Рішення № 93234043, 29.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року Справа № 160/8286/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

при секретарі Главчеві В.Ф.,

за участю:

представника відповідача Кравченка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09 червня 2020 року №149 о/с «По особовому складу»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26 червня 2020 року №167 о/с «По особовому складу»;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжнародного відділу управління протидії наркозалежності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 23 червня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2020 року по день поновлення на службі.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ про звільнення підлягає скасуванню, оскільки наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » до начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Більше того, відповідач вже виконав вказане стягнення шляхом видання наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року №213о/с «По особовому складу» за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), яким звільнено майора поліції ОСОБА_1 (0070498) начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП, з 01 липня 2019 року. Незважаючи на викладене, відповідач повторно притягнув відповідача до дисциплінарної відповідальності з підстав, з яких останній вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Положення чинного законодавства не визначають такої підстави звільнення як набрання законної сили рішенням суду про відмову у задоволенні позову з вимогами про поновлення на посаді, як і не визначають можливості повторного виконання дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

30.07.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання заявником вказано, що посада, яку обіймав позивач (начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області) та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір, відноситься до категорії «Б», а отже належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Отже, дана справа не відноситься до справ незначної складності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Подальший розгляд адміністративної справи №160/8286/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.08.2020 року о 10:00 год.

21.08.2020 року справу знято з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючого по справі судді І.В. Юхно у відпустці, наступне підготовче судове засідання призначено на 09.09.2020 року о 10:00.

09.09.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи для надання відзиву та доказів по справі.

09.09.2020 року у підготовче судове засідання прибули позивач та представник позивача, відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва для забезпечення права відповідача на подачу відзиву до 21.09.2020 року о11:30.

18.09.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що твердження ОСОБА_1 про повторне притягнення його до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності з огляду на той факт, що відповідно до п. 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 » було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, однак ОСОБА_1 не наведено доказів притягнення його до дисциплінарної відповідальності за ті ж самі діяння раніше. ГУНП діяло в межах повноважень та не порушувало прав позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

21.09.2020 року у підготовче судове засідання прибули позивач, представник позивача та представник відповідача, в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва для отримання позивачем відзиву, до 09.10.2020 року о10:00.

08.10.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено незгоду позивача з позицією відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву, та зазначено, що відповідач вже виконав стягнення у вигляді звільнення зі служби шляхом видання наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року №213о/с «По особовому складу». Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі №160/7157/19, на яку посилається відповідач, не містить жодних зобов`язань відповідача здійснити повторне звільнення позивача. ГУНП не має повноважень застосовувати дисциплінарні стягнення з підстав, які не визначені Законом.

09.10.2020 року у підготовче судове засідання прибули позивач, представник позивача та представник відповідача, в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва для надання представником відповідача заперечень, до 21.10.2020 року о14:00.

21.10.2020 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву.

21.10.2020 року у підготовче судове засідання прибули позивач, представник позивача та представник відповідача, повідомили, що всі наявні в них докази надані до матеріалів справи, та підтримали раніше обрані правові позиції. Учасниками було надано до суду письмові згоди щодо початку розгляду справи по суті у цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі №160/8286/20, вирішено розпочати судовий розгляд по суті у цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивач та представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до наказу ГУНП від 01.10.2018 року № 270 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності (далі - ГУНП).

Наказом ГУНП від 24.06.2019 року № 2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 », за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, до начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУНП від 01.07.2019 року №213 о/с начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч, 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягннення) з 01.07.2019 року.

На підставі наданих до ГУНП ОСОБА_1 довідок про тимчасову непрацездатність від 13.06.2019 року серії АДФ № 449704 та від 05.07.2019 року № 449, 23.09.2019 ГУНП було видано наказ № 297 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 01.07.2019 року № 213 о/с, а саме пункт наказу ГУНП від 01.07.2019 року № 213 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію» начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності з 01 липня 2019 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 16 липня 2019 року.

