Рішення № 93231310, 01.12.2020, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1614/20

провадження 2/527/576/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 22.09.2008.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, у результаті чого, станом на 31.07.2020 у неї виникла заборгованість в сумі 89112,44 грн., яка складається з: 987,47 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 86763,68 грн –заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за комісією; 1361,29 грн – нарахована пеня.

З цих підстав АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому проти позову заперечував, просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2 листопада 2020 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просив суд позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив, що свої вимоги підтримує повністю.

У судове засідання відповідач не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позов, прохала застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 22.09.2008.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач взяті на себе зобов`язання порушила, внаслідок чого, станом на 30.07.2020 заборгованість відповідача перед банком складає в сумі 89112,44 грн., яка складається з: 987,47 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 86763,68 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 1361,29 грн. - нарахована пеня.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме - заборгованості за кредитом, відсотками, пенею та комісією і штрафами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства та у встановлені договором строки.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст. 546, ст. 549 ЦК виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК).

Відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог банку.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність щодо неустойки (пені та штрафу).

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так,за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного що місячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема,прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Позивач звернувся з позовом до суду 16.09.2020.

З Довідки наданої позивачем вбачається, що ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , термін дії останньої картки до 05.16 (а.с.7).

Як вбачається із Виписки за картками наданими ОСОБА_1 , за період з 22.09.2008 року по 16.09.2020 року (дата звернення з позовом), останнє поповнення карткового рахунку відбувалося 19.05.2014 року.

Таким чином, позивачем не доведено факт вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій спрямованих на сплату заборгованості по кредитному договору б/н від 22.09.2008 після останньої проплати 19.05.2014, які б свідчили про переривання строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права лише 16.09.2020, тобто із пропуском строку позовної давності, поважних причин пропуску строку не зазначив, у той час, як відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, що, відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року (справа№566/1125/15-ц, провадження№ 61- 5137св18).

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , рнокпп: НОМЕР_5 ).

Суддя Т. В. Левицька