Рішення № 93233991, 02.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15719/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру призначеної пенсії з 90 процентів до 70 процентів грошового забезпечення; зобов`язання здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 90 процентів грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що є пенсіонером Збройних Сил України (далі - ЗСУ); перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 17 грудня 1992 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Проте при проведенні перерахунку пенсії відповідач зменшив основний розмір пенсії з 90 до 70 процентів сум грошового забезпечення. Позивач зазначив, що звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90 процентів від суми відповідного грошового забезпечення. Однак відповідач листом від 07 жовтня 2020 року №14473-15255/П-02/8-0300-20 відмовив у проведенні перерахунку, покликаючись на чинну редакцію статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

ОСОБА_1 не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними. На думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив (а.с.22-23). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 17 грудня 1992 року у розмірі 75 процентів грошового забезпечення при вислузі 37 років – максимальний розмір пенсії за чинною на той час нормою статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. З часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово зазнавала змін. При перерахунках пенсії позивача, проведених з 01 січня 1996 року по 01 серпня 2002 року, розмір пенсії становив 85 процентів. Починаючи з 01 січня 2003 року по 01 січня 2008 року, позивачу проводились перерахунки пенсії з розміру 90 процентів грошового забезпечення відповідно до чинної на той час статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; надалі перерахунок не проводився аж до 01 січня 2018 року.

Згідно зі статтею 13 цього Закону (зі змінами, внесеними Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні”) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма набрала чинності 01 травня 2014 року та вона не визнана неконституційною. Позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова №103) з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом. Відповідач вважає, що процентне значення, як і розмір грошового забезпечення, є змінними величинами для перерахунку пенсій. Також зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Відповідно до розрахунку на пенсію Міністерства оборони за вислугу років пенсія позивачу призначена з 17 грудня 1992 року; вислуга становить 37 років та основний розмір пенсії становив 75 процентів грошового забезпечення (а.с.11).

З матеріалів пенсійної справи позивача №ХА-12053, копії якої містяться у справі, видно, що з 01 січня 1996 року розмір пенсії становив 85 процентів від суми грошового забезпечення (а.с.12), з 01 січня 2003 року – 90 процентів (а.с.13).

У 2018 році Волинський обласний військовий комісаріат сформував та скерував до ГУ ПФУ у Волинській області для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, довідку №ХА 12053 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за відповідною посадою, яке становить: посадовий оклад – 3810,00 грн; оклад за військовим званням – 1270,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років (50%) – 254,00 грн; всього – 7620,00 грн (а.с.31). На підставі вказаної довідки та відповідно до Постанови №103 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 16 березня №ХА 12053; сума перерахованої пенсії становить 5334,00 грн. (а.с.32).

На звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Волинській області листом від 07 жовтня 2020 року №14473-15255/П-02/8-0300/20 повідомило, що перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з нового грошового забезпечення у розмірі 70 процентів (максимальний) (а.с.16).

Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом “а” частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Законом України від 25 березня 1996 року №103/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”” (далі – Закон №103/96-ВР), який введений в дію з 01 січня 1996 року постановою Верховної Ради України від 25 березня 1996 року №104/96-ВР, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: “Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів”.

Абзацом четвертим пункту 4 розділу I Закону України від 04 липня 2002 року №51-IV “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”” (далі – Закон №51-IV) внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких цифри “85”, “95” і “90” замінено відповідно цифрами “90”, “100” і “95”. Пунктом 1 розділу ІІ Закону №51-IV обумовлено, що абзац четвертий пункту 4 розділу І цього Закону набирає чинності з дня введення в дію Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, а згідно з пунктом 4 розділу ІІ даного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.

Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом, змінювався з 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 85 процентів, а в подальшому до 90 процентів, внаслідок чого раніше призначені пенсії підлягали перерахунку, в тому числі і пенсія позивача, що було обумовлено законом (а.с.28, 29).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Постанова №103), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Судом встановлено, що на виконання Постанови №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 16 березня №ХА12053. Здійснюючи такий перерахунок, для визначення розміру пенсії відповідач застосував норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі – Закон №1166-VII, набрав чинності 01 травня 2014 року).

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII у вказаній редакції максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, суд дійшов переконання, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 70, а не 90 процентів, що був обчислений відповідно до наявної у позивача вислуги років відповідно до статті 13 Закону №2262-XII з урахуванням змін, внесених Законами №103/96-ВР та №51-IV. Крім того, суд враховує, що після набрання чинності змінами до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесеними Законом №1166-VII, позивачу не було проведено перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового розміру пенсії, а здійснено це було лише під час проведення перерахунку пенсії на підставі Постанови №103.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, виходячи із наданих частиною другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), починаючи з 01 січня 2018 року.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України. КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій, є Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк