Ухвала суду № 93232456, 30.11.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3937/20

Номер провадження 1-кс/504/1070/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020смт.Доброслав

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Антипової Л.В.,

за участю прокурора – Карцева О.А.,

слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області – Савєльєвої І.Л.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Ковальської С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Савельєвої Інни Леонідівни, яке погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Карцевим Олексієм Анатолійовичем про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160330001156 від 27.11.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, АР Крим, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-31.12.2007 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 за ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 9 років, звільнився 21.03.2014 року умовно-достроково,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Савельєвої Інни Леонідівни, яке погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Карцевим Олексієм Анатолійовичем про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом встановлено, що слідчим відділенням Лиманського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160330001156 від 27.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнового злочину, судимість у якого не знята та не погашена у встановленому законному порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив замах на корисливий майновий злочин, за наступних обставин.

Так, 27 листопада 2020 року, приблизно об 18:29 годині, у ОСОБА_1 під час перебування у торгівельній залі ТОВ “Спортмастер-Україна”, що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, Південа дорога, 101 А, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, а поряд відсутні стороні особи шляхом вільного доступу таємно, взяв зі стелажу жіночу куртку пухову, артикул 106061-93 50, вартістю 4 799 гривень 20 копійок та помістив у власну сумку, яку тримав при собі.

Надалі, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов повз лінію контролю та намагався покинути місце вчинення злочину, тим самим таємно викрасти вищезазначене майно і спричинити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА» майнову шкоду на загальну суму 4 799 гривень 20 копійок, однак, довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з незалежних від його волі обставин, так як був зупинений працівниками Товариства з обмежено відповідальністю «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА».

Стаття 15 ч. 2, стаття 185 ч. 2 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

27 листопада 2020 року о 20.10 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

28 листопада 2020 року ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Підозра у вчиненні інкримінованому ОСОБА_1 злочинну підтверджується зібраними, на теперішній час, у ході досудового розслідування доказами, а саме:

-заявою про вчинення кримінального правопорушення представника потерпілого ОСОБА_2 від 27.11.2020;

-протоколом огляду місця події від 27.11.2020, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 27.11.2020, в якому остання вказала на обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.11.2020, в якому останній вказав на обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

-протоколом огляду речей та документів від 28.11.2020, в якому оглядався диск із відеозаписом із камери внутрішнього відоеспостереження, де видно як гр. ОСОБА_1 намагався покинути межі магазину та був зупинений охороною;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 28.11.2020;

- іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.

Злочин, який інкримінуються підозрюваному відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винним у кримінальному правопорушенні, за яке передбачене покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Карцев Олексій Анатолійович та слідчий СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Савельєва Інна Леонідівна підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного Ковальська Станіслава Євгенівна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що подане клопотання необґрунтоване, не містить відповідного обґрунтування відносно того, що підзахисний буде переховуватися від органів слідства. Ризики, на які в своєму клопотанні посилається прокурор на теперішній час жодним чином не підтверджені. З огляду на викладене, в задоволенні поданого клопотання просила відмовити та застосувати відносно її підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначивши, що від органів досудового розслідування він не має наміру переховуватись, свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Повідомив суд про те, що останні п`ять місяців орендує комунальну квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Однак стороною захисту не надано будь-якого належного та допустимого доказу, який би свідчив про наявність у підозрюваного місця проживання, і що саме адреса: АДРЕСА_4 є фактичним місцем його проживання.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена ??наявність ризиків, передбачених в п.1, п.2, п.3, п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , ставиться: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено позбавлення волі на строк до 5 років, не одружений, доказів наявності дітей чи батьків не надав, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини, постійного місця проживання на підконтрольній Україні території не має, що дає підстави вважати що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду.

Ризик впливати на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обізнаний у місці їх мешкання, тому шляхом впливу або вмовлянь може сприяти на зміну показів на його користь.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний засуджувався 31.12.2007 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 за ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 9 років, звільнився 21.03.2014 року умовно-достроково, однак, незважаючи на висловлену довіру суду, підозрюється у період іспитового строку у вчиненні нового умисного майнового злочину, а тому будучи на волі повторно може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які створять штучне алібі щодо вчинення злочину.

Викладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про характер процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , в рамках даного кримінального провадження, в зв`язку з чим, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення та можливий розмір покарання, який останньому загрожує в результаті можливого подальшого визнання його винним у вчиненні безпосередньо судом, слідчий суддя не може виключати наявності в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, показаннями таких осіб суд зможе безпосередньо обґрунтовувати своє рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, показання є процесуальним джерелом доказів.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному кримінальне правопорушення в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в результаті яких, його ймовірними діями, ймовірно було спричинено шкоди на загальну суму 4 799 гривень 20 копійок, а також ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_1 інкримінується можливе вчинення кримінального правопорушення, в результаті ймовірного вчинення якого було завдано майнової шкоди на загальну суму 4 799 гривень 20 копійок.

Так, згідно п. 1 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, становить від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Вирішуючи питання щодо застави, слідчий суддя вважає за доцільне виділите наступне: стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які йшло вище, підозрюваний не одноразово судимий за умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності, однак на шлях виправлення не встав, належних висновків для себе не зробив та знову підозрюється в умисному корисливому кримінальному правопорушенні проти власності, передбаченому ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, у зв`язку із чим з урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров`я, відсутності місця реєстрації та місця проживання на території Одеської області, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у сумі 5 (п`яти ) прожиткових мінімумів доходів громадян , встановлених на перше січня 2020 року, у зв`язку із тим, що саме такий альтернативний запобіжний захід (застава) здатна забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження, й який не буде завідомо непомірним для останнього.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Савельєвої Інни Леонідівни, яке погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Карцевим Олексієм Анатолійовичем про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160330001156 від 27.11.2020 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 20:10 год., 27.11.2020 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 20:10 год., 25.01.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 5 (п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Аблова Ю. Ю.