Рішення № 93235082, 30.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. справа № 300/345/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати неправомірними дії щодо відмови у переведенні на пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка діяла на час виникнення права на переведення) та ст.21 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування»; зобов`язати здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на час виникнення права на переведення) та ст.21 Закону України "Про державну службу в органах місцевого самоврядування", проводити її виплату починаючи з 01.01.2019, до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог частин 6, 8 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, пунктів 8, 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, протиправно відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця. Позивач зазначає, що його загальний стаж роботи становить більше 28 років, з них на виборних посадах в органах місцевого самоврядування з урахуванням військової служби становить більше 10 років, а відтак відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з підстав того, що позивач не займав посади віднесеної до відповідних посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивачу з 07.04.2011 призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, як непрацюючому інваліду третьої групи загального захворювання згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Вважає, що робота на виборній посаді сільського голови не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою позивачу було встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державного службовця. А тому, вважає, що період роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ до 04 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Законом № 2493-ІІІ. До цієї дати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєно їм ранги державних службовців. Також зазначає, що військова служба ОСОБА_1 з 07.05.1974 по 03.05.1976 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби оскільки не передбачена статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993), позивач не перебував в трудових відносинах з державним органом як це передбачено пунктом 3 Порядку №283. Стверджує, що підстави для переведення на пенсію у відповідності до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2019 відсутні, так як стаж державної служби позивача складає 6 років 11 місяців, станом на 01.05.2016 він не займав посаду державної служби та не мав 10 років стажу державної служби. Окрім того, звертає увагу на недотримання позивачем форми відповідної заяви при зверненні до відповідача про переведення на інший вид пенсії.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відповідача, позовні вимоги підтримав повністю і просить позов задовольнити.

Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

З 17.08.2020 по 29.09.2020 головуючий суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.04.2011 отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до довідки Військового комісаріату Івано-Франківської області №6/677 від 03.05.2019 ОСОБА_1 , 1956 р.н., проходив військову службу в Збройних Силах з 07.05.1974 по 03.05.1976 (а.с.12). Запис про проходження позивачем військової служби також міститься у трудовій книжці колгоспника №534 від 26.07.1976 (а.с.34-35).

Згідно розрахунку стажу, здійсненого відповідачем, позивачу зараховано до страхового стажу для обчислення пенсії, зокрема:

- військова служба з 07.05.1974 по 01.05.1976 (1 рік 11 місяців 25 днів);

- час роботи як посадовій особі в органах місцевого самоврядування з 26.06.1994 по 15.06.1994 (3 роки 9 місяців 16 днів);

- час роботи як посадовій особі в органах місцевого самоврядування з 12.04.1998 по 02.07.2002 (4 роки 2 місяці 21 день) (зворот а.с.11).

Відповідно до записів трудової книжки, виданої 16.11.1976р. та трудової книжки колгоспника, виданої 26.05.1976, ОСОБА_1 26.06.1994 обраний головою Пужниківської сільської ради народних депутатів (протокол територіальної виборчої комісії від 26.06.1994), 12.04.1998 обраний сільським головою с.Пужники (протокол територіальної виборчої комісії від 12.04.1998).

При цьому, у трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис про прийняття присяги державного службовця 12.12.1994 та запис про присвоєння позивачу 9 рангу, 5 категорії державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу» (розпорядження РВХ №81-р від 16.08.1994 (а.с.33).

Відповідно до записів вкладиша до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.04.1998 (а.с.38-40) Янюк ВМ.:

-12.04.1998 обраний сільським головою с. Пужники;

-19.09.2001 прийняв присягу особи місцевого самоврядування;

-19.09.2001 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування у відповідності до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

-02.07.2002 звільнений з посади сільського голови с. Пужники у зв`язку з закінченням строку повноважень (п.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

18.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив врахувати для обчислення пенсії загальний трудовий стаж в кількості 28 років 11 місяців 11 днів та стаж державного службовця 10 років 4 дні станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII), а також перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» (а.с.47-51).