21 січня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративний судом у справі № 160/7157/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУНП про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, винесено рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року № 2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП від 01.07.2019 року №213 о/с «По особовому складу»;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП від 23.09.2019 року № 297 о/с «По особовому складу»;

- поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року;

- стягнуто з ГУНП на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 липня 2019 року по день поновлення на службі.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 було допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року та стягнення з ГУНП середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за один місяць.

Копія вступної та резолютивної частини вищезазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 була отримана ГУНП 22.01.2020 року.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 в частині негайного виконання, ГУНП було видано наказ від 22.01.2020 року № 20 о/с, яким поновлено ОСОБА_1 в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 12.03.2020 року ГУНП подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 160/7157/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.

Постановою Третього апеляційного адміністративного у справі № 160/7157/19 апеляційну скаргу ГУНП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 160/7157/19 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №160/7157/19 скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Тобто, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19 про скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 січня 2020 року набрала законної сили 28.05.2020 року.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14, ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконанім всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, Третім апеляційним адміністративним в постанові від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19 встановлено факт правомірності притягнення ГУНП ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, звільнення зі служби в поліції за вчинення дій, які підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що унеможливлює подальшу службу в поліції ОСОБА_1 .

Вищезазначена постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19 надійшла до ГУНП 05.06.2020 року.

Відтак, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19, 09.06.2020 року ГУНП видано наказ № 149 о/с, яким майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 09.06.2020 року.

Водночас, 09.06.2020 року за вих. № 20/8-269, 12.06.2020 року за вих. № 20/8-2778 та 15.06.2020 року за вих. № 20/8-2824 управлінням кадровою забезпечення ГУНП ОСОБА_1., на адресу, яка зазначена в його особовій справі, було направлено листи-повідомлення про звільнення останнього зі служби в поліції, з доданими до них копіями витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, та проханням прибути ОСОБА_2 до відділу комплектування УКЗ ГУНП для ознайомлення з документами про звільнення, її проведення розрахунку та отримання трудової книжки.

22.06.2020 року ОСОБА_1 до ГУНП було надано листок звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність від 09.06.2020 року №317, відповідно до якого останній перебував в стані тимчасової непрацездатності в період з 09.06.2020 року по 19.06.2020 року.

Відтак, з метою захисту прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції, на підставі листка звільнення від службових обов`язків через і тимчасову непрацездатність від 19.06.2020 року №317, виданого ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», 26.06.2020 року ГУНП видано наказ № 167 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, а саме пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з 09 червня 2020 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 22 червня 2020 року.

Таким чином, згідно витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 26.06.2020 року № 167 о/с майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 22 червня 2020 року.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами ч. 1 ст. 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 62 Закону № 580-VIII поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до ч.1, 2 ст.19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п.3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст.13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст.13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13).

Судом встановлено, що до позивача було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби наказом від 24.06.2019 року №2296.

Вказане дисциплінарне стягнення було реалізовано шляхом видання наказу від 01.07.2019 року №213 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Правова оцінка звільненню позивача зі служби надавалась під час розгляду адміністративної справи №160/7157/19.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року позивача було поновлено на посаді, спірний наказ скасовано, рішення суду про поновлення на посаді звернуто до негайного виконання.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року відповідачем винесено наказ №20 о/с від 22.01.2020 року «По особовому складу», яким внесено зміни до наказу ГУНП від 22.01.2020 року, а саме пункт наказу про звільнення скасовано та вирішено вважати позивача поновленим на службі в поліції.

Після поновлення позивача на посаді постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі №160/7157/19 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Отже, станом на 28.05.2020 року в судовому порядку було встановлено, що наказ про звільнення позивача на службі від 01.07.2019 року №213 о/с прийнятий правомірно та скасуванню не підлягає.

