Рішення № 93235087, 02.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. справа № 300/3078/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 16.01.2013, зарахувавши у пільговий стаж періоди роботи в Долинській бавовнянопрядильній фабриці: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки законодавець не пов`язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на відповідних роботах повний робочий день. При цьому, періоди роботи позивача, що дає право на отримання позивачем пенсії на пільгових умовах підтверджуються записами трудової книжки позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.11.2020. Відповідно до відзиву Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог, вказавши на відсутність підстав для призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах. Зазначено, що рішенням комісії при Головному управлінні відмовлено у підтвердженні пільгового стажу період роботи позивачки в Долинській бавовнянопрядильній фабриці з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, так, як заробітна плата за цей період (згідно архівних довідок) не нараховувалась. Період з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001, також не враховано, так, як заробітна плата не відображена у даних відділу персоніфікованого обліку в Долинській бавовнянопрядильній фабриці. Водночас зазначено, що не було підстав для призначення пенсії, оскільки, на час звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача становив 27 років 6 місяців, з них 17 років 23 дні пільговий. Відповідач також покликається на пропуск позивачем строку, встановленого для звернення до суду з позовною заявою. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.11-16) ОСОБА_1 у спірні періоди: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001 працювала в Долинській бавовнянопрядильній фабриці. Зокрема відповідно до записів №7, 8 трудової книжки позивача (а.с.12):

- з 02.01.1988, у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці перейменовано назву професії позивача в Долинській бавовнянопрядильній фабриці стрічкарка на оператор стрічкового обладнання;

- з 01.08.2001 позивач звільнена з Долинськіої бавовнянопрядильніої фабрики за угодою сторін.

Відповіддю №1419/03 від 21.05.2013 управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області повідомило позивача про те, що їй відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.17).

За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю №1767/Б-15 від 08.01.2020 повідомило позивача про те, що відповідно до рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21.05.2013 № 1419/03 про підтвердження періодів-роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років, позивачу підтверджено стаж роботи на пільгових умовах наступні періоди роботи, а саме: з 26.01.1981 по 30.11.1982 - оператор чесальних машин; з 15.03.1983 по 30.06.1983 - стрічкарка; з 01.07.1983 по 01.07.1983, з 01.12.1996 по 31.01.1997, з 01.03.1998 по 30.06.2000, з 01.09.2000 по 31.01.2001, з 01.07.2001 по 01.08.2001 - оператор стрічкового обладнання. Крім того, комісією було відмовлено позивачу у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах, а саме: з 01.06.1995 - по 30.11.1996, з 01.02.1997 - по 28.02.1998 - оскільки за дані періоди (згідно архівних довідок) заробітна плата не нараховувалась; з 01.07.2000 - по 21.08.2000, з 01.02.2001 - по 30.06.2001 - оскільки заробітна плата не відображена у даних відділу персоніфікованого обліку, тому підтвердити постійну зайнятість позивача на вищезазначеній посаді не має можливості. Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу підтверджено 17 років стажу на пільгових умовах роботи відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, мають право на призначення пенсії після досягнення 50 років і при стажі не менше 20 років. На час звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача становить 27 років 6 місяців (з них стаж на пільгових умовах 17 років 23 дні) (а.с.20-22).

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.01.2013, просить суд зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 16.01.2013, зарахувавши у пільговий стаж періоди роботи в Долинській бавовнянопрядильній фабриці: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до пункту "є" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що встановлені обставини, положення норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення в даному випадку у позивача права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування позивача на посаді або виконання нею роботи робітниці текстильного виробництва, зайнятої на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,

Зокрема, відсутність підтвердження вказаної обставини не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 21 лютого 2018 року в справі справа №465/1351/17.

Як встановлено, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 у спірні періоди: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001 працювала в Долинській бавовнянопрядильній фабриці. Зокрема відповідно до записів №7, 8 трудової книжки позивача: з 02.01.1988, у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці перейменовано назву професії позивача в Долинській бавовнянопрядильній фабриці стрічкарка на оператор стрічкового обладнання; з 01.08.2001 позивач звільнена з Долинської бавовнянопрядильніої фабрики за угодою сторін (а.с.11-16).

Отже, записами трудової книжки підтверджується факт перебування позивача на посаді робітниці текстильного виробництва, зайнятої на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, у спірні періоди: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність.

Суд звертає увагу на те, що згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідач у відзиві обґрунтовує свої доводи тим, що так, як Долинська бавовнянопрядильна фабрика ліквідована, без правонаступника, для підтвердження пільгового стажу роботи були направлені матеріали до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Рішенням комісії при Головному управлінні відмовлено у підтвердженні пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 в Долинській бавовнянопрядильній фабриці з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, так, як заробітна плата за цей період (згідно архівних довідок) не нараховувалась. Період з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001 також не враховано, так, як заробітна плата не відображена у даних відділу персоніфікованого обліку в Долинській бавовнянопрядильній фабриці.

Вказані доводи відповідача не спростовують наявність пільгового стажу в позивача в спірний період роботи.

Крім того, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення спірного періоду роботи до стажу на пільгових умовах за нездійснення фабрикою відображення заробітної плати у даних відділу персоніфікованого обліку.

На момент звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема 16.01.2013 позивач досягла 50 - річного віку (а.с.9).

Відповіддю №1767/Б-15 від 08.01.2020 та розрахунком стажу відповідач підтвердив наявність у позивача страхового стажу 27 років 6 місяців 6 днів, з них стаж на пільгових умовах 17 років 23 дні відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд встановив, що при врахуванні спірних періодів роботи позивача в Долинській бавовнянопрядильній фабриці в стаж на пільгових умовах, страховий стаж позивача становитиме не менше 20 років та позивач матиме право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Таким чином, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідач діяв необґрунтовано.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, з наведеного вище можна дійти висновку, що коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14.06.2007 року у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» наголосив, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.

Таким чином, наявна в суб`єкта повноважень свобода дій при прийнятті рішення в межах його повноважень не є абсолютною, а обмежена певними законодавчо встановленими рамками, якими, зокрема, визначаються підстави та необхідні умови прийняття певного рішення, зміст цього рішення, його альтернативні варіанти, а також перелік дій, які повинна вчинити особа для отримання певної вигоди внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач оскаржує дії відповідача, які вважає триваючим порушенням.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зауважує, що основною складовою "права на суд" є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не порушено шестимісячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як суб`єкта владних повноважень та можливі варіанти рішень, які можуть прийматись за результатами розгляду заяви позивача чітко регламентовані нормами законодавства, суд дійшов до висновку, що слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи в Долинській бавовнянопрядильній фабриці: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001 та призначити і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.01.2013.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.01.2013.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи в Долинській бавовнянопрядильній фабриці: з 01.06.1995 по 30.11.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1998, з 01.07.2000 по 21.08.2000, з 01.02.2001 по 30.06.2001, та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.01.2013.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.