За результатами розгляду звернення позивача, відповідачем відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-V111 від 10.12.2015, з підстав не зарахування позивачу до стажу державної служби періодів, зокрема: з 07.05.1974 по 01.05.1976 військової служби (1 рік 11 місяців 24 дні); з 04.07.2001 по 02.07.2002 (11 місяців 28 днів) на посаді сільського голови с. Пужники. Зазначено, що підстав для переведення на пенсію у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає, так як стаж державної служби складає 6 років 11 місяців і станом на 01.05.2016 р. позивач не займав посаду державної служби та не мав 10 років стажу державної служби на посадах, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (№ 3723-ХІІ від 16.12.1993 р.) та актами Кабінету Міністрів України (а.с.8-10).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право вибору пенсійних виплат закріплено у статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (надалі також - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ від 07.06.2001 (надалі також - Закон № 2493-ІІІ).

Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться, зокрема, посади селищних і сільських голів.

В редакції статті 14 Закону № 2493-ІІІ станом на час його прийняття, посади селищних і сільських голів відносились до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до вступу в дію Закону України «Про державну службу» від 10.12.201 №889-VIII) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (надалі також - Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах:

- в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком: зокрема виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Таким чином, посади голови Пужниківської сільської ради народних депутатів та сільського голови с.Пужники відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку № 283 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» № 889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.

Отже, період роботи позивача на посаді голови Пужниківської сільської ради народних депутатів та сільського голови Пужниківської сільської ради Тлумацького району з 12.04.1998 по 02.07.2002 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

При цьому, суд вважає помилковим трактуванням норм законодавства доводи відповідача про те, що робота на виборній посаді сільського голови не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою позивачу було встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державного службовця. Суд зазначає, що положеннями статті 46 Закону №889-VIII передбачені особливості стажу державної служби, зокрема, у пункті 2 вказаної норми зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а згідно частини 7 статті 21 Закону № 2493-ІІІ (в редакції станом на 01.05.2016 року), норми якого є спеціальними по відношенню до інших норм матеріального права, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мали стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 735/939/17.

Щодо неврахування позивачу до стажу державної служби часу строкової військової служби з 07.05.1974 по 04.05.1976, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до пункту «в» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Вищезазначеним Порядком № 283, зокрема пунктом 3 передбачено, що час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, включається до стажу державної служби.

Згідно довідки №6/677 від 03.05.2019, виданої Тлумацьким районним військовим комісаріатом Івано-Франківської області, ОСОБА_1 з 07.05.1974 по 03.05.1976 проходив військову службу в Збройних Силах. Запис про проходження позивачем військової служби підтверджено також у трудовій книжці колгоспника №534 від 26.07.1976.

Таким чином, суд дійшов висновку, що військова служба ОСОБА_1 , що згідно розрахунку стажу позивача складає 1 рік 11 місяців 24 дні (зворот а.с.11) підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Відтак твердження відповідача про те, що час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях включається до стажу державної служби тільки за умови перебування позивача у трудових відносинах з державним органом, суд вважає помилковим трактуванням норми законодавства.

Враховуючи вищенаведене, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 має стаж державної служби 10 років (з 07.05.1974 по 01.05.1976 (1 рік 11 місяців 24 дні) - військова служба, з 26.06.1994 по 11.04.1998 (3 роки 9 місяців 16 днів), та з 12.04.1998 по 02.07.2002 (4 роки 2 місяці 21 день) - робота в органах місцевого самоврядування)

Разом з цим, як зазначалось судом вище, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

У випадку позивача такими умовами є: досягнення 62 років; наявність 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016 (оскільки позивач станом на цю дату не працював на державній службі); наявність загального страхового стажу 35 років.

Судом встановлено, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» у позивача відсутній необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» стаж державної служби, оскільки такий стаж становить менше ніж 20 років, та страховий стаж, оскільки такий стаж становить менше ніж 35 років.

При цьому суд звертає увагу, що частина 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції, чинній на час досягнення позивачем необхідного віку (62 роки) та зверненням із заявою про перерахунок пенсії до відповідача, визначає, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а частину 10 цієї статті виключено на підставі Закону України №2148-VІІІ від 03.10.2017.

За наведених обставин, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволенню не підлягає, а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262, п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.