Отже, оскільки в судовому порядку було встановлено, що звільнення позивача зі служби відбулось у встановленій законодавством процедурі, позивач не підлягає подальшому проходженню служби в органах Національної поліції України, а тому відповідачем було винесено наказ від 09.06.2020 року №149 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом від 26.06.2020 року №167о/с було перенесено дату звільнення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим наказом від 09.06.2020 року №149 о/с «По особовому складу», вважає, що його було двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме дисциплінарне правопорушення.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 » було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, однак ОСОБА_1 не наведено доказів притягнення його до дисциплінарної відповідальності за ті ж самі діяння раніше, оскільки первісний наказ про звільнення від 01.07.2019 року №213 о/с було змінено наказом від 22.01.2020 року №20 о/с та поновлення відповідача на посаді.

Отже, у зв`язку з прийняттям наказу від 22.01.2020 року №20 о/с пункт 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 » реалізовано не було та позивач проходив подальшу службу в органах Національної поліції України.

Вказаний пункт 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 » було реалізовано лише після встановлення в судовому порядку правомірності притягнення позивача до такого виду дисциплінарної відповідальності як звільнення зі служби наказом від 09.06.2020 року №149 о/с «По особовому складу».

Таким чином, судом не встановлено повторного притягнення позивача до одного й того ж виду дисциплінарної відповідальності за одне й те ж саме дисциплінарне правопорушення, оскільки ГУНП прийнятими переліченими наказами було дотримано вимоги законодавства та вчинені дії на виконання судових рішень, які визначені як підстава для прийняття наказів, яким надається правова оцінка у цій справі.

Стосовно перенесення дати звільнення позивача зі служби в поліції наказом від 26.06.2020 року №167о/с, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду, викладеній в Аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.2009 року, захист порушеного права особи при звільненні з публічної служби під час дії періоду непрацездатності може бути відновлено шляхом зміни дати звільнення, тобто після закінчення непрацездатності.

Як встановлено судом, з метою захисту прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції, на підставі листка звільнення від службових обов`язків через і тимчасову непрацездатність від 19.06.2020 року №317, виданого ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», 26.06.2020 року ГУНП видано наказ № 167 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, а саме пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з 09 червня 2020 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 22 червня 2020 року.

Таким чином, згідно витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 26.06.2020 року № 167 о/с майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 22.06.2020 року.

Отже, судом не встановлено порушення прав позивача в жодному випадку, оскільки фактичне звільнення позивача зі служби відбулось з 22.06.2020 року після закінчення дії періоду тимчасової непрацездатності позивача.

Також, суд зазначає, що ОСОБА_1 у своєму позові посилається на положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зокрема щодо внесення запису про скасування попереднього запису про поновлення працівника на роботі, та необхідності скасування наказу про поновлення на роботі працівника, а не видання наказу про звільнення останнього з роботи.

Натомість, суд звертає увагу на той факт, що Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, не містить положень на які посилається ОСОБА_1 у своїй позовній заяві.

Абзац 4 п. 2.10 зазначеної Інструкції містить норму щодо порядку внесення запису до трудової книжки працівника про визнання недійсним запису про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.

Судом не встановлено порушення вказаної Інструкції ані в частині поновлення позивача на посаді за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі №160/7157/19, ані в частині звільнення з посади за постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі №160/7157/19.

Більше того, позивач зазначає на необхідності скасування в трудовій книжці попереднього наказу про поновлення, однак не враховує того, що час проходження його служби припиниться зі скасуванням такого запису, тобто з моменту дії попереднього наказу про звільнення від 09.06.2019 року, а у випадку звільнення позивача зі служби, обраним та вчиненим відповідачем, позивача звільнено зі служби з 22.06.2020 року.

Отже, діями відповідача не тільки не порушено прав позивача, а і вчинено всі передбачені законодавством можливості для дотримання прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в органах Національної поліції України.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено порушень процедури звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції, у зв`язку з чим вимоги позовної заяви не підлягають задоволенню судом.

Оскільки позовні вимоги щодо поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача грошових коштів за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправними наказів №149 о/с від 09.06.2020 року та №167 о/с від 26.06.2020 року, та зважаючи на те, що вказані накази про звільнення ОСОБА_1 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, суд зазначає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати учасниками справи не здійснювались, відтак не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 08 листопада 2020 року.

Суддя І.В. Юхно