Ухвала суду № 93235425, 26.11.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

26 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2180/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області (далі – відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.99-105) просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06.05.2020року № 40/12 та № 40/13 зі змінами, внесеними Рішення №41/1 від 07 липня 2020року «Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року» про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- зобов`язати Тарасівську сільську раду Троїцького району Луганської області прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі сертифікату на праву на земельну частку (пай) серії ЛГ №0056603, зареєстрованого 18 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 221, має право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 вересня 2018 року, посвідченого виконуючим обов`язки державного нотаріуса Троїцької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 653, має право на земельну частку (пай) у розмірі 3,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056685, виданого Головою Троїцької райдержадміністрацїї 02 вересня 1999 року на ім`я померлої ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 02 вересня 1999 року за реєстровим № 625.

З метою реалізації права на земельні ділянки (паї), які підлягають виділенню в натурі, 16 березня 2020 року позивач звернулась до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області із заявою про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом. В заяві зазначила бажане місце розташування земельної ділянки (паю) та надала графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням відповідача № 40/12 від 06 травня 2020 року позивачу відмовлено у виділенні земельної ділянки та наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі включення її до загального списку осіб, згідно з рішенням сесії Тарасівської сільської ради №40/1 від 06.05.2020 року, які мають право на земельну ділянку та будуть приймати участь у жеребкуванні (розпайовці).

При цьому, рішенням №41/1 від 07 липня 2020 року «Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року» Тарасівська сільська рада вирішила внести зміни в Рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року», виклавши їх в наступній редакції: «Розглянувши заяву ОСОБА_1 , щодо виділення в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки відмовити ОСОБА_1 , так як земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і її цільове призначення не співпадає з вимогами гр. ОСОБА_1 (цільове призначення-пасовища), згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації», тому не підлягає для ведення особистого селянського господарства. Згідно зі ст. 5 Закону України «Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільська рада не уповноважена щодо виділення земель для ведення ОСГ за межами населених пунктів».

Позивач вважає дії відповідача під час прийняття рішень про відмову у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними та такими, що грубо порушують норми Конституції України та чинного земельного законодавства України.

Ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.07.2020 відкладено судове засідання на 26.08.2020 (а.с.39).

Ухвалою суду від 26.08.2020 вирішено подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2020 (а.с.78).

Ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.09.2020 (а.с.96).

Довідкою від 29.09.2020 відкладено розгляд справи до 27.10.2020 (а.с.124).

Довідкою від 27.10.2020 відкладено розгляд справи до 26.11.2020 (а.с.130).

28.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.116-120), в якому зазначив, що позивач звернувся до Тарасівської сільської ради з наступною заявою: "Прошу виділити в натурі (на місцевості) та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно з сертифікатами серії ЛГ № 0056685 та ЛГ № 0056603 та свідоцтва про спадщину за заповітом серії ННК № 242391 від 25.09.2018 року площею 3.85 умовних кад. га. (сінокосів та пасовищ) на кожен сертифікат на землях колишнього КСП ім. Леніна.” До заяви разом з іншими додатками додано графічний матеріал з зазначеним бажаним розташуванням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування”. Задоволення заяви позивача призвело б до порушення вимог ст. 9 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та порушення прав інших співвласників земель колишнього КСП ім. Леніна, село Тарасівна.

Питання про замовлення Технічної документації на земельні ділянки та надання проекту техдокументації на завтердження до сільської ради вирішено рішення сорокової сесії сьомого скликання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області № 40/1 від 06.05.2020 року “Про уточнення списків осіб, які мають право на земельну частку(пай)”. Після виконання п. 3 рішення сорокової сесії сьомого скликання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області № 40/1 та затвердження відповідної технічної документації буде здійснено розподіл земельних ділянок в натурі між усіма власниками земельних часток (паїв) у порядку, передбаченому ст. ст. 9, 10 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.

Замовлення будь-якої іншої технічної документації на одні й ті ж земельні ділянки, виділення земельних ділянок в натурі у будь-який інший спосіб, ніж встановлений ст. ст. 9. 10 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, чинним законодавством не передбачене, призведе до подвійного внесення до земельного кадастру однієї і тієї ж ділянки.

