Ухвала суду № 93234158, 02.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2020 року Справа № 160/10294/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Тонояна А.К.

за участі:

представник позивача Чаричанського О.О.

представника відповідача Олійник А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Державного бюро розслідувань про роз`яснення судового рішення по справі № 160/10294/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання неправомірними дій, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 160/10294/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання неправомірними дій, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідувань від 13.08.2020 року № 514-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідувань від 20.08.2020 року № 531-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного бюро розслідувань від 13.10.2020 року № 616-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді першого заступника директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава.

Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 42 224,56 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 552,40 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.

23.11.2020 до суду надійшла заява відповідача - Державного бюро розслідувань про роз`яснення судового рішення в частині поновлення позивача на посаді, яка на момент винесення рішення не існувала.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення є не зовсім зрозумілим (неясним) оскільки наказом № 93 ДСК від 14.07.2020 "Про затвердження та введення в дію штатного розпису територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві на 2020 рік", посади державної служби територіального управління, а саме Директор, Перший заступник Директора та заступник Директора - начальник слідчого управління, виведені з штатного розпису, водночас введено посади старшого начальницького складу (полковник ДБР) - 1 штатна посада Директора та 2 штатні посади Заступника Директора. З урахуванням чого, ОСОБА_1 поновлено на посаді Першого заступника Директора ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, яка на даний час відсутня у штатному розписі ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, як і рівнозначні їй посади державної служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 розгляд заяви про роз`яснення судового рішення було призначено на 02.12.2020.

01.12.2020 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення, в яких зазначено про зрозумілість судового рішення по справі № 160/10294/20, що відповідно виключає можливість неоднакового тлумачення висновків суду.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.

Вирішуючи питання наявності підстав для роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз`яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечується, що зміст рішення є зрозумілим, але не зрозумілим є механізм його виконання, враховуючи відсутність посади на яку необхідно поновити позивача за таким рішенням суду.

Натомість, зі змісту заяви вбачається, що представник відповідача просить роз`яснити яким чином має виконуватись судове рішення, при цьому, заявником взагалі не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення.

Наведені відповідачем у заяві обставини, які, на його погляд, зумовлюють необхідність роз`яснення рішення, полягають саме в незгоді з самим судовим рішенням.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що зміни у штатному розписі державного органу, зокрема й скорочення посади, у випадку незаконного звільнення з неї не може свідчити про нечіткість (незрозумілість) судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі № 160/10294/20 є чітким, зрозумілим за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення суду та необхідність відмовити в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 254 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державного бюро розслідувань про роз`яснення судового рішення по справі № 160/10294/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання неправомірними дій, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко