Ухвала суду № 93234385, 02.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

02 грудня 2020 р. Справа №200/10844/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу –

В С Т А Н О В И В:

23.11.2020 позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 25707002, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про визнання незаконним та скасування наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року.

30.11.2020 року позивач надала заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити дію наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року до набрання судовим рішенням за її позовною заявою законної сили. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2020 року заяву передано на розгляд судді Бєломєстнову О.Ю.

В обґрунтування заяви зазначила, що вказаний наказ є очевидно незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий всупереч положенням Конституції України, міжнародних договорів ратифікованих Україною, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року, порушує її право на працю, гарантії незалежності прокурорів, засади рівності громадян.

Позивач також зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії спірного наказу тривалий час до прийняття судом рішення вона буде вимушена виконувати завдання та доручення, які можуть виходити за межі її спеціальності, кваліфікації, посади, а начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури зобов`язаний буде їй їх надавати. При цьому наведені у п. 2 наказу завдання та доручення у будь-якому разі не будуть пов`язані з виконанням функцій прокуратури, що суперечить не тільки вимогам КЗпП України, а також гарантіям незалежності прокурора, передбаченим ст. 16 Закону України “Про прокуратуру”.

Крім того, позивач вказує на стан правової невизначеності, у якій вона знаходиться у зв`язку з прийняттям спірного наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити передбачені ст. 150 КАС України заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник посилається на другу з наведених вище підстав - очевидну незаконність наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури №1603-к від 10.11.2020 року. Проте, з вказаним твердженням заявника суд наразі не може погодитися.

За приписами п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 244 КАС України визначення правової норми, яку належить застосувати, оцінка відповідності спірного рішення суб`єкта владних повноважень цій нормі, і як наслідок - вирішення питання про можливість задоволення позовних вимог, здійснюється судом під час ухвалення рішення. Крім того, саме під час ухвалення рішення суд встановлює, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Такі обставини встановлюються на підставі зібраних у справі доказів, оцінка яких здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, із забезпеченням дотримання принципів змагальності та рівності сторін перед судом (ст. 8, 9 КАС України).

З наведених норм слідує, що протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, як правило, може бути встановлена судом за наслідками судового розгляду під час ухвалення судового рішення.

Виключення з цього правила в аспекті підстав забезпечення позову можуть складати очевидні випадки протиправності, тобто такі, які не викликають сумнівів і дозволяють оцінити їх навіть без дослідження доказів.

З наведеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування не вбачається, що висновки позивача є очевидними, тобто такими, що не викликають сумнівів у їх правильності та не вимагають підтвердження їх дослідженими за правилами КАС України доказами.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що висловлення про незаконність наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року є передчасним. Тому одна з наведених позивачем підстав для забезпечення позову у даному випадку відсутня.

Щодо іншої підстави (яка передбачена п.1 ч. 2 ст. 150 КАС України) слід зауважити, що вона має місце, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом не встановлена наявність загрози можливості виконання судового рішення про визнання незаконним та скасування наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року. Цим наказом позивачеві визначено робоче місце, позивача закріплено за відділом прокуратури, дані вказівки начальнику цього відділу вчинити певні дії відносно позивача.

Виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог з таким предметом спору само по собі не передбачає вчинення будь-яких дій, що темпорально б залежали від набрання судовим рішенням законної сили.

Також суд не вважає доведеним, що ефективний захист або поновлення прав позивача без зупинення дії спірного наказу стане неможливим або ускладненим. Спірним наказом не встановлені будь-які термінові процедури, не зупинення яких спричинить незворотні наслідки для прав та інтересів позивача. Судовий захист обов`язків особи КАС України не передбачає.

Положеннями ст.ст. 150-151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для підвищення ефективності судового захисту. Його метою, як і завданням адміністративного судочинства вцілому, є захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача, а не інших осіб.

Пункт 2 наказу, на якому окремо наголошує заявник, хоча і стосується її, але ж адресований начальнику відділу Сліпченко Н.В. Захист прав та інтересів інших осіб у відповідності до п. 1 ч.2 ст. 150 КАС України не вважається підставою для забезпечення позову.

Крім того, при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову у відповідності до ч.2 ст. 151 КАС України суд має здійснити оцінку їх співмірності із заявленими позивачем вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб; наявності безпосереднього зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З метою уникнення стану правової невизначеності заявник просить у тому числі зупинити дію п. 1 спірного наказу (про визначення її робочого місця, закріплення за відділом прокуратури). Проте, забезпечення правової визначеності як елемента верховенства права є результатом набрання законної сили судовим рішенням. Цей стан має бути стабільним та остаточним (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року). Тимчасове ж зупинення дії п. 1 спірного наказу не відповідає зазначеній позивачем меті, оскільки не є остаточним.

Зважаючи на наведене, судом не встановлені підстави для застосування заходів із забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 248, 256 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02 грудня 2020 року.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.