Відповідач вважає, що проведення розподілу земельних ділянок у спосіб інший, ніж передбачено вимогами ст.ст. 9, 10 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” є незаконним та порушує права інших співвласників, а також право жителів громади на інформацію та громадський контроль, встановлені ст. 10. Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056685, зареєстрованого 18.12.1996 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 345 померлій ОСОБА_2 належить право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, с.Тарасівка (а.с.14).

Спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 стала позивач – ОСОБА_1 . На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач є власником спірної земельної ділянки (паю) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.15).

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056603, зареєстрованого 18 грудня 1996 року Троїцькою районною державною адміністрацією у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 221 позивачу належить право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, с.Тарасівка (а.с.13).

16.03.2020 позивач звернулася до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області з заявою, в якій просила виділити в натурі (на місцевості) та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно з сертифікатами серії ЛГ № 0056685 та ЛГ № 0056603 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія ННК № 042391 від 25.09.2018, площею 3,85 умовних кад. га (сінокосів та пасовищ) на кожен сертифікат на землях колишнього КСП ім.Леніна (а.с.4).

Рішенням сорокової сесії сьомого скликання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області № 40/1 від 06 травня 2020 року затверджено список власників сертифікатів колишнього КСП «ім.Леніна», які мають право на земельну частку (пай) у кількості 556 громадян (а.с.121).

Рішенням сорокової сесії сьомого скликання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області № 40/12 від 06 травня 2020 року позивачу відмовлено у виділенні земельної ділянки та наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі включення її до загального списку осіб, згідно рішення сесії Тарасівської сільської ради №40/1 від 06.05.2020 року, які мають право на земельну ділянку та будуть приймати участь у жеребкуванні (розпайовці) (а.с.16).

Рішенням сорокової сесії сьомого скликання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області № 40/13 від 06 травня 2020 року позивачу відмовлено у виділенні земельної ділянки на рівні частки (паю) та наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно з сертифікатом серії ЛГ № 0056603 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна у зв`язку з тим, що позивача включено до загального списку осіб, згідно з рішенням сесії Тарасівської сільської ради №40/1 від 06.05.2020 року, які мають право на земельну ділянку та будуть приймати участь у жеребкуванні (розпайовці) (а.с.61).

Рішенням сорок першої сесії сьомого скликання №41/1 від 07 липня 2020 року «Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року» Тарасівська сільська рада вирішила внести зміни в Рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року, виклавши їх в наступній редакції: «… відмовити ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і її цільове призначення не співпадає з вимогами ОСОБА_1 (цільове призначення-пасовища), згідно з Розпорядженням голови районної державної адміністрації», тому не підлягає для ведення особистого селянського господарства. Згідно ст. 5 Закону України «Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільська рада не уповноважена щодо виділення земель для ведення ОСГ за межами населених пунктів» (а.с.59).

Таким чином, позивач, посилаючись на те, що вона є власником земельних паїв, право власності на які посвідчене сертифікатами про право власності на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056685 та ЛГ № 0056603, має намір здійснити своє право на виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з цим відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В постанові від 11 жовтня 2016 року у справі № 816/4340/14 за позовом селянського (фермерського) господарства “Надія” (далі - Господарство) до Головного управління Держземагентства у Полтавській області (далі - Держземагентство) про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування наказу (режим доступу - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62126186) колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Таку ж правову позицію у подальшому було висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 06.06.2018 у справі № 826/631/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74688067), від 20.09.2018 у справі № 816/389/15-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76912504).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Занд проти Австрії” висловлено думку, що термін “судом, встановленим законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.

З урахуванням позиції Верховного Суду щодо визначення юриздикції спору, що склався в аналогічних спірним правовідносинах, зважаючи, що в цій справі існує спір щодо реалізації права власності на земельну ділянку, що посвідчене відповідним сертифікатом, суд дійшов висновку, що це спір про право цивільне, тому такий спір в зазначеній частині має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправними та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06.05.2020року № 40/12 та № 40/13 зі змінами, внесеними Рішення №41/1 від 07 липня 2020року «Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року» та зобов`язання прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом, роз`яснивши позивачеві право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 01 грудня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян