Рішення № 93234358, 01.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. Справа№200/7924/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Зурабашвілі А.О.

за участю

представника позивача не з`явився

представника відповідача Яковлєвої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2020 року позивач, Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна,4), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007615704 від 10.03.2020 року, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 29000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що контролюючий орган поза межами строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, провів перевірку та застосував штрафну санкцію. Вважає, що строк проведення перевірки своєчасності сплати зобов`язань згідно декларації за 2 квартал 2015 року щодо податкового зобов`язання з плати за користування надрами сплинув 10.08.2018 року.

Таким чином, вважає, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідач по справі, Головне управління ДПС у Донецькій області, надав 15.10.2020 року до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 ст.57 та пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України, а саме допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Зазначає, що несплата податкового зобов`язання є триваючим порушенням, яке закінчується у день фактичної сплати суми грошового зобов`язання. Санкції за порушення граничних термінів нараховуються в ІКП платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу. В зв`язку з чим, вважає, що контролюючий орган може самостійно визначити суму зобов`язань платника тільки після факту погашення податкового боргу.

Стверджує, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року адміністративний позов залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року після усунень недоліків позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 21.10.2020 року.

21.10.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.11.2020 рокую

Ухвалою суду від 18.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2020 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзиви на нього, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна,4), є юридичною особою, який пройшов, передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) є суб`єктами владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатні здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Позивачем 06.08.2015 року складено податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2015 року за № 9167369703 з розрахунком №1 податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках) за №9167369719 на суму 4041034,66 грн. та 10.08.2015 року надіслано до контролюючого органу, що підтверджується відповідною квитанцією №2 (арк. с. 16-18).

Відповідачем по справі проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2015 року, за результатами якої складено акт від 13.02.2020 року № 55/05-99-57-04/34003220 (арк.с. 12-13).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 та пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2015 року, а саме:

-згідно платіжного доручення №2209 від 11.02.2020 року сплачено 100000 грн., граничний термін сплати 19.08.2015 року, кількість днів затримки – 1637;

-згідно платіжного доручення №0BJG5393M від 30.01.2020 року сплачено 5000 грн., граничний термін сплати 19.08.2015 року, кількість днів затримки – 1625;

-згідно платіжного доручення №18980 від 23.01.2020 року сплачено 40000 грн., граничний термін сплати 19.08.2015 року, кількість днів затримки – 1618.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки від 13.02.2020 року № 55/05-99-57-04/34032208 відповідачем по справі прийнято спірне податкове повідомлення – рішення від 10.03.2020 року № 0007615704, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% за затримку на 1618, 1625, 1637 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 145000 грн. в розмірі 29000 грн. на підставі статті 126 Податкового кодексу України (арк.с.14).

18.03.2020 року позивач звернувся зі скаргою на спірне податкове повідомлення – рішення до Державної податкової служби України, яка рішенням ДПС України від 22.05.2020 року залишена без задоволення (арк.с. 19).

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню рішенню, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначенихпунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків; контролювання своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до положень статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 114 Податкового кодексу передбачено, що граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з аналізу положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить від строку прострочення та розміру сплаченої суми.

Крім того, предметом камеральної перевірки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суми сплачених платником зобов`язань відображаються в інтегрованій картці платника, ведення якої передбачено Наказом Міністерства Фінансів України №422 від 07.04.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за №751/28881 Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, згідно пункту 2 розділу 1 вказаного Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.п.1 п.1 розділу 2 Порядку ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Таким чином, за відсутності факту сплати платником зобов`язання та, як наслідок, відображення даної операції в інтегрованій картці платника у контролюючого органу відсутні правові підстави для проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання та визначення розміру штрафної санкції, так як він залежить від розміру фактично сплаченої суми зобов`язання. Тобто реалізація контролюючим органом норм статті 126 Податкового кодексу України залежить від певних дій платника податків – сплати зобов`язань.

З урахуванням викладеного, аналізуючи правове регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків, суд дійшов висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф на підставі ст.126 ПК України, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року по справі №640/1091/19.

Оскільки сплата позивачем зобов`язань у сумі 145000 грн. відбулась 23.01.2020 року, 30.01.2020 року, 11.02.2020 року, то камеральну перевірку та нарахування штрафу контролюючим органом проведено в межах 1095 - денного строку з дати погашення податкового боргу, тобто з дотриманням норм Податкового кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем по справі штрафну санкцію в сумі 29000 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0007615704 від 10.03.2020 року застосовано правомірно.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 75 КАС України передбачає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна,4) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007615704 від 10.03.2020 року, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 29000 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 грудня 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 02 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая