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею на шахті «Гуковська» дочірнє підприємство акціонерного товариства з видобутку та переробці вугілля «Гуковвугілля», оскільки записи у трудової книжки ОСОБА_1 не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах за цей період та що для підтвердження спеціального трудового стажу роботи за цей період йому, необхідно надати довідку, яка уточнює пільговий стаж роботи за цей період, та яка передбачена пунктом 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), але ОСОБА_1 такій довідки за цей період не надав (арк. спр. 16-19, 59, 60 зв.б.- 61).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 12.08.1991 ОСОБА_1 працював на підземних роботах (спірний період): 20.09.1994 позивач був прийнятий на шахту «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею (напис № 12); 06.05.1996 звільнений за власним бажанням ст. 31 КЗпП РФ (напис № 13) (арк. спр. 9-13, 68 зв.б. - 71).
30.10.2020 представником позивача до суду надані: копія архівної виписки від 17.09.2020 щодо періоду роботи ОСОБА_1 на шахті «Гуковська»; копія архівної довідки від 17.09.2020 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи на шахті «Гуковська»; копія архівної довідки від 17.09.2020 про перейменування шахти «Гуковська»; копія відповіді архіву від 17.09.2020 про неможливість надати ОСОБА_1 довідку, яка підтверджує особливі умови праці за час роботи на шахті «Гуковська»; копія особливої картки ОСОБА_1 за час роботи на шахті «Гуковська» (арк. спр. 40-44).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацами чотирнадцятим, дев`ятнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо періоду роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» (Російська Федерація) на посаді підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею, що складає 1 рік 07 місяців 17 днів, який не зарахований відповідачем до страхового та пільгового стажу, суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, обчислення стажу за період роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» (Російська Федерація) на посаді підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.
Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації", який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації" до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ "Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування" підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації").
Згідно з частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації" при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ "Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування" підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28 грудня 2013 року № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).
Отже, страховий стаж за період роботи позивача з 20.09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірний період, які свідчать про роботу з 20.09.1994 по 06.05.1996 на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею.
До суду представником позивача надані копії документів: архівної виписки від 17.09.2020 щодо періоду роботи ОСОБА_1 на шахті «Гуковська»; архівної довідки від 17.09.2020 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи на шахті «Гуковська»; архівної довідки від 17.09.2020 про перейменування шахти «Гуковська»; відповіддю архіву від 17.09.2020 про неможливість надати ОСОБА_1 довідку, яка підтверджує особливі умови праці за час роботи на шахті «Гуковська»; особливої картки ОСОБА_1 за час роботи на шахті «Гуковська», та не виключають і не спростовують зазначені дані.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Надавши 06.10.2020 та 08.10.2020 відповіді № 45-45/Г-01/8-1229/20, № 1229-0102-8/2865 (а не рішення про відмову у перерахунку пенсії), УПФУ в Попаснянському районі по суті відмовило позивачу у перерахунку за заявою від 14.09.2020.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
Заявлені вимоги про визнання протиправними дій УПФУ в Попаснянському районі не зарахування при призначені пенсії до його пільгового стажу підземної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду роботи з 20.09.1994 по 06.05.1996, коли працював на шахті «Гуковська» акціонерного товариства «Гуковвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею, зарахування цього періоду пільгового стажу та перерахунок пенсії з 09.08.2020, є передчасними, оскільки відповідач не робив висновків щодо наявності необхідного стажу з урахуванням зазначених документів.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права як прийняття рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву представника позивача від 14.09.2020 про перерахунок пенсії з урахуванням положень Порядку № 22-1 та Порядку № 637, надавши оцінку усім наданим позивачем документам, а також архівній виписці від 17.09.2020 щодо періоду роботи ОСОБА_1 на шахті «Гуковська»; архівній довідці від 17.09.2020 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи на шахті «Гуковська»; архівній довідці від 17.09.2020 про перейменування шахти «Гуковська»; відповіді архіву від 17.09.2020 про неможливість надати ОСОБА_1 довідку, яка підтверджує особливі умови праці за час роботи на шахті «Гуковська»; особливій картці ОСОБА_1 за час роботи на шахті «Гуковська», та прийняти рішення стосовно перерахунку пенсії.
Посилання відповідача на те що із заявою про перерахунок, призначеної з 09.08.2020 пенсії, ОСОБА_1 до управління не звертався, є незмістовними з таких підстав.
Жодною нормою закону не визначено, що особа повинна звернутися до пенсійного органу за перерахунком пенсії із заявою встановленого зразка. Натомість, заява позивача має безпосередній зміст стосовно перерахунку пенсії. Якщо відповідач вважав, що повинна була подана заява встановленого зразка, в силу приписів пункту 3.3. розділу ІІІ Порядку№ 22-1 саме відповідач повинен був надати необхідні роз`яснення позивачу стосовно форми заяви, чого виконано не було, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.
Позиція відповідача стосовно вимоги позивача стягнути за рахунок асигнувань УПФУ в Попаснянському районі сплаченого позивачем судового збору та відсутність, на його думку, правових підстав для такого стягнення з урахуванням положень частин першої та другої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є хибною з огляду на таке.
Судовий збір є видом судових витрат, питання розподілу якого врегульовано главою 8 Кодексу адміністративного судочинства України та нормами Закону України «Про судовий збір». Питання стягнення судового збору не є позовними вимогами, а в обов`язковому порядку вирішується судом при вирішенні справи по суті.
Як наслідок, посилання відповідача на положення статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при вирішенні питання про розподіл судового збору є безпідставним.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн (арк. спр. 5).
Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву представника позивача ОСОБА_2 про перерахунок пенсії від 14.09.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця
Судове рішення № 93235444, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/3829/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: