
______________________
Справа № 947/19393/20
Провадження № 2/947/3306/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2020
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору припиненим, визнання договору частково недійсним та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом у якому просила суд визнати припиненими її зобов`язання перед ПАТ «Дельта Банк» за Договором про надання споживчого кредиту №11061779000 від 1.11.2006р. в наслідок укладання 27.06.2014р. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, визнати укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» Договір №2298/К про відступлення права вимоги від 30.07.2020р. в частині відступлення права вимоги за Договором №11061779000 від 1.11.2006р. та стягнути моральну шкоду сумі 30000 грн.
Позов вмотивовано тим, що вона виконала зобов`язання за кредитним договором №11061779000 від 1.11.2006р. шляхом укладання 27.06.2014р. Договору про задоволення вимог іпотекодержавтеля, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за р№957. Також вважає, що Договір №2298/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» суперечить цивільному законодавству, оскільки не була спрямована на реальне настання правових наслідків. Вважає, що діями Банку їй спричинено моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, погіршення сну, збудженість.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, просив його задовольнити.
Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник ТОВ «Вердикт капітал» надав суду відзив у якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність позову та законність укладання 30.07.2020р. Договору №2298/к про відступлення права вимоги.
Вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 1.11.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк» та Мамонтовою укладено Договір про надання споживчого кредиту №№11061779000 в забезпечення виконання якого між Банком та Мамонтовою укладеноІпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. за реєстровим №3010. Предметом Іпотечного договору були нежилі приміщення офісу, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
8.12.2011р. ПАТ «Дельта банк» за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами придбало, зокрема, право вимоги за договором №11061779000 від 1.11.2006р.
27.06.2014р. між ПАТ «Дельта Банк» та Мамонтовою укладено Договір про задоволення вимог іпотеко держателя в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку». Який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за реєстровим №957.
Пунктом 2 цього Договору передбачено, що сума вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором задовольняється за рахунок прийняття у власність Об`єкта нерухомості і за умовами Договору становить 217201,76 доларів США, що за курсом НБУ складає 2568051,56 грн., і зобов`язання Іпотекодержавтеля за Кредитним договором перед Іпотекодержателем по поверненню кредиту в зазначеному розмірі вважаються виконаними з моменту нотаріального посвідчення цього договору та проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за Іпотекодержателем.
Згідно п.4.2 Договору про задоволення вимог іпотекодержавтеля, право власності на Об`єкт нерухомості виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за Іпотекодержателем.
У порушення вимог ст.81ч.1 ЦПК України сторона позивача не надала суду доказів державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 за Іпотекодержателем, що є обов`язковою вимогою припинення зобов`язання за зазначеним Договором, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Сторона позивача просила суд визнати укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» Договір №2298/К про відступлення права вимоги від 30.07.2020р. в частині відступлення права вимоги за Договором №11061779000 від 1.11.2006р. та стягнути моральну шкоду сумі 30000 грн.
Судом встановлено, що 30.07.2020р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір №2298/к про відступлення права вимоги, зокрема за договором №11061779000 від 1.11.2006р. укладеним між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк».
Відповідно до ст.ст.512-514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ст.1077,1079 ЦК України За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши правовідносини, що вникли між сторонами, суд зазначає, що стороною позивача не доведено обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а тому не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, оскільки вимоги щодо стягнення моральної шкоди є похідними від інших позовних вимог, то у задоволенні позову в цій частині суд також вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя Бескровний Я. В.
Судове рішення № 93232029, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 17.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/19393